Прага – У Празі гостює Наталія Горбаневська – російська поетеса і перекладачка, відома дисидентка і правозахисниця. Цього разу її приїзд пов’язаний із презентацією чеського перекладу книжки «Полудень» – про події на Червоній площі в Москві у серпні 1968 року. Від часу виходу першого видання книжки російською мовою у Франкфурті в 1970 році минуло багато років, але інтерес до книжки не спадає. Свідчення цьому – її нове видання, цього разу в Чехії.
Відкрита, чесна і безмірно щира – такою знають Наталію Горбаневську її сучасники, такою вона запам’ятається і з празької зустрічі. 75-літня Наталія Горбаневська вразила також своєю енергією, виваженим, принциповим і уважним ставленням до важливих історичних подій, в яких сама брала безпосередню участь. Передусім – мова про демонстрацію «вісьмох статечних» – невеликої групи на перший погляд звичайних людей, які відважились на повний голос заявити своє горде «Ні!» окупації Чехословаччини військом так званого мирного Варшавського пакту в серпні 1968 року.
Саме про ці події та її учасників розповідає Наталія Горбаневська у своїй книжці. Група сміливців вийшли на Червону площу рівно опівдні, звідси назва книжки – «Полудень». У Празі Наталія Горбаневська, не приховуючи своїх почуттів і з певною самоіронією, розповіла про свої почування в день демонстрації – 25 серпня 1968 року.
«Ой, я півдороги їхала в трамваї з дитячим візочком. Я думала: «Як же всі ці люди навколо мені позаздрили б, якби знали, куди я їду. Мені хотілось усім їм про це розповісти, та все ж моя наївність до такого не доходила, щоб справді їм все це розказати», – зауважила письменниця.
Вийти на майдан – вибір і право кожного
На демонстрацію Наталія Горбаневська везла у візочку, де був її тримісячний син, ще кілька плакатів, підготовлених того дня вранці. Серед них був плакат із давнім та добре відомим гаслом польських повстанців – «За вашу і нашу свободу!» Для чехів нині це «святі» слова. До протесту на Червоній площі ніхто нікого не агітував, це був добровільний і свідомий вибір, згадує Наталія Горбаневська.
«Ви знаєте, я маю навіть таку замітку у моєму «Живому журналі» – це цитата з Ґалича: «Ти маєш право вийти на майдан!». Ти можеш, але не повинен. Я ніколи нікому не говорю, що людина повинна зробити. Це кожен вирішує сам. Я нікого не кликала на демонстрацію. Я інформувала різних людей. Та вони знали, що в разі, якщо не вийдуть, я жодної образи на них не матиму і не буду вважати, що вони гірші за мене. Так само і нині я вважаю, що кожна людина вирішує сама за себе».
Московська акція протесту проти окупації Чехословаччини мала продовження. Наталія Горбаневська у книжці перераховує багатьох людей і події, які відбулись на теренах тодішнього Радянського Союзу. Однак комуністичний режим приховував ці факти, розповідає російська дисидентка.
Український герой Василь Макух
Не всі, в тому числі й в Україні, знають про свого земляка зі Львівщини, героя Василя Макуха. П’ятого листопада 1968 року в Києві 40-літній Василь Макух облив себе бензином і підпалив, живим смолоскипом він біг самим центром столиці до теперішнього майдану Незалежності, вигукуючи гасла проти окупації Чехословаччини і за незалежність України.
На зустріч із відомою російською дисиденткою прийшло багато вихідців із колишнього СРСР, передусім з України, Росії та Білорусії. Їх цікавила думка відомої дисидентки про нинішню ситуацію на пострадянських просторах. На думку Горбаневської, ця ситуація є «вкрай сумною».
«Вкрай сумна, але я не скажу, що безвихідна. Взагалі я вважаю, що безвихідних ситуацій немає. Та яким буде цей вихід, поки що не зрозуміло. Я уважно стежу в інтернеті за тамтешніми суперечками. Поки що не бачу ясної дороги не стільки, я б сказала, з глухого кута, скільки із заплутаного лабіринту. Єдине, що могла б повторити: комунізм в Росії закінчився. Але це не означає, що він не може повернутись в іншому вигляді під керівництвом нинішнього лівого крила опозиції. А через те опустити руки і нічого не робити – це найгірше», – заявила російська правозахисниця.
Чехи чекали перекладу книжки Наталії Горбаневської на чеську 43 роки. Українського перекладу книжки «Полудень» досі немає.
Відкрита, чесна і безмірно щира – такою знають Наталію Горбаневську її сучасники, такою вона запам’ятається і з празької зустрічі. 75-літня Наталія Горбаневська вразила також своєю енергією, виваженим, принциповим і уважним ставленням до важливих історичних подій, в яких сама брала безпосередню участь. Передусім – мова про демонстрацію «вісьмох статечних» – невеликої групи на перший погляд звичайних людей, які відважились на повний голос заявити своє горде «Ні!» окупації Чехословаччини військом так званого мирного Варшавського пакту в серпні 1968 року.
Саме про ці події та її учасників розповідає Наталія Горбаневська у своїй книжці. Група сміливців вийшли на Червону площу рівно опівдні, звідси назва книжки – «Полудень». У Празі Наталія Горбаневська, не приховуючи своїх почуттів і з певною самоіронією, розповіла про свої почування в день демонстрації – 25 серпня 1968 року.
«Ой, я півдороги їхала в трамваї з дитячим візочком. Я думала: «Як же всі ці люди навколо мені позаздрили б, якби знали, куди я їду. Мені хотілось усім їм про це розповісти, та все ж моя наївність до такого не доходила, щоб справді їм все це розказати», – зауважила письменниця.
Вийти на майдан – вибір і право кожного
На демонстрацію Наталія Горбаневська везла у візочку, де був її тримісячний син, ще кілька плакатів, підготовлених того дня вранці. Серед них був плакат із давнім та добре відомим гаслом польських повстанців – «За вашу і нашу свободу!» Для чехів нині це «святі» слова. До протесту на Червоній площі ніхто нікого не агітував, це був добровільний і свідомий вибір, згадує Наталія Горбаневська.
«Ти маєш право вийти на майдан!». Ти можеш, але не повинен. Я ніколи нікому не говорю, що людина повинна зробити. Це кожен вирішує самНаталія Горбаневська
«Ви знаєте, я маю навіть таку замітку у моєму «Живому журналі» – це цитата з Ґалича: «Ти маєш право вийти на майдан!». Ти можеш, але не повинен. Я ніколи нікому не говорю, що людина повинна зробити. Це кожен вирішує сам. Я нікого не кликала на демонстрацію. Я інформувала різних людей. Та вони знали, що в разі, якщо не вийдуть, я жодної образи на них не матиму і не буду вважати, що вони гірші за мене. Так само і нині я вважаю, що кожна людина вирішує сама за себе».
Московська акція протесту проти окупації Чехословаччини мала продовження. Наталія Горбаневська у книжці перераховує багатьох людей і події, які відбулись на теренах тодішнього Радянського Союзу. Однак комуністичний режим приховував ці факти, розповідає російська дисидентка.
Український герой Василь Макух
Не всі, в тому числі й в Україні, знають про свого земляка зі Львівщини, героя Василя Макуха. П’ятого листопада 1968 року в Києві 40-літній Василь Макух облив себе бензином і підпалив, живим смолоскипом він біг самим центром столиці до теперішнього майдану Незалежності, вигукуючи гасла проти окупації Чехословаччини і за незалежність України.
На зустріч із відомою російською дисиденткою прийшло багато вихідців із колишнього СРСР, передусім з України, Росії та Білорусії. Їх цікавила думка відомої дисидентки про нинішню ситуацію на пострадянських просторах. На думку Горбаневської, ця ситуація є «вкрай сумною».
Комунізм в Росії закінчився. Але це не означає, що він не може повернутись в іншому виглядіНаталія Горбаневська
«Вкрай сумна, але я не скажу, що безвихідна. Взагалі я вважаю, що безвихідних ситуацій немає. Та яким буде цей вихід, поки що не зрозуміло. Я уважно стежу в інтернеті за тамтешніми суперечками. Поки що не бачу ясної дороги не стільки, я б сказала, з глухого кута, скільки із заплутаного лабіринту. Єдине, що могла б повторити: комунізм в Росії закінчився. Але це не означає, що він не може повернутись в іншому вигляді під керівництвом нинішнього лівого крила опозиції. А через те опустити руки і нічого не робити – це найгірше», – заявила російська правозахисниця.
Чехи чекали перекладу книжки Наталії Горбаневської на чеську 43 роки. Українського перекладу книжки «Полудень» досі немає.
