Брюссель – Європейські дієтологи, науковці та медики давно намагаються дізнатися секрети збереження тривалого та активного способу життя і розробляють стратегії, як зберегти здоров’я населення. Доволі пристойний рейтинг за загальним рівнем нехворобливості населення посідають бельгійці. Там люди підтримують пристойну фізичну форму аж до доволі похилого віку. Що консервує здоров’я бельгійців? Курси йоги, життя без стресів чи, може, збалансоване харчування? Та й чому, за статистикою, пересічний бельгієць здоровіший, скажімо, за громадянина якоїсь із східноєвропейських країн?
В одному з численних залів великого спортивного комплексу поблизу міста Намюр іде запеклий матч із бадмінтону. Суперники – 80-річний Мішель Дельплан та 76-річний Жак Тіс. Обидва гравці хоч і мають поважний вік, проте грають скоординовано та жваво. Загалом місцевий клуб аматорів цього виду спорту налічує близько трьох десятків осіб. Але у нього є одна особливість: усі члени – «сеньйори», тобто особи старшого віку, а саме – від 50 до 80 років.
За якихось 200 метрів від спорткомплексу, на березі річки М’юс раз на тиждень збираються місцеві пенсіонери для активної двогодинної пішої прогулянки з палицями. Це – клуб скандинавської ходи. Одна з активістів, бабуся Мюрієль каже, що ці зібрання, які подекуди можуть налічувати й до 80 осіб, допомагають таким, як вона, не залишатися наодинці та підтримувати фізичну форму.
«Я б нудьгувала, якщо б не мала можливості сюди приходити. Хода мене активізує, відкриває легені. Це – щось надзвичайне», – захоплено ділиться ця жвава бельгійка, якій через місяць виповниться 79 років.
Тривалість життя у Бельгії щороку зростає
За даними бельгійського федерального агентства статистики, за останнє десятиріччя середня тривалість життя бельгійців зросла з 77 до понад 80 років. При цьому особи, старші за 65 років, тут складають понад 17 відсотків населення. Більша частина з них аж до похилого віку зберігає активний спосіб життя.
У чому ж секрет такого тривалого та поширеного доброго здоров’я серед бельгійців?
Перша й головна причина полягає в тому, що тут є поняття «політика держави у сфері охорони здоров’я». У Бельгії вона орієнтована не так на лікування хвороб, як на їхню профілактику та запобігання, пояснив Радіо Свобода Крістін Далоф, адміністратор однієї з найбільших місцевих мереж медичної допомоги за місцем проживання.
«Профілактика та запобігання хвороб коштує державі значно менше, ніж лікування. Це у столиці розуміють. До того ж такий підхід гарантує людям триваліше, активне й здорове життя», – зауважує Крістін Далоф.
«Йдеться про освіту населення: як бути здоровим, як усвідомити, що саме для здоров’я корисно, опанувати речі повсякденного життя, які дозволять довго зберігати пристойну фізичну форму, – продовжує вона. – Наприклад, у Європі вже багато років рекламу солодощів чи майонезів супроводжує зауваження щодо користі споживання фруктів та овочів п’ять разів на день. Це – рекомендація Світової організації здоров’я для профілактики раку. Тобто людям щоразу нагадують: збалансоване харчування – це не цукор та жири, а фрукти та овочі. І така політика профілактики хвороб сьогодні стала обов’язковою».
Фургони-лабораторії роблять діагностику майже на дому
А бельгійський лікар-терапевт Фабієн Рено зазначає, що інший важливий аспект політики здоров’я в її країні полягає в тому, що населення має можливість безкоштовно або ж за символічну плату проходити обстеження на раннє виявлення та діагностику найпоширеніших захворювань. Вона спрямована на людей окремих вікових категорій, статі чи роду занять, яких заохочують проходити обстеження. Скажімо, місцеве радіо та телебачення повідомляють, де і коли чоловіки, старші за 50 років, можуть безкоштовно обстежитися на наявність проблем із простатою. Те ж стосується й жінок, яких після 40 років закликають регулярно проходити обстеження на виявлення раку молочної залози. Причому їм не обов’язково навіть іти до лікарень: всіма регіонами Бельгії курсують добре оснащені фургони-лабораторії, і залишається тільки довідатися, коли вони перебуватимуть у вашому кварталі.
«Вчасне виявлення хвороби дозволяє раніше її лікувати, а отже, витрати на це будуть нижчими. І головне – лікарі опікуватимуться цією людиною на початковій стадії захворювання, що збільшує шанси на одужання. Саме тому бельгійці довше зберігають добре здоров’я, а тривалість життя у нашій країні з кожним роком зростає», – пояснює Крістін Далоф.
Інший цікавий факт: бельгійців заохочують займатися спортом та вести активний спосіб життя навіть фінансово. Державні мережі соціальної підтримки тут повертають громадянам частку оплати за заняття у спортивній секції чи фітнес-клубі.
Інше, цього разу тривожне спостереження: бельгійські школярі, що схильні або страждають ожирінням – це найчастіше діти з малозабезпечених та малоосвічених сімей.
Українців бути здоровими не заохочують
Для порівняння: бельгійська медсестра Маґалі Бодіне близько року тому опублікувала в одній з невеликих локальних газет «Ла М’юс» свої спостереження від відвідин України.
«У цій східноєвропейській державі, – пише вона, – практично відсутня популяризація здорового способу життя. Ні влада, ні громадські організації майже не привертають увагу населення до ризику та небезпеки незбалансованого харчування й малорухливого способу життя».
Водночас стверджувати, що мешканці Бельгії здоровіші за інших тільки тому, що країна має гроші для популяризації збалансованого харчування, безкоштовних обстежень та компенсації за заняття спортом, було б помилкою, кажуть деякі місцеві експерти. Статистика свідчить, що велику роль у веденні здорового способу життя частково відіграють традиції та клімат. Скажімо, населення країн Середземномор’я, завдяки своїй кухні орієнтоване на морепродукти та їжу рослинного походження, за тривалістю життя у Європі посідає провідні позиції.
В одному з численних залів великого спортивного комплексу поблизу міста Намюр іде запеклий матч із бадмінтону. Суперники – 80-річний Мішель Дельплан та 76-річний Жак Тіс. Обидва гравці хоч і мають поважний вік, проте грають скоординовано та жваво. Загалом місцевий клуб аматорів цього виду спорту налічує близько трьох десятків осіб. Але у нього є одна особливість: усі члени – «сеньйори», тобто особи старшого віку, а саме – від 50 до 80 років.
За якихось 200 метрів від спорткомплексу, на березі річки М’юс раз на тиждень збираються місцеві пенсіонери для активної двогодинної пішої прогулянки з палицями. Це – клуб скандинавської ходи. Одна з активістів, бабуся Мюрієль каже, що ці зібрання, які подекуди можуть налічувати й до 80 осіб, допомагають таким, як вона, не залишатися наодинці та підтримувати фізичну форму.
«Я б нудьгувала, якщо б не мала можливості сюди приходити. Хода мене активізує, відкриває легені. Це – щось надзвичайне», – захоплено ділиться ця жвава бельгійка, якій через місяць виповниться 79 років.
Тривалість життя у Бельгії щороку зростає
За даними бельгійського федерального агентства статистики, за останнє десятиріччя середня тривалість життя бельгійців зросла з 77 до понад 80 років. При цьому особи, старші за 65 років, тут складають понад 17 відсотків населення. Більша частина з них аж до похилого віку зберігає активний спосіб життя.
У чому ж секрет такого тривалого та поширеного доброго здоров’я серед бельгійців?
Перша й головна причина полягає в тому, що тут є поняття «політика держави у сфері охорони здоров’я». У Бельгії вона орієнтована не так на лікування хвороб, як на їхню профілактику та запобігання, пояснив Радіо Свобода Крістін Далоф, адміністратор однієї з найбільших місцевих мереж медичної допомоги за місцем проживання.
«Профілактика та запобігання хвороб коштує державі значно менше, ніж лікування. Це у столиці розуміють. До того ж такий підхід гарантує людям триваліше, активне й здорове життя», – зауважує Крістін Далоф.
«Йдеться про освіту населення: як бути здоровим, як усвідомити, що саме для здоров’я корисно, опанувати речі повсякденного життя, які дозволять довго зберігати пристойну фізичну форму, – продовжує вона. – Наприклад, у Європі вже багато років рекламу солодощів чи майонезів супроводжує зауваження щодо користі споживання фруктів та овочів п’ять разів на день. Це – рекомендація Світової організації здоров’я для профілактики раку. Тобто людям щоразу нагадують: збалансоване харчування – це не цукор та жири, а фрукти та овочі. І така політика профілактики хвороб сьогодні стала обов’язковою».
Фургони-лабораторії роблять діагностику майже на дому
А бельгійський лікар-терапевт Фабієн Рено зазначає, що інший важливий аспект політики здоров’я в її країні полягає в тому, що населення має можливість безкоштовно або ж за символічну плату проходити обстеження на раннє виявлення та діагностику найпоширеніших захворювань. Вона спрямована на людей окремих вікових категорій, статі чи роду занять, яких заохочують проходити обстеження. Скажімо, місцеве радіо та телебачення повідомляють, де і коли чоловіки, старші за 50 років, можуть безкоштовно обстежитися на наявність проблем із простатою. Те ж стосується й жінок, яких після 40 років закликають регулярно проходити обстеження на виявлення раку молочної залози. Причому їм не обов’язково навіть іти до лікарень: всіма регіонами Бельгії курсують добре оснащені фургони-лабораторії, і залишається тільки довідатися, коли вони перебуватимуть у вашому кварталі.
«Вчасне виявлення хвороби дозволяє раніше її лікувати, а отже, витрати на це будуть нижчими. І головне – лікарі опікуватимуться цією людиною на початковій стадії захворювання, що збільшує шанси на одужання. Саме тому бельгійці довше зберігають добре здоров’я, а тривалість життя у нашій країні з кожним роком зростає», – пояснює Крістін Далоф.
Інший цікавий факт: бельгійців заохочують займатися спортом та вести активний спосіб життя навіть фінансово. Державні мережі соціальної підтримки тут повертають громадянам частку оплати за заняття у спортивній секції чи фітнес-клубі.
Інше, цього разу тривожне спостереження: бельгійські школярі, що схильні або страждають ожирінням – це найчастіше діти з малозабезпечених та малоосвічених сімей.
Українців бути здоровими не заохочують
Для порівняння: бельгійська медсестра Маґалі Бодіне близько року тому опублікувала в одній з невеликих локальних газет «Ла М’юс» свої спостереження від відвідин України.
«У цій східноєвропейській державі, – пише вона, – практично відсутня популяризація здорового способу життя. Ні влада, ні громадські організації майже не привертають увагу населення до ризику та небезпеки незбалансованого харчування й малорухливого способу життя».
Водночас стверджувати, що мешканці Бельгії здоровіші за інших тільки тому, що країна має гроші для популяризації збалансованого харчування, безкоштовних обстежень та компенсації за заняття спортом, було б помилкою, кажуть деякі місцеві експерти. Статистика свідчить, що велику роль у веденні здорового способу життя частково відіграють традиції та клімат. Скажімо, населення країн Середземномор’я, завдяки своїй кухні орієнтоване на морепродукти та їжу рослинного походження, за тривалістю життя у Європі посідає провідні позиції.
