Львів – На каву, свято батяра, форум видавців. Усі ці запрошення асоціюються зі старовинним містом Лева. Серед ста найкращих подій, які відбуваються в Україні для заохочення туристів, вісім проходять саме у Львові. Кращу сотню туристичних цікавинок України визначали фахівці на конференції з питань маркетингу українського туризму, що відбувався у Києві. Чим Львів так подобається туристам і чи у гонитві за гостями у місті не забувають про самих львів’ян?
Тільки у вересні відбувся Форум видавців, на якому презентували майже півтисячі літературних заходів, як одразу ж розпочався фестиваль «На каву до Львова». Львівською кавою посмакували близько ста тисяч туристів. А шанувальників театру зібрав Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев». Раніше справжні поціновувачі доброї музики насолоджувались Alfa Jazz Fest, когось привабило свято батяра, сиру і вина, фестиваль української середньовічної культури «Тустань», всесвітні бойківські фестини, а попереду найголовніше свято міста – «Різдво у Львові». Всі вісім перелічених подій визнані на конференції з питань маркетингу українського туризму найкращими для туриста.
Це засвідчує, що люди їдуть у Львів не лише оглянути місто, а також взяти участь у фестивалях. А ще приваблює їх те, що львівські події організовані якісно, наголошує Радіо Свобода керівник управління туризму Львівської міськради Надія Радіоненко. Фестивалі включені у програму перебування туристів у Львові, які мають знижки у ресторанах і місцях проживання.
«У топ сто кращих подій могло бути ще більше львівських подій. У нас у рік є понад 50. Ми стали рекордсменами внаслідок опитування. До нас їдуть молоді люди від 20 до 45років, які подорожують самостійно, також є туристичні групи. Є збільшення сьогодні інтересу до Львова після Євро. Фестивалі привертають увагу туристів», – каже Надія Радіоненко.
Проведення культурних і кулінарних фестивалів заохочує туристів, а завдяки їм створюються робочі місця, розвивається сфера обслуговування. У середньому один турист у день витрачає більше ста євро. Переважно у Львів приїжджають туристи з України і Польщі на два-три дні.
Чимало об’єктів руйнують задля розвитку туризму
Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури переконаний, що саме архітектура найбільше приваблює туристів, а фестивалі і численні свята підсилюють враження від міста. Однак сьогодні у Львові почали забувати задля чого сюди їдуть гості. Ситуація з організацією подій виглядає значно краще, ніж порятунок самої історичної спадщини міста. Незаконні будівельні роботи, руйнування старих будівель, намагання інвесторів збудувати готель лише у центрі міста нищать його автентичність. Чимало об’єктів руйнуються задля розвитку туризму, а це неприпустимо, каже експерт.
«А це має бути в гармонії з історичним містом, у гармонії з мешканцями Львова. Бо є сумна тенденція, коли львів’яни перестають приходити на фестивалі, це стає заходом для туриста, а мешканці на час культурних подій воліють поїхати у гори. Розвиток туризму має бути контрольований, традиції мають підтримуватися. Але за фестивалями, за кнайпами не зауважуємо автентичної культурної спадщини», –зауважує експерт.
У першу чергу туристи їдуть до Львова, його легенд. Цих легенд стає дедалі більше, як культурних і кулінарних подій, а ось зневажливе ставлення до історичної спадщини Львова просто дивує туристів, особливо європейців, про що вони говорили під час Євро -2012. Бо скарб міста – це його історична спадщина.
Тільки у вересні відбувся Форум видавців, на якому презентували майже півтисячі літературних заходів, як одразу ж розпочався фестиваль «На каву до Львова». Львівською кавою посмакували близько ста тисяч туристів. А шанувальників театру зібрав Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев». Раніше справжні поціновувачі доброї музики насолоджувались Alfa Jazz Fest, когось привабило свято батяра, сиру і вина, фестиваль української середньовічної культури «Тустань», всесвітні бойківські фестини, а попереду найголовніше свято міста – «Різдво у Львові». Всі вісім перелічених подій визнані на конференції з питань маркетингу українського туризму найкращими для туриста.
Це засвідчує, що люди їдуть у Львів не лише оглянути місто, а також взяти участь у фестивалях. А ще приваблює їх те, що львівські події організовані якісно, наголошує Радіо Свобода керівник управління туризму Львівської міськради Надія Радіоненко. Фестивалі включені у програму перебування туристів у Львові, які мають знижки у ресторанах і місцях проживання.
До нас їдуть молоді люди від 20 до 45років, які подорожують самостійно, також є туристичні групи. Є збільшення сьогодні інтересу до Львова після Євро. Фестивалі привертають увагу туристівНадія Радіоненко
Проведення культурних і кулінарних фестивалів заохочує туристів, а завдяки їм створюються робочі місця, розвивається сфера обслуговування. У середньому один турист у день витрачає більше ста євро. Переважно у Львів приїжджають туристи з України і Польщі на два-три дні.
Чимало об’єктів руйнують задля розвитку туризму
Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури переконаний, що саме архітектура найбільше приваблює туристів, а фестивалі і численні свята підсилюють враження від міста. Однак сьогодні у Львові почали забувати задля чого сюди їдуть гості. Ситуація з організацією подій виглядає значно краще, ніж порятунок самої історичної спадщини міста. Незаконні будівельні роботи, руйнування старих будівель, намагання інвесторів збудувати готель лише у центрі міста нищать його автентичність. Чимало об’єктів руйнуються задля розвитку туризму, а це неприпустимо, каже експерт.
Це має бути в гармонії з історичним містом, у гармонії з мешканцями Львова. Бо є сумна тенденція, коли львів’яни перестають приходити на фестивалі, це стає заходом для туристаАндрій Салюк
У першу чергу туристи їдуть до Львова, його легенд. Цих легенд стає дедалі більше, як культурних і кулінарних подій, а ось зневажливе ставлення до історичної спадщини Львова просто дивує туристів, особливо європейців, про що вони говорили під час Євро -2012. Бо скарб міста – це його історична спадщина.