Напередодні парламентських виборів український бізнес мріє про зміни в Україні, як і більшість українців, бо бізнес-клімат стрімко погіршується для всіх, крім олігархів, які підтримують Президента Януковича, пише газета Financial Times. Американська Washington Post розповідає своїм читачам про те, як Україна, слідом за низкою інших європейських країн, веде переговори з «Газпромом», щоб зменшити ціни на газ. А додаток до чеської газети Lidové noviny публікує розповідь про український феміністський рух FEMEN напередодні їхнього приїзду до Чехії.
Київський кореспондент газети Financial Times у своєму блозі розповідає про те, чому українські бізнесмени, як і більшість українців, мріють, що парламентські вибори 28 жовтня принесуть зміни. «Україна, – пише він, – наближається до другого економічного спаду упродовж чотирьох років. Бізнесмени та інвестори на місці констатують погіршення інвестиційного клімату для всіх, крім мільярдерів-олігархів, які підтримують Януковича».
За словами звіту Європейської бізнес-асоціації, що його цитує газета, інвесторів відлякує фінансовий пресинг, корупція та загальна невизначеність, пов’язані з виборами. Неминучий спад економісти пов’язують зі зменшенням попиту на українську сталь, подорожчанням банківських кредитів та перерозподіл незначних ресурсів на передвиборчі потреби.
Українські міністри обіцяють повернутися до співпраці з Міжнародним валютним фондом, але говорять, що головна умови фонду – збільшення цін на газ для населення – нині не може бути виконана. Хоча, як зазначає кореспондент Financial Times, насправді МВФ закликає підняти ціни не для бідних, а для багатих, а бідних підтримати адресною допомогою. Таким чином, на думку МВФ, українська влада могла б позбавитися підозр, що субсидований газ утримується насправді для приватних підприємств.
Газета Washington Post розповідає, що слідом за низкою інших європейських країн, таких, як Франція, Німеччина, Словаччина, Литва та Туреччина, Україна домовляється з «Газпромом» про зменшення цін на газ. Але жодна з цих держав н так сильно не залежить від «Газпрому» і не є настільки важливою для російської енергетичної політики і грошей, як Україна.
Як пояснює газета своїм читачам, Україна є другим значним покупцем російського газу в Європі після Німеччини. А газові гроші – це «найбільша фінансова підтримка системи, збудованої президентом Володимиром Путіним». Нині ця система захиталася, але не зрозуміло, чи це піде на користь Україні, яку Росія, навпаки, намагається підштовхнути до своєї орбіти.
Проте чвари між Україною і Росією та намагання останньої позбутися транспортної залежності від України, на думку газети, насправді можуть піти на користь європейським споживачам, які відчувають, що газова імперія втрачає силу. Однак Україну і менш потужний «Газпром» може взяти у сталеві обійми.
Додаток до чеської газети Lidové noviny розповідає про українських активісток з FEMEN, яких очікують на Міжнародному фестивалі документальних фільмів у Їглаві. Роздягатися українські жінки в Чехії не збираються, лише дискутувати. Однак, як каже активістка руху Олександра Шевченко, «якщо буде зацікавленість», то відкриють філію і в Чехії.
Київський кореспондент газети Financial Times у своєму блозі розповідає про те, чому українські бізнесмени, як і більшість українців, мріють, що парламентські вибори 28 жовтня принесуть зміни. «Україна, – пише він, – наближається до другого економічного спаду упродовж чотирьох років. Бізнесмени та інвестори на місці констатують погіршення інвестиційного клімату для всіх, крім мільярдерів-олігархів, які підтримують Януковича».
За словами звіту Європейської бізнес-асоціації, що його цитує газета, інвесторів відлякує фінансовий пресинг, корупція та загальна невизначеність, пов’язані з виборами. Неминучий спад економісти пов’язують зі зменшенням попиту на українську сталь, подорожчанням банківських кредитів та перерозподіл незначних ресурсів на передвиборчі потреби.
Українські міністри обіцяють повернутися до співпраці з Міжнародним валютним фондом, але говорять, що головна умови фонду – збільшення цін на газ для населення – нині не може бути виконана. Хоча, як зазначає кореспондент Financial Times, насправді МВФ закликає підняти ціни не для бідних, а для багатих, а бідних підтримати адресною допомогою. Таким чином, на думку МВФ, українська влада могла б позбавитися підозр, що субсидований газ утримується насправді для приватних підприємств.
Газета Washington Post розповідає, що слідом за низкою інших європейських країн, таких, як Франція, Німеччина, Словаччина, Литва та Туреччина, Україна домовляється з «Газпромом» про зменшення цін на газ. Але жодна з цих держав н так сильно не залежить від «Газпрому» і не є настільки важливою для російської енергетичної політики і грошей, як Україна.
Як пояснює газета своїм читачам, Україна є другим значним покупцем російського газу в Європі після Німеччини. А газові гроші – це «найбільша фінансова підтримка системи, збудованої президентом Володимиром Путіним». Нині ця система захиталася, але не зрозуміло, чи це піде на користь Україні, яку Росія, навпаки, намагається підштовхнути до своєї орбіти.
Проте чвари між Україною і Росією та намагання останньої позбутися транспортної залежності від України, на думку газети, насправді можуть піти на користь європейським споживачам, які відчувають, що газова імперія втрачає силу. Однак Україну і менш потужний «Газпром» може взяти у сталеві обійми.
Додаток до чеської газети Lidové noviny розповідає про українських активісток з FEMEN, яких очікують на Міжнародному фестивалі документальних фільмів у Їглаві. Роздягатися українські жінки в Чехії не збираються, лише дискутувати. Однак, як каже активістка руху Олександра Шевченко, «якщо буде зацікавленість», то відкриють філію і в Чехії.
