Київ – Кожен десятий українець спілкується суржиком. Найбільше таких «носіїв мови» у Центральному регіоні України. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології. Фахівці стверджують, що мовна неграмотність закладається ще у дошкільному віці. Утім, за словами чиновників, українське законодавство забезпечує всі умови для освіти.
Близько половини населення України визнає рідною мовою українську. Такими є дані цьогорічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. Утім, попри таку статистику, побутове спілкування українців відбувається переважно російською. На цьому наголошує генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.
«Якщо брати по спілкуванню, то все-таки поки що російська переважає. І я думаю, що така сама ситуація із суржиком. Суржик виникає, коли люди спілкуються однією мовою вдома, а іншою там, де вони вчаться чи працюють. А оскільки ці мови близькі, то дуже часто важко розрізнити: це російське чи українське слово», – зауважив Володимир Паніотто.
Українські науковці та освітяни спілкуються «суржиком»?
Існування «суржику» на побутовому рівні – нормальна тенденція для будь-якої держави, стверджує філолог, заслужений працівник освіти України Микола Зубков. Однак, серед українського населення змішування мов відбувається, здебільшого, у професійних сферах спілкування, зауважив Микола Зубков у коментарі Радіо Свобода.
«Говорячи про суржик, маємо в першу чергу говорити про те, що він панує в навчанні, в освіті, в науці. Якщо викладач у школі допускається помилок, то як же діти? Вони ж слухають це все. Я вже не кажу про політиків. Коли вони починають знущатися над числівниками, то це хоч стій, хоч падай. Їх влаштовує ця мова, бо вони говорять цією мовою повсякденно», – каже Микола Зубков.
Дошкільна освіта в Україні – занедбана?
За словами виконавчого директора Українського педагогічного клубу Сергія Вєтрова, мовна неграмотність українського суспільства виникає через низький рівень дошкільної освіти.
«Якщо з маленькими дітьми, у віці 5-7 років, грамотно поставити питання навчання письму, читанню та мовленню, то, звичайно, ситуація значно покращиться. Початкова школа, дошкільний вік – це найголовніший вік в освіті людини. У нас же він дуже запущений», – розповідає Сергій Вєтров.
Утім, головний консультант Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Євген Красняков наголошує на тому, що сьогодні законодавство України сприяє існуванню якісної дошкільної та середньої освіти.
«Зараз на розгляді комітету більше двадцяти законів. Скажу одне, що у нас створена достатньо хороша прогресивна законодавча база освіти, яка потребує деяких змін, і ці зміни вносяться», – констатує Євген Красняков.
Тим часом за даними Міністерства освіти України сьогодні в дитсадках, у середньому, на 100 місць припадає 113 дітей. В окремих регіонах цей показник сягає понад 130 дітей.
Близько половини населення України визнає рідною мовою українську. Такими є дані цьогорічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. Утім, попри таку статистику, побутове спілкування українців відбувається переважно російською. На цьому наголошує генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.
Суржик виникає, коли люди спілкуються однією мовою вдома, а іншою там, де вони вчаться чи працюють. А оскільки ці мови близькі, то дуже часто важко розрізнити: це російське чи українське словоВолодимир Паніотто
Українські науковці та освітяни спілкуються «суржиком»?
Існування «суржику» на побутовому рівні – нормальна тенденція для будь-якої держави, стверджує філолог, заслужений працівник освіти України Микола Зубков. Однак, серед українського населення змішування мов відбувається, здебільшого, у професійних сферах спілкування, зауважив Микола Зубков у коментарі Радіо Свобода.
Якщо викладач у школі допускається помилок, то як же діти? Вони ж слухають це все. Я вже не кажу про політиківМикола Зубков
Дошкільна освіта в Україні – занедбана?
За словами виконавчого директора Українського педагогічного клубу Сергія Вєтрова, мовна неграмотність українського суспільства виникає через низький рівень дошкільної освіти.
«Якщо з маленькими дітьми, у віці 5-7 років, грамотно поставити питання навчання письму, читанню та мовленню, то, звичайно, ситуація значно покращиться. Початкова школа, дошкільний вік – це найголовніший вік в освіті людини. У нас же він дуже запущений», – розповідає Сергій Вєтров.
Утім, головний консультант Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Євген Красняков наголошує на тому, що сьогодні законодавство України сприяє існуванню якісної дошкільної та середньої освіти.
«Зараз на розгляді комітету більше двадцяти законів. Скажу одне, що у нас створена достатньо хороша прогресивна законодавча база освіти, яка потребує деяких змін, і ці зміни вносяться», – констатує Євген Красняков.
Тим часом за даними Міністерства освіти України сьогодні в дитсадках, у середньому, на 100 місць припадає 113 дітей. В окремих регіонах цей показник сягає понад 130 дітей.
