Київ – У звітах міжнародної освітньої фундації QS World University Rankings українські університети пасуть задніх, буквально кілька з них дотяглись до другої півтисячі. Відтак, якісну освіту з дипломом міжнародного визнання українцям пропонують виші США та держави Євросоюзу. Наприклад, серед дітей багатих батьків, чи то олігархів, великою популярністю користуються коледжі та університети Великобританії та Швейцарії. Що вабить «золоту молодь» України на зелені альпійські луки та туманний Альбіон?
Насамперед, британська освіта має високі стандарти якості. Вона користується попитом серед багатіїв з усього світу здавна: перші іноземні аристократи та діти тодішніх бізнесменів зафіксовані у списках коледжів Оксфорду та Кембриджу ще у 17-му столітті. З тих часів британська освіта особливо не змінилась – вона має високу якість, відповідає вимогам часу і надає не лише необхідні для студента знання, а й ділові навички.
До того ж, англійська мова – одна з мов міжнародного спілкування, а відтак, її знання конче потрібне будь-якій молодій людині, яка хоче зробити кар’єру в бізнесі, шоу-бізнесі або науці. Так вважає голова представництва Британської ради в Україні Мартін Даул.
«Ви хочете бачити Україну наближеною до Євросоюзу?» – запитує Даул і нагадує: «Євросоюз в інтелектуальному та інноваційному вимірі випереджає Україну, хоча українське суспільство прагне нових знань і нового досвіду. На жаль, українська освіта відстає від потреб громадян та економіки, тож ті, котрі мають змогу отримати якісну, інноваційну, сучасну освіту, їдуть до держав ЄС. Британія ж тримає лідерство в освітній галузі, тож її виші є жаданими для українців, розкриття їхнього потенціалу».
За словами Даула, кількість українців, які воліють отримати освіту у Великобританії, збільшується. Серед них чимало молодих людей, чиї батьки належать до вищого політичного і ділового світу України, але імена цих учнів та студентів у Британській раді та консульстві Великобританії не розголошують.
Освіта по-олігархічному: престиж і брак патріотизму
Справа не лише в якості британської освіти, а й у психології українських олігархів, які просто не вірять в Україну, вважає професор Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.
«Ці олігархи, які, фактично, вирішують долю України, керують нею, як їм заманеться, в Україну не вірять. Україна для них – це місце особистого збагачення. Це така собі фазенда з рабами, на якій багатії заробляють гроші, але це місце, де дуже некомфортно жити. Тож жити вони воліють за краще у цивілізованій Європі», – каже Лосєв.
На його думку, українські олігархи добре знають, у що вони перетворили систему української освіти, фактично, її доведено до жебрацького стану. «Саме з тих же міркувань, з яких олігархи не хочуть в Україні лікуватись, вони не хочуть тут учити і своїх дітей», – наголошує експерт.
Українська освіта має ті ж вади, що і система державного управління: це корупція, жорстка вертикаль розбудови стосунків між освітянами та чиновниками, залежність освіти від ідеології тієї чи іншої політичної сили при владі, тощо. Це спонукає молодь, у першу чергу з багатих родин, їхати на Захід. Про це у розмові з Радіо Свобода розповіла директор неурядового Центру європейської освіти Кристина Кричевська.
На її думку, серед «золотої молоді», яка їде навчатись на захід, можна виокремити кілька груп. «Перша група – це діти, за яких усе вирішують батьки. Батьки вважають, що їхні діти повинні жити і вчитися в іншій країні, і діти з цим погоджуються. Друга група молодих людей – це емігранти, люди, які взагалі не знають, що таке Батьківщина, тож вони ніяких позитивних почуттів до неї не відчувають», – зазначила Крістина Кричевська.
Для таких людей Україна – місце збагачення їхніх родин, після закінчення навчання вони здебільшого не повертаються назад, стверджує Кричевська, погоджуючись із професором Лосєвим.
Реформа освіти: пропозиції уряду
У свою чергу, український уряд обіцяє, що внаслідок нинішніх реформ система вищої та середньої спеціальної освіти відповідатиме міжнародним стандартам. Принаймні, на це спрямована низка урядових ініціатив, серед яких і програма навчання студентів та аспірантів за кордоном.
Паралельно із нею уряд запускає також програму заохочення іноземних студентів навчатися в Україні, про що минулого тижня повідомив міністр освіти Дмитро Табачник. За його словами, рекламувати українські виші будуть у країнах Середньої Азії, Кавказу та в Китаї. На відповідні заходи Кабінет Міністрів виділить з держбюджету майже 5 мільйонів гривень, зазначив Табачник.
«Ми будемо, серед іншого, створювати інтернет-портал з інформацією про переваги навчання в Україні», – обіцяє міністр.
Щоправда, як стверджують фахівці, діти олігархів із пострадянського простору і надалі обиратимуть не українські, а британські, швейцарські та американські університети. Навчання в економічно розвинених, демократичних державах залишатиметься не стільки питанням якості освіти, а й питанням престижу. До того ж, двері навчальних закладів та супутня інфраструктура для них (чи то для їхніх грошей) широко відкриті як у британському, так і в американському Оксфорді.
Насамперед, британська освіта має високі стандарти якості. Вона користується попитом серед багатіїв з усього світу здавна: перші іноземні аристократи та діти тодішніх бізнесменів зафіксовані у списках коледжів Оксфорду та Кембриджу ще у 17-му столітті. З тих часів британська освіта особливо не змінилась – вона має високу якість, відповідає вимогам часу і надає не лише необхідні для студента знання, а й ділові навички.
До того ж, англійська мова – одна з мов міжнародного спілкування, а відтак, її знання конче потрібне будь-якій молодій людині, яка хоче зробити кар’єру в бізнесі, шоу-бізнесі або науці. Так вважає голова представництва Британської ради в Україні Мартін Даул.
На жаль, українська освіта відстає від потреб громадян та економікиМартін Даул
«Ви хочете бачити Україну наближеною до Євросоюзу?» – запитує Даул і нагадує: «Євросоюз в інтелектуальному та інноваційному вимірі випереджає Україну, хоча українське суспільство прагне нових знань і нового досвіду. На жаль, українська освіта відстає від потреб громадян та економіки, тож ті, котрі мають змогу отримати якісну, інноваційну, сучасну освіту, їдуть до держав ЄС. Британія ж тримає лідерство в освітній галузі, тож її виші є жаданими для українців, розкриття їхнього потенціалу».
За словами Даула, кількість українців, які воліють отримати освіту у Великобританії, збільшується. Серед них чимало молодих людей, чиї батьки належать до вищого політичного і ділового світу України, але імена цих учнів та студентів у Британській раді та консульстві Великобританії не розголошують.
Освіта по-олігархічному: престиж і брак патріотизму
Справа не лише в якості британської освіти, а й у психології українських олігархів, які просто не вірять в Україну, вважає професор Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.
Олігархи, які, фактично, вирішують долю України та керують нею, як їм заманеться, в Україну не вірятьІгор Лосєв
«Ці олігархи, які, фактично, вирішують долю України, керують нею, як їм заманеться, в Україну не вірять. Україна для них – це місце особистого збагачення. Це така собі фазенда з рабами, на якій багатії заробляють гроші, але це місце, де дуже некомфортно жити. Тож жити вони воліють за краще у цивілізованій Європі», – каже Лосєв.
На його думку, українські олігархи добре знають, у що вони перетворили систему української освіти, фактично, її доведено до жебрацького стану. «Саме з тих же міркувань, з яких олігархи не хочуть в Україні лікуватись, вони не хочуть тут учити і своїх дітей», – наголошує експерт.
Українська освіта має ті ж вади, що і система державного управління: це корупція, жорстка вертикаль розбудови стосунків між освітянами та чиновниками, залежність освіти від ідеології тієї чи іншої політичної сили при владі, тощо. Це спонукає молодь, у першу чергу з багатих родин, їхати на Захід. Про це у розмові з Радіо Свобода розповіла директор неурядового Центру європейської освіти Кристина Кричевська.
На її думку, серед «золотої молоді», яка їде навчатись на захід, можна виокремити кілька груп. «Перша група – це діти, за яких усе вирішують батьки. Батьки вважають, що їхні діти повинні жити і вчитися в іншій країні, і діти з цим погоджуються. Друга група молодих людей – це емігранти, люди, які взагалі не знають, що таке Батьківщина, тож вони ніяких позитивних почуттів до неї не відчувають», – зазначила Крістина Кричевська.
Для таких людей Україна – місце збагачення їхніх родин, після закінчення навчання вони здебільшого не повертаються назад, стверджує Кричевська, погоджуючись із професором Лосєвим.
Реформа освіти: пропозиції уряду
У свою чергу, український уряд обіцяє, що внаслідок нинішніх реформ система вищої та середньої спеціальної освіти відповідатиме міжнародним стандартам. Принаймні, на це спрямована низка урядових ініціатив, серед яких і програма навчання студентів та аспірантів за кордоном.
Паралельно із нею уряд запускає також програму заохочення іноземних студентів навчатися в Україні, про що минулого тижня повідомив міністр освіти Дмитро Табачник. За його словами, рекламувати українські виші будуть у країнах Середньої Азії, Кавказу та в Китаї. На відповідні заходи Кабінет Міністрів виділить з держбюджету майже 5 мільйонів гривень, зазначив Табачник.
Ми будемо створювати інтернет-портал з інформацією про переваги навчання в УкраїніДмитро Табачник
«Ми будемо, серед іншого, створювати інтернет-портал з інформацією про переваги навчання в Україні», – обіцяє міністр.
Щоправда, як стверджують фахівці, діти олігархів із пострадянського простору і надалі обиратимуть не українські, а британські, швейцарські та американські університети. Навчання в економічно розвинених, демократичних державах залишатиметься не стільки питанням якості освіти, а й питанням престижу. До того ж, двері навчальних закладів та супутня інфраструктура для них (чи то для їхніх грошей) широко відкриті як у британському, так і в американському Оксфорді.
