Белград – Турки знову захоплюють Балкани. Таке твердження часто можна прочитати в газетах у Загребі, Белграді, Сараєві, Приштині тощо. Колишні кількасотлітні окупанти, однак, повертаються в регіон не як завойовники, а як інвестори та торговці.
Останнім часом турки розширюють вплив і в галузі масової культури: кілька мільйонів громадян Хорватії, Сербії та Боснії й Герцеговини щовечора непорушно сидять перед телевізійними екранами, на яких чергуються сентиментальні сцени з життя султана Сулеймана та його улюбленої Роксолани.
Туреччина розширює й політичний вплив: її урядовці в недалекому минулому впливали на нормалізацію відносин між Белградом та Сараєвом, а також на подолання непорозумінь між населенням босняцької національності в Сербії та белградською владою.
Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган минулого тижня в Сараєві – столиці Боснії й Герцеговини – заявив, що його країна прагне збільшити інвестиції в регіоні й закликав боснійську владу направити до Анкари численну делегацію для обговорення економічного співробітництва.
Боснійські серби воліють радше Москву, ніж Анкару
Після війни турецькі інституції бали участь у відбудові міст, зокрема пам’яток культури, освітніх та релігійних інституцій. Наразі компанії з Туреччини інвестують зокрема в модернізацію копалень та в харчову промисловість.
«Хоча дехто іноді перебільшує, турецькі політичні діячі дуже прагматичні, зокрема, якщо йдеться про заяви Ердогана, коли він прибуває до Боснії. Метою всього, що робить турецька влада під керівництвом Партії справедливості й розвитку, є зміцнення економіки Туреччини, яка наразі є регіональною силою, а незадовго стане й глобальною», – каже колишній посол Боснії й Герцеговини в Туреччині Хайрудін Сомун.
Не всі громадяни однаково ставляться до розширення турецької присутності в Боснії й Герцеговині. Це, зокрема, стосується політичних лідерів боснійських сербів, які дивляться переважно у бік Белграда і Москви.
Депутат у боснійському парламенті Душанка Майкич зазначає, що не бачить аргументів, які засвідчили б про те, що Туреччина цікавиться економікою Сербської республіки в складі Боснії й Герцеговини. «З політичної точки зору, турки не показали готовність зрозуміти інші дві сторони – сербів і хорватів. Вони підтримують лише босняків», – каже вона.
Загалом закордонні інвестиції в боснійську економіку минулого року становили тільки 313 мільйонів євро. На першому місці Росія, далі йдуть Австрія та Сербія. Найбільшою перешкодою для закордонних економістів є політичні суперечки лідерів трьох національностей. Для ухвалення кожного рішення на державному рівні необхідний консенсус, тобто згода представників босняків, сербів та хорватів. А в більшості випадків одна зі сторін шантажує інших, обумовлюючи свій голос певними поступками. Через це тепер, наприклад, заблоковані 400 тисяч євро від Міжнародного валютного фонду.
При підготовці тексту використано матеріал, який підготували Robert Coalson у Празі та Dzenana Halimovic в Сараєві
Останнім часом турки розширюють вплив і в галузі масової культури: кілька мільйонів громадян Хорватії, Сербії та Боснії й Герцеговини щовечора непорушно сидять перед телевізійними екранами, на яких чергуються сентиментальні сцени з життя султана Сулеймана та його улюбленої Роксолани.
Туреччина розширює й політичний вплив: її урядовці в недалекому минулому впливали на нормалізацію відносин між Белградом та Сараєвом, а також на подолання непорозумінь між населенням босняцької національності в Сербії та белградською владою.
Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган минулого тижня в Сараєві – столиці Боснії й Герцеговини – заявив, що його країна прагне збільшити інвестиції в регіоні й закликав боснійську владу направити до Анкари численну делегацію для обговорення економічного співробітництва.
Боснійські серби воліють радше Москву, ніж Анкару
Після війни турецькі інституції бали участь у відбудові міст, зокрема пам’яток культури, освітніх та релігійних інституцій. Наразі компанії з Туреччини інвестують зокрема в модернізацію копалень та в харчову промисловість.
«Хоча дехто іноді перебільшує, турецькі політичні діячі дуже прагматичні, зокрема, якщо йдеться про заяви Ердогана, коли він прибуває до Боснії. Метою всього, що робить турецька влада під керівництвом Партії справедливості й розвитку, є зміцнення економіки Туреччини, яка наразі є регіональною силою, а незадовго стане й глобальною», – каже колишній посол Боснії й Герцеговини в Туреччині Хайрудін Сомун.
Не всі громадяни однаково ставляться до розширення турецької присутності в Боснії й Герцеговині. Це, зокрема, стосується політичних лідерів боснійських сербів, які дивляться переважно у бік Белграда і Москви.
Депутат у боснійському парламенті Душанка Майкич зазначає, що не бачить аргументів, які засвідчили б про те, що Туреччина цікавиться економікою Сербської республіки в складі Боснії й Герцеговини. «З політичної точки зору, турки не показали готовність зрозуміти інші дві сторони – сербів і хорватів. Вони підтримують лише босняків», – каже вона.
Загалом закордонні інвестиції в боснійську економіку минулого року становили тільки 313 мільйонів євро. На першому місці Росія, далі йдуть Австрія та Сербія. Найбільшою перешкодою для закордонних економістів є політичні суперечки лідерів трьох національностей. Для ухвалення кожного рішення на державному рівні необхідний консенсус, тобто згода представників босняків, сербів та хорватів. А в більшості випадків одна зі сторін шантажує інших, обумовлюючи свій голос певними поступками. Через це тепер, наприклад, заблоковані 400 тисяч євро від Міжнародного валютного фонду.
При підготовці тексту використано матеріал, який підготували Robert Coalson у Празі та Dzenana Halimovic в Сараєві
