Дніпропетровськ – Інтерактивними дошками нагородила влада до Дня вчителя найкращі школи Дніпропетровщини. П’ятдесят найдосвідченіших педагогів отримали премії від 4 до 10 тисяч гривень. Чи не такою мала б бути зарплата всіх вчителів, залежно від стажу та підходів до роботи?
Одна з тих, хто отримав премію, – вчителька з 40-річним стажем Людмила Гляненко. Ця викладач української мови і літератури з невеликого шахтарського міста Тернівка має відзнаки міністерства, звання «Відмінник освіти», а серед її учнів – переможці обласних олімпіад і послідовники-педагоги. Навіть у радянські часи, коли в російськомовному містечку було модно звільняти дітей від вивчення української, вона вміла переконувати батьків не робити цього.
Вчительської пенсії не вистачає, тому Людмила Гляненко освоїла комп’ютер і продовжує працювати. Місячний дохід – зарплата і пенсія – 3 тисячі гривень. Новий одяг педагог купує рідко, а от на посібники грошей не жалкує.
«Оце зараз готуємо дітей до зовнішнього тестування, скільки посібників треба! Я, звичайно, купую. Це ніби зобов’язана. Виписала комплект «Дивослова» за 450 гривень на рік. А що зробиш? Без методичного посібника вчителю дуже складно, там усі новинки. Заради хорошої книги можна поступитися чимось. Та й нам уже в такому віці особливо нічого не треба», – розповіла Радіо Свобода Людмили Гляненко.
Середній вік учителів – 50 років
Вчительський хліб ніколи не був легким, а зараз став ще важчим, стверджують вчителі. «Батьки стали вимогливішими до вчителів і поблажливішими до власних дітей», – каже директор сільської школи з Петропавлівки, вчитель математики Леся Пающик.
Петропавлівська школа в технічному плані зразкова в районі – має 4 комп’ютерні класи та 2 мультимедійні дошки. Однак, скаржиться Леся Пающик, на сорок учителів у колективі тільки двоє молодих людей, решті, в середньому, під 50 років. Навіть власна дочка, закінчивши педагогічний виш, не захотіла працювати в школі, поділилась директор.
«Цього року ми прийняли одного молодого вчителя праці, більше молодих цього року в нас не було. Приблизна зарплата – чистими 1400-1500 гривень. А що таке вчитель – він і в селі, і в місті вчитель. Але якщо в місті вчитель може підзаробити репетиторством, то в селі – ні. У нього і курочка на подвір’ї, і картопля на городі – треба бігти після уроків додому. З цими коштами ми виживаємо. А хочеться ж і вдягтися інтелігентно, і щось купити. Якби ставка була хоча б 2 тисячі. Ми не можемо нікого з молодих вчителів запросити, тому що зарплата низька. Технічний персонал отримує більше, ніж молодий педагог», – каже директор.
Влада обіцяє підтримувати молодих учителів
У головному управлінні освіти та науки Дніпропетровської облдержадміністрації проблем у галузі не заперечують. Зараз у навчальних закладах Дніпропетровщини працює 28 тисяч педпрацівників. Цього року до них приєдналися півтисячі молодих учителів – випускників вишів. Показник непоганий, вважає начальник управління Олександр Демчик, адже ще кілька років тому таких було приблизно на 20% менше. Влада запроваджує певні стимули, щоб привабити у школи молодь.
«Молодий викладач, який закінчує педагогічний виш, якщо він заключає угоду на роботу на 3 роки в районі, в сільській місцевості, то йому виплачують п’ятикратну мінімальну заробітну плату. На сьогодні це понад 5 тисяч гривень. У 2008-2009 році таких людей було 117. На сьогодні таких 204 особи. Це досить непоганий стимул. Цього року на серпневій нараді вручили молодим педпрацівникам 50 ноутбуків», – запевнив Радіо Свобода начальник обласного управління освіти.
Між тим, дніпропетровські вчителі на урочистостях не на мікрофон зізнаються: мріють про зменшення навантаження. Зараз, щоб отримувати ставку, треба відчитати 18 годин на тиждень. Якщо цей показник зменшать, вчитель матиме більше часу на самопідготовку і самовдосконалення.
Одна з тих, хто отримав премію, – вчителька з 40-річним стажем Людмила Гляненко. Ця викладач української мови і літератури з невеликого шахтарського міста Тернівка має відзнаки міністерства, звання «Відмінник освіти», а серед її учнів – переможці обласних олімпіад і послідовники-педагоги. Навіть у радянські часи, коли в російськомовному містечку було модно звільняти дітей від вивчення української, вона вміла переконувати батьків не робити цього.
Вчительської пенсії не вистачає, тому Людмила Гляненко освоїла комп’ютер і продовжує працювати. Місячний дохід – зарплата і пенсія – 3 тисячі гривень. Новий одяг педагог купує рідко, а от на посібники грошей не жалкує.
«Оце зараз готуємо дітей до зовнішнього тестування, скільки посібників треба! Я, звичайно, купую. Це ніби зобов’язана. Виписала комплект «Дивослова» за 450 гривень на рік. А що зробиш? Без методичного посібника вчителю дуже складно, там усі новинки. Заради хорошої книги можна поступитися чимось. Та й нам уже в такому віці особливо нічого не треба», – розповіла Радіо Свобода Людмили Гляненко.
Середній вік учителів – 50 років
Вчительський хліб ніколи не був легким, а зараз став ще важчим, стверджують вчителі. «Батьки стали вимогливішими до вчителів і поблажливішими до власних дітей», – каже директор сільської школи з Петропавлівки, вчитель математики Леся Пающик.
Петропавлівська школа в технічному плані зразкова в районі – має 4 комп’ютерні класи та 2 мультимедійні дошки. Однак, скаржиться Леся Пающик, на сорок учителів у колективі тільки двоє молодих людей, решті, в середньому, під 50 років. Навіть власна дочка, закінчивши педагогічний виш, не захотіла працювати в школі, поділилась директор.
«Цього року ми прийняли одного молодого вчителя праці, більше молодих цього року в нас не було. Приблизна зарплата – чистими 1400-1500 гривень. А що таке вчитель – він і в селі, і в місті вчитель. Але якщо в місті вчитель може підзаробити репетиторством, то в селі – ні. У нього і курочка на подвір’ї, і картопля на городі – треба бігти після уроків додому. З цими коштами ми виживаємо. А хочеться ж і вдягтися інтелігентно, і щось купити. Якби ставка була хоча б 2 тисячі. Ми не можемо нікого з молодих вчителів запросити, тому що зарплата низька. Технічний персонал отримує більше, ніж молодий педагог», – каже директор.
Влада обіцяє підтримувати молодих учителів
У головному управлінні освіти та науки Дніпропетровської облдержадміністрації проблем у галузі не заперечують. Зараз у навчальних закладах Дніпропетровщини працює 28 тисяч педпрацівників. Цього року до них приєдналися півтисячі молодих учителів – випускників вишів. Показник непоганий, вважає начальник управління Олександр Демчик, адже ще кілька років тому таких було приблизно на 20% менше. Влада запроваджує певні стимули, щоб привабити у школи молодь.
«Молодий викладач, який закінчує педагогічний виш, якщо він заключає угоду на роботу на 3 роки в районі, в сільській місцевості, то йому виплачують п’ятикратну мінімальну заробітну плату. На сьогодні це понад 5 тисяч гривень. У 2008-2009 році таких людей було 117. На сьогодні таких 204 особи. Це досить непоганий стимул. Цього року на серпневій нараді вручили молодим педпрацівникам 50 ноутбуків», – запевнив Радіо Свобода начальник обласного управління освіти.
Між тим, дніпропетровські вчителі на урочистостях не на мікрофон зізнаються: мріють про зменшення навантаження. Зараз, щоб отримувати ставку, треба відчитати 18 годин на тиждень. Якщо цей показник зменшать, вчитель матиме більше часу на самопідготовку і самовдосконалення.