У Сполучених Штатах передвиборна кампанія добігає завершальної фази. У середу 3 жовтня, за якийсь місяць до президентських виборів, кандидати проводять перші дебати. Чинний президент Барак Обама, кандидат на переобрання від Демократичної партії, і Мітт Ромні, республіканець, колишній губернатор штату Массачусетс, зустрічаються у Денвері, штат Колорадо. «Губернатор Ромні – відмінний диспутант, – жартує Обама, виступаючи на мітингу прихильників. – А я – лише окей».
Передбачається проведення трьох президентських інтелектуальних двобоїв плюс одні віцепрезидентські дебати. Формат – півтори години.
Перші дебати відбудуться на сцені перед телекамерами в актовому залі Денверського університету. За домовленістю, ведучий, модератор, відомий тележурналіст Джим Лерер ставить запитання, учасники відповідають і полемізують між собою.
За результатами соціологічних досліджень, понад 80 відсотків опитуваних мають намір дивитися перші дебати, присвячені здебільшого економічним проблемам країни. Підрахували, що дивитися дебати будуть щонайменше 50 мільйонів американців – жодне телевізійне шоу не збирає такої широкої аудиторії.
Чи багато залежить від цих дебатів? Авжеж чимало. Барак Обама поки що веде перед у президентських перегонах, але розрив між суперниками невеликий. Мітт Ромні відстає лише на декілька пунктів.
Суперництво рівних
Останнім часом популярність республіканського кандидата дещо зменшилася, але потенційно Ромні міг би вирівняти шанси, якби в очах публіки своїми аргументами взяв гору. Кожен четвертий з опитаних інститутом Геллапа виборців стверджує, що президентські дебати можуть вплинути на його голосування.
Оглядачі вважають, що Обама має перевагу – попри те, що лише половина виборців схвалює його діяльність у Білому домі, а друга половина не задоволена. 51 відсоток ладен голосувати за чинного нині президента і лише 44 відсотки – за Ромні.
Стен Грінберг, соціолог Демократичної партії, робить висновок, що дедалі менше виборців ототожнюють себе з республіканцями. Вони зараховують себе до категорії незалежних. А якщо порівняти позиції Республіканської та Демократичної партій, то популярність республіканців послідовно зменшувалася.
Водночас 11 відсотків прихильників президента Обами кажуть, що вони можуть змінити свою думку залежно від того, якими будуть дебати.
«Маємо вельми поляризований електорат, де люди тяжіють до свого родового кола, отож не так вже й багато ладних змінити настанову», – каже Білл Ейрес, коментатор ньюйоркської радіостанції WNYC. «Але на таких майже рівних виборах, як нинішні, навіть один чи два пункти можуть вплинути на кінцевий результат», – підсумовує він.
Передбачається проведення трьох президентських інтелектуальних двобоїв плюс одні віцепрезидентські дебати. Формат – півтори години.
Перші дебати відбудуться на сцені перед телекамерами в актовому залі Денверського університету. За домовленістю, ведучий, модератор, відомий тележурналіст Джим Лерер ставить запитання, учасники відповідають і полемізують між собою.
За результатами соціологічних досліджень, понад 80 відсотків опитуваних мають намір дивитися перші дебати, присвячені здебільшого економічним проблемам країни. Підрахували, що дивитися дебати будуть щонайменше 50 мільйонів американців – жодне телевізійне шоу не збирає такої широкої аудиторії.
Чи багато залежить від цих дебатів? Авжеж чимало. Барак Обама поки що веде перед у президентських перегонах, але розрив між суперниками невеликий. Мітт Ромні відстає лише на декілька пунктів.
Суперництво рівних
Останнім часом популярність республіканського кандидата дещо зменшилася, але потенційно Ромні міг би вирівняти шанси, якби в очах публіки своїми аргументами взяв гору. Кожен четвертий з опитаних інститутом Геллапа виборців стверджує, що президентські дебати можуть вплинути на його голосування.
Оглядачі вважають, що Обама має перевагу – попри те, що лише половина виборців схвалює його діяльність у Білому домі, а друга половина не задоволена. 51 відсоток ладен голосувати за чинного нині президента і лише 44 відсотки – за Ромні.
Стен Грінберг, соціолог Демократичної партії, робить висновок, що дедалі менше виборців ототожнюють себе з республіканцями. Вони зараховують себе до категорії незалежних. А якщо порівняти позиції Республіканської та Демократичної партій, то популярність республіканців послідовно зменшувалася.
Водночас 11 відсотків прихильників президента Обами кажуть, що вони можуть змінити свою думку залежно від того, якими будуть дебати.
«Маємо вельми поляризований електорат, де люди тяжіють до свого родового кола, отож не так вже й багато ладних змінити настанову», – каже Білл Ейрес, коментатор ньюйоркської радіостанції WNYC. «Але на таких майже рівних виборах, як нинішні, навіть один чи два пункти можуть вплинути на кінцевий результат», – підсумовує він.
