Міжнародний день Права знати

Київ – 28 вересня – Міжнародний день Права знати, який започаткували 10 років тому. При цьому сподівалися, що пересічні громадяни (зокрема, в Україні) вільно отримуватимуть інформацію від влади – про те, яким чином та на які потреби урядовці витрачають кошти платників податків. Медіа-експерти та опозиційні депутати переконують, що українці досі не отримують об’єктивної і прозорої інформації від можновладців. Натомість представники влади запевняють, що стали більш відкритими.

Після ухвалення Закону «Про доступ до публічної інформації» на початку минулого року (13.01.2011) покращилися законодавчі гарантії отримання інформації, проте сам доступ до інформації не покращився й досі, констатує депутат від фракції БЮТ-Батьківщина, член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Віктор Уколов. Незважаючи на те, що закон зобов’язує чиновників надавати інформацію, вони обмежуються відписками, як це було і до ухвалення закону.


«На превеликий жаль, теперішня влада не зацікавлена, щоб громадяни мали вільний доступ до інформації, попри всі голосні заяви, які робить Президент Янукович. У мене складається часом враження, що середовище людей, які перебувають при владі, робить усе, щоб суперечити заявам Президента Януковича. Він говорить про відсутність цензури – ми бачимо факт цензури. У нас фактично кожне засідання нашого парламентського комітету з питань свободи слова розбирає такі факти. Він говорить про відсутність тиску на ЗМІ, а ми бачимо цей тиск. Зокрема, були спроби порушення кримінальної справи проти телеканалу ТВі, а потім проти його директора. Єдиний спосіб змінити ситуацію – лишити ЗМІ в спокої, дати людям вибір, що їм дивитися, що їм читати і що їм слухати», – наголошує Віктор Уколов.

Влада нічого не приховує?

Натомість депутат від Партії регіонів Володимир Олійник переконує, що доступ до публічної інформації в Україні врегульований, а влада стала відкритішою до громадськості.



«Нещодавно в «Українській правді» була така публікація, що у День Незалежності президент Франції привітав, але достатньо критично сказав на адресу України – щоб було більше свободи. Я подивився у куток цього документа, там було написано: Адміністрація Президента. Тобто, згідно з законом «Про доступ до публічної інформації» Адміністрація видала документ, який би за інших обставин, я маю на увазі відсутності закону і при інших президентах, ви б ніколи не отримали», – каже Володимир Олійник.

За його словами, інформацію про малину по 672 гривні за кілограм для Державного управління справами (ДУС), яке обслуговує вищих посадових осіб, журналісти теж дізналися через відкритість влади.

Проте директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар стверджує, що влада досі є непрозорою і приховує документи багатьох державних тендерів.

«Інформаційне середовище України страждає від низки проблем. Монополізація інформаційного простору від людей, які зацікавлені в політиці, це проблема №1, яка призводить до того, що українці не знають достеменно, що відбувається в країні. Тому що вони бачать це під кутом зору, в якому це подають власники телеканалів, для яких цей бізнес не є основним. Це питання доступу відкритості взагалі влади, тому що влада мала б забезпечити, відповідно до закону, пасивний доступ до всієї інформації, влада мала б бути прозорою, але цього не відбувається, якісь документи ховаються, тендери ховаються. Це все не є прозоро», – каже Вікторія Сюмар.

Експерт каже, що суспільство саме має захищати своє право на інформацію. Тим часом днями в Україні створили орган для контролю за дотриманням прав на інформацію при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини. Очолив його Олександр Павличенко, який до цього працював директором Української фундації правової допомоги, а перед цим керував Бюро інформації Ради Європи.