Київ – Українські журналісти стурбовані законопроектом, що передбачає кримінальну відповідальність за наклеп. У вівторок провідні інтернет-видання оприлюднили протест на своїх головних сторінках. Журналісти пропонують особисто запитати у депутатів, чому вони голосували за цей документ. Попри це чимало народних обранців готові ще раз віддати свій голос за скандальний закон. Хоч це, за словами провладних представників, і станеться не раніше парламентських виборів, та й лише після врахування результатів «найширших суспільних дискусій».
Комуніст Олександр Голуб – один із 244 депутатів, які 18 вересня підтримали у першому читанні законопроект щодо кримінальної відповідальності за наклеп. Таке покарання, за словами депутата, сьогодні доречне, особливо якщо неправдива інформація «призводить до погіршення здоров’я» героя матеріалу.
«Я абсолютно не стидаюся того, що голосував і я надалі буду підтримувати принципи цього законопроекту. Журналістика сьогодні використовує не журналістські розслідування, а відверту брехню або припущення», – каже він.
За цей законопроект голосувала і народний депутат від фракції Партії регіонів Юлія Льовочкіна. І у цьому, як зауважила вона у коментарі Радіо Свобода, «посягань на свободу слова» не було.
«Перш за все, цей законопроект стосувався того, щоб посадові особи (прокурори, судді, наприклад), які мають службову інформацію, не давали коментарів з приводу відомих людей і не псували їм репутацію», – говорить вона.
При цьому Юлія Льовочкіна зауважує, що вона проголосує за документ і у другому читанні, якщо він «не матиме обмежень свободи слова і захищатиме права людини».
«ЗМІ єдині і представляють повноцінну силу»
Наразі ж парламент ще не визначив дату другого читання законопроекту про наклеп. Однак перший заступник голови фракції Партії Регіонів Михайло Чечетов запевняє, що до виборів такий закон не ухвалять.
Водночас перший віце-премєр Борис Кролесніков кримінальну відповідальність, передбачену законопроектом, назвав «чистим ідіотизмом». А фінансова відповідальність, на його думку, повинна бути не проти журналіста, а проти конкретного ЗМІ.
Самі ж журналісти не лише проти ухвалення закону, але і проти його розгляду у другому читанні. Свою незгоду вони наразі виражають у кількох акціях протесту.
Одна з них – «Скажи «ні» закону про наклеп. Це стосується кожного». Її учасникам пропонують особисто поцікавитись мотивами депутатів, які голосували за законопроект. Для цього створений список із зазначенням електронних адрес та контактних номерів приймалень народних обранців.
У інший спосіб протестують друковані ЗМІ. Деякі з яких, зокрема «Корреспондент» та «ZIK», планують вийти з порожньою першою шпальтою і гаслом: «Нам намагаються заткнути рота, а у Вас відбирають право знати правду». На думку Тараса Смакули, головного редактора львівського тижневика «ZIK», потреба у таких акціях назріла давно.
«Це показало, що засоби масової інформації єдині і представляють повноцінну силу, – каже він. – Їх неможливо розділити. Їх неможливо зігнути якимись репресивними методами. Принаймні, у Львові, наскільки я знаю, це 2 чи 3 видання уже підтримало. Наш читач, якого ми дуже поважаємо, має право на таку першу сторінку. Він сприйме її і підтримає нас, зрозуміє».
«Охолоджуючий ефект» можливого закону
Саме масові акції протесту, на думку юриста Інституту масової інформації Романа Головенка, є сьогодні єдиним засобом боротьби, на який болісно реагує чинна влада. Однак, на його думку, загроза ухвалення документів у другому читанні від цього не зменшується.
«Пан Чечетов не відхрестився повністю від цього законопроекту і тут залежатиме досить багато від того, як на раді партії будуть прийматися рішення. Якщо ухвалять, то охолоджуючий ефект буде: в регіонах журналісти просто боятимуться писати на гострі теми», – каже експерт.
Водночас представник Віктора Януковича у парламенті Юрій Мірошниченко у вівторок на конференції в Брюсселі запевнив: Адміністрація Президента наразі робить усе, щоб такий закон не пройшов у парламенті.
У Верховній Раді дату другого читання законопроекту про наклеп мають визначити 1 жовтня. У цей же день громадські організації закликають небайдужих громадян прийти під стіни парламенту на акцію протесту.
Читайте більше тут:
Комуніст Олександр Голуб – один із 244 депутатів, які 18 вересня підтримали у першому читанні законопроект щодо кримінальної відповідальності за наклеп. Таке покарання, за словами депутата, сьогодні доречне, особливо якщо неправдива інформація «призводить до погіршення здоров’я» героя матеріалу.
Я абсолютно не стидаюся того, що голосував і я надалі буду підтримувати принципи цього законопроектуОлександр Голуб
«Я абсолютно не стидаюся того, що голосував і я надалі буду підтримувати принципи цього законопроекту. Журналістика сьогодні використовує не журналістські розслідування, а відверту брехню або припущення», – каже він.
За цей законопроект голосувала і народний депутат від фракції Партії регіонів Юлія Льовочкіна. І у цьому, як зауважила вона у коментарі Радіо Свобода, «посягань на свободу слова» не було.
«Перш за все, цей законопроект стосувався того, щоб посадові особи (прокурори, судді, наприклад), які мають службову інформацію, не давали коментарів з приводу відомих людей і не псували їм репутацію», – говорить вона.
При цьому Юлія Льовочкіна зауважує, що вона проголосує за документ і у другому читанні, якщо він «не матиме обмежень свободи слова і захищатиме права людини».
«ЗМІ єдині і представляють повноцінну силу»
Наразі ж парламент ще не визначив дату другого читання законопроекту про наклеп. Однак перший заступник голови фракції Партії Регіонів Михайло Чечетов запевняє, що до виборів такий закон не ухвалять.
Водночас перший віце-премєр Борис Кролесніков кримінальну відповідальність, передбачену законопроектом, назвав «чистим ідіотизмом». А фінансова відповідальність, на його думку, повинна бути не проти журналіста, а проти конкретного ЗМІ.
Самі ж журналісти не лише проти ухвалення закону, але і проти його розгляду у другому читанні. Свою незгоду вони наразі виражають у кількох акціях протесту.
Одна з них – «Скажи «ні» закону про наклеп. Це стосується кожного». Її учасникам пропонують особисто поцікавитись мотивами депутатів, які голосували за законопроект. Для цього створений список із зазначенням електронних адрес та контактних номерів приймалень народних обранців.
У інший спосіб протестують друковані ЗМІ. Деякі з яких, зокрема «Корреспондент» та «ZIK», планують вийти з порожньою першою шпальтою і гаслом: «Нам намагаються заткнути рота, а у Вас відбирають право знати правду». На думку Тараса Смакули, головного редактора львівського тижневика «ZIK», потреба у таких акціях назріла давно.
Засоби масової інформації єдині і представляють повноцінну силуТарас Смакула
«Це показало, що засоби масової інформації єдині і представляють повноцінну силу, – каже він. – Їх неможливо розділити. Їх неможливо зігнути якимись репресивними методами. Принаймні, у Львові, наскільки я знаю, це 2 чи 3 видання уже підтримало. Наш читач, якого ми дуже поважаємо, має право на таку першу сторінку. Він сприйме її і підтримає нас, зрозуміє».
«Охолоджуючий ефект» можливого закону
Саме масові акції протесту, на думку юриста Інституту масової інформації Романа Головенка, є сьогодні єдиним засобом боротьби, на який болісно реагує чинна влада. Однак, на його думку, загроза ухвалення документів у другому читанні від цього не зменшується.
У регіонах журналісти просто боятимуться писати на гострі темиРоман Головенко
«Пан Чечетов не відхрестився повністю від цього законопроекту і тут залежатиме досить багато від того, як на раді партії будуть прийматися рішення. Якщо ухвалять, то охолоджуючий ефект буде: в регіонах журналісти просто боятимуться писати на гострі теми», – каже експерт.
Водночас представник Віктора Януковича у парламенті Юрій Мірошниченко у вівторок на конференції в Брюсселі запевнив: Адміністрація Президента наразі робить усе, щоб такий закон не пройшов у парламенті.
У Верховній Раді дату другого читання законопроекту про наклеп мають визначити 1 жовтня. У цей же день громадські організації закликають небайдужих громадян прийти під стіни парламенту на акцію протесту.
Читайте більше тут:
