Прага – Відомі європейські політики – колишній глава Єврокомісії та екс-прем’єр Італії Романо Проді, а також колишній федеральний канцлер Австрії Альфред Ґузенбауер – на сторінках преси закликають Євросоюз взаємністю відповідати Україні за її готовність до співпраці з Європою. Не ізольовувати українську державу, а давати їй європейську перспективу в стратегії майбутнього розширення ЄС, щоб прискорити реформи в Україні. Газети також коментують рішення київського суду, який частково задовольнив позов російських військових із вимогами до української влади повернути понад 400 мільйонів доларів боргу корпорації «Єдині енергетичні системи України», яку на той час очолювала Юлія Тимошенко.
Австрійська Die Presse оприлюднила звернення до ЄС колишнього глави Єврокомісії Романо Проді та колишнього федерального канцлера Австрії Альфреда Ґузенбауера, які вважають, що, незважаючи на справедливу критику з боку Заходу, Україна все ж намагається дотримуватися демократичного розвитку та просування реформ. «Україна співпрацює з нами у повному обсязі», – кажуть згадані політики в цій публікації й зауважують, що українська сторона виявляє готовність виконувати постанову Європейського суду з прав людини щодо суперечливих рішень українських судів у справах лідерів опозиції. «Водночас український Президент Віктор Янукович посилює, незважаючи на заклики Росії до інтеграції, співпрацю з НАТО», – наголошують Проді та Ґузенбауер. Вони також звертають увагу на те, що критики Києва в ЄС засуджують арешт Юлії Тимошенко і хотіли б пов’язувати зміцнення стосунків України з Європою зі звільненням Юлії Тимошенко з в’язниці. Автори цього звернення також вважають позитивним те, що влада Януковича допустила спостерігачів ЄС, колишнього президента Польщі Александра Квасневського та колишнього президента Європарламенту Пата Кокса, до спостереження за судовими процесами над лідерами опозиції. Проді та Ґузенбауер також вважають позитивним ухвалення в парламенті за участі опозиції нового виборчого закону, який базується на рекомендаціях Ради Європи. Автори звернення зауважують, що «нинішнє прагнення ізолювати Україну й відокремлювати її могло б призвести до протилежного результату». Тому ці політики вважають за краще для Європи дотримання щодо України політики зобов’язань у руслі майбутнього розширення ЄС і реформ, замість відокремлення української держави від європейських процесів. Проді та Ґузенбауер також наголосили, що Україна «має і для Росії, і для ЄС велике геополітичне значення», як країна транзиту природного газу з Росії, коли Москва використовувала це у своїх енергетичних і політичних цілях.
Лондонська Financial Times пише про занепокоєння в Європі й серед країн-членів «Групи двадцяти» з приводу загострення глобальних проблем нестачі сільськогосподарської продукції і в справі 3-мільярдного (в доларах) кредиту Китаю Україні під урожай української кукурудзи. Китай нарощує імпорт кукурудзи з різних країн світу і використовує для цього свою зростаючу фінансову потужність, коли взамін за грошові кредити вимагає від різних країн повертати їх енергетичною сировиною чи сільськогосподарською продукцією. У Києві, як зазначає газета з Лондона, вже повідомили, що угода про позику під кукурудзу з боку Китаю може бути підписана у середині жовтня. Міністр сільського господарства України Микола Присяжнюк також сказав журналістам, що цього року очікується урожай кукурудзи до 20 мільйонів тонн, половину з чого Україна може продати за кордон.
Московська «Независимая газета» звернула увагу на те, що український Господарський суд Києва захистив інтереси Міністерства оброни Росії, яке звернулося до нього з вимогою про повернення українським урядом понад 400-мільйонного (в доларах) США боргу «Єдиних енергетичних систем України» від другої половини 90-х років, коли цією компанією керувала ув’язнена нині Юлія Тимошенко. Суд задовольнив позов російських військових і зобов’язав уряд України повернути їм близько 400 мільйонів доларів боргу ЄЕСУ у зв’язку з державними гарантіями Києва. Представники захисту, яких цитує газета, вважають, що вини їхньої підзахисної тут немає, аналітики ж прогнозують, що російська сторона, Кремль, не відмовиться від фінансових претензій до України, як засобу тиску з метою схилити Київ до інтеграційного курсу на Схід замість курсу на євроінтеграцію.
Австрійська Die Presse оприлюднила звернення до ЄС колишнього глави Єврокомісії Романо Проді та колишнього федерального канцлера Австрії Альфреда Ґузенбауера, які вважають, що, незважаючи на справедливу критику з боку Заходу, Україна все ж намагається дотримуватися демократичного розвитку та просування реформ. «Україна співпрацює з нами у повному обсязі», – кажуть згадані політики в цій публікації й зауважують, що українська сторона виявляє готовність виконувати постанову Європейського суду з прав людини щодо суперечливих рішень українських судів у справах лідерів опозиції. «Водночас український Президент Віктор Янукович посилює, незважаючи на заклики Росії до інтеграції, співпрацю з НАТО», – наголошують Проді та Ґузенбауер. Вони також звертають увагу на те, що критики Києва в ЄС засуджують арешт Юлії Тимошенко і хотіли б пов’язувати зміцнення стосунків України з Європою зі звільненням Юлії Тимошенко з в’язниці. Автори цього звернення також вважають позитивним те, що влада Януковича допустила спостерігачів ЄС, колишнього президента Польщі Александра Квасневського та колишнього президента Європарламенту Пата Кокса, до спостереження за судовими процесами над лідерами опозиції. Проді та Ґузенбауер також вважають позитивним ухвалення в парламенті за участі опозиції нового виборчого закону, який базується на рекомендаціях Ради Європи. Автори звернення зауважують, що «нинішнє прагнення ізолювати Україну й відокремлювати її могло б призвести до протилежного результату». Тому ці політики вважають за краще для Європи дотримання щодо України політики зобов’язань у руслі майбутнього розширення ЄС і реформ, замість відокремлення української держави від європейських процесів. Проді та Ґузенбауер також наголосили, що Україна «має і для Росії, і для ЄС велике геополітичне значення», як країна транзиту природного газу з Росії, коли Москва використовувала це у своїх енергетичних і політичних цілях.
Лондонська Financial Times пише про занепокоєння в Європі й серед країн-членів «Групи двадцяти» з приводу загострення глобальних проблем нестачі сільськогосподарської продукції і в справі 3-мільярдного (в доларах) кредиту Китаю Україні під урожай української кукурудзи. Китай нарощує імпорт кукурудзи з різних країн світу і використовує для цього свою зростаючу фінансову потужність, коли взамін за грошові кредити вимагає від різних країн повертати їх енергетичною сировиною чи сільськогосподарською продукцією. У Києві, як зазначає газета з Лондона, вже повідомили, що угода про позику під кукурудзу з боку Китаю може бути підписана у середині жовтня. Міністр сільського господарства України Микола Присяжнюк також сказав журналістам, що цього року очікується урожай кукурудзи до 20 мільйонів тонн, половину з чого Україна може продати за кордон.
Московська «Независимая газета» звернула увагу на те, що український Господарський суд Києва захистив інтереси Міністерства оброни Росії, яке звернулося до нього з вимогою про повернення українським урядом понад 400-мільйонного (в доларах) США боргу «Єдиних енергетичних систем України» від другої половини 90-х років, коли цією компанією керувала ув’язнена нині Юлія Тимошенко. Суд задовольнив позов російських військових і зобов’язав уряд України повернути їм близько 400 мільйонів доларів боргу ЄЕСУ у зв’язку з державними гарантіями Києва. Представники захисту, яких цитує газета, вважають, що вини їхньої підзахисної тут немає, аналітики ж прогнозують, що російська сторона, Кремль, не відмовиться від фінансових претензій до України, як засобу тиску з метою схилити Київ до інтеграційного курсу на Схід замість курсу на євроінтеграцію.
