Європейський Союз часом звинувачують у беззубості та неспроможності ухвалювати тверді консолідовані рішення. Та серед численних бюрократичних інституцій ЄС є один орган, якого бояться навіть наймогутніші світові компанії – директорат Європейської комісії з питань конкуренції. Цей орган, чиї зуби відчула на собі навіть компанія Microsoft, яку змусили платити багатомільйонні штрафи за порушення конкуренції, нині взявся за справу «Газпрому». Про перспективи цієї справи і чи зможе вона змінити ситуацію для України, Радіо Свобода спілкувалося з одним із провідних європейських юристів у питаннях енергетики з лондонської City Law School професором Аланом Райлі.
– Пане професоре, Литва вирішила втілити правила енергетичного ринку ЄС щодо розподілу виробництва, транспортування та продажу газу, і тут же опинилася сам-на-сам із могутнім «Газпромом», який вимагає з неї однієї з найвищих цін на газ в Європі. Чи дії ЄС свідчать, що Брюссель став на захист Вільнюса?
– Гадаю, що для того, щоб зрозуміти, що тут відбувається, потрібно поставити речі у відповідний контекст. У 2005 році Європейська комісія розпочала розслідування в електричному та газовому секторі. В результаті цього розслідування почалося близько 20 судових справ щодо різних енергетичних компаній, серед яких були ENI, Gas de France, Électricité de France, E.ON, і багатьох інших великих і малих компаній. Багато з цих справ лише зараз підходять до завершення. Тому розслідування щодо «Газпрому» не є переслідуванням росіян чи самого «Газпрому», воно є частиною спроб Європейського Союзу забезпечити відкритий і лібералізований ринок.
– А чому «Газпром» опинився ледь не в центрі цих всіх розслідувань?
– «Газпром» має домінуючу позицію в низці європейських компаній і країн. В залежності від країни, «Газпром» постачає 30%, 40%, 50%, інколи ще більше газу. Коли досягається межа у 40% ринку, це вважається «домінуючою позицією» з точки зору права. У європейському законодавстві є положення, що компанія, яка має «домінуючу позицію», вона зобов’язана поводитися з «особливою відповідальністю», щоб не підривати конкуренцію. Але насправді «Газпром» встановлює ціни, які не узгоджуються з цими вимогами. Литва, наприклад, платить більше, ніж Німеччина. Крім того, є серйозні звинувачення у тому, що «Газпром» намагається перешкодити іншим компаніям у виході на цей ринок, не даючи їм доступу до газопроводу. Європейська комісія відповідальна за те, щоб захищати ринок, і тому вона зобов’язана проводити ці розслідування.
– Чи Єврокомісія може розглядати тільки умови контрактів, чи йдеться про ширше коло доказів?
– Йдеться не лише про умови контракту. Вони можуть шукати докази в усьому, наприклад, в меморандумах, електронному листуванні, внутрішніх документах компаній. Коли минулого року були проведені рейди в компаніях на території Чехії та Німеччини, вони зняли всі дані, які зберігалися на комп’ютерах. Тому підхід не формалістичний. Розглядається вся економічна ситуація, не лише формальні контракти.
– Російське керівництво говорить, що нічого протизаконного воно не робить. А спроби переслідування «Газпрому» є лише намаганням зменшити ціну на газ.
– Чи «Газпром» зробив щось нелегального, ми поки що не знаємо. Це буде встановлено в результаті цього розслідування. Питання монополії на газ є цікавим, тому що тут ситуація швидко змінюється. У 2014 році в Польщі вступить у дію термінал із транспортування, з’являються нові сполучення між країнами, яких не існувало кілька років тому. Тому для «Газпрому» буде важко виправдати свої високі ціни на газ навіть без судових переслідувань ЄС. Тому що з’являються альтернативні джерела і шляхи постачання, які є дешевшими.
– У своєму коментарі в газеті Wall Street Journal Ви стверджуєте, що якщо «Газпром» змусять відмовитися від прив’язки ціни на газ до ціни на нафту, то це підірве всю економічну модель компанії, чому ця формула так важлива для «Газпрому»?
– Традиція прив’язувати ціну газу до ціни нафти мала виправдання у 1960-х роках, тобто ще до великої нафтової кризи 1970-х років, тому що багато нафти використовувалося для вироблення електроенергії. Нині лише 3 відсотки енергії виробляється в Європі у такий спосіб. Але ця прив’язка продовжує існувати. Зараз ціна нафти є дуже високою. Але справа навіть не цьому. Якщо ми повернемося до визначення «домінуючої компанії», то в її обов’язки входить використовувати ринкові механізми ціноутворення, а цей механізм таким не є.
Крім того, в Європі дедалі більше газу, який приходить з інших джерел, наприклад скраплений газ, сланцевий газ, частка яких постійно зростає, який продається за спотовими цінами. Тобто, відповідно до того, скільки газ коштує на цьому ринку зараз, і ці ціни не пов’язані з нафтою. Наприклад, нещодавно італійська енергетична група Edison виграла справу проти Катару в арбітражному суді, оскаржуючи саме цю прив’язку. І це може суттєво зменшити ціну на газ в Італії та в Європі. Тобто, окрім дій Єврокомісії, відбуваються події, які можуть суттєво послабити позицію «Газпрому» на ринку.
– Чим, на Вашу думку, завершиться ця справа з розслідуванням, і коли?
– Гадаю, що наступною стадією цієї справи буде рішення Європейської комісії, що є питання, які вимагають відповіді. Тоді Комісія готує документ, який має назву «Заява заперечення», фактично, це документ, який на кількох сотнях сторінках збирає усі звинувачення проти компанії, «Газпрому» в нашому випадку. А тоді їм буде дано кілька місяців на підготовку, а потім їх викличуть на обговорення цього документа за закритими дверима. Можливо, на ці слухання будуть запрошені і треті особи. Процес триватиме рік-два. В результаті Єврокомісія може зажадати змін в умовах контрактів, вона може накласти штрафи на «Газпром». Також можна очікувати, що «Газпром» змусять продати свої активи у транспортних і розподільчих компаніях, згідно з правилами про розподіл видобутку, транспортування та розподілу газу. Для «Газпрому» буде дуже важко не підкоритися цьому рішенню, бо більшість свого газу він продає Європейському Союзу.
– Кремль нещодавно видав указ, яким фактично заборонив своїм «стратегічним» компаніям співпрацювати з іноземними слідчими органами без узгодження з російським урядом. Ця постанова може якось вплинути на це розслідування?
– Я думаю, що це вже не має значення. Тому що подивіться, Комісія вже провела своє розслідування. Рейди в приміщеннях «Газпрому» в європейських країнах та інших компаніях, що працюють із «Газпромом», уже відбулися. Я думаю, що більшість доказів уже зібрана. Тому навряд чи це може якось вплинути на розслідування. Крім того, Росії важко щось блокувати, що відбувається на території Європейського Союзу, бо всі підрозділи і дочірні компанії «Газпрому», які працюють в ЄС, підпорядковуються законам Європейського Союзу.
– Чи може ця справа проти «Газпрому» в ЄС якось вплинути на переговори щодо цін, які Україна безуспішно веде з «Газпромом» протягом тривалого часу?
– Не думаю, що можна говорити про прямий зв’язок. Але це може підштовхнути українців у цій справі. Вони можуть скористатися з аргументів, які використовує Європейський Союз, щоб просунути власну справу.
– Пане професоре, Литва вирішила втілити правила енергетичного ринку ЄС щодо розподілу виробництва, транспортування та продажу газу, і тут же опинилася сам-на-сам із могутнім «Газпромом», який вимагає з неї однієї з найвищих цін на газ в Європі. Чи дії ЄС свідчать, що Брюссель став на захист Вільнюса?
– Гадаю, що для того, щоб зрозуміти, що тут відбувається, потрібно поставити речі у відповідний контекст. У 2005 році Європейська комісія розпочала розслідування в електричному та газовому секторі. В результаті цього розслідування почалося близько 20 судових справ щодо різних енергетичних компаній, серед яких були ENI, Gas de France, Électricité de France, E.ON, і багатьох інших великих і малих компаній. Багато з цих справ лише зараз підходять до завершення. Тому розслідування щодо «Газпрому» не є переслідуванням росіян чи самого «Газпрому», воно є частиною спроб Європейського Союзу забезпечити відкритий і лібералізований ринок.
– А чому «Газпром» опинився ледь не в центрі цих всіх розслідувань?
«Газпром» встановлює ціни, які не узгоджуються з вимогами. Крім того, «Газпром» намагається перешкодити іншим компаніям у виході на ринок
– «Газпром» має домінуючу позицію в низці європейських компаній і країн. В залежності від країни, «Газпром» постачає 30%, 40%, 50%, інколи ще більше газу. Коли досягається межа у 40% ринку, це вважається «домінуючою позицією» з точки зору права. У європейському законодавстві є положення, що компанія, яка має «домінуючу позицію», вона зобов’язана поводитися з «особливою відповідальністю», щоб не підривати конкуренцію. Але насправді «Газпром» встановлює ціни, які не узгоджуються з цими вимогами. Литва, наприклад, платить більше, ніж Німеччина. Крім того, є серйозні звинувачення у тому, що «Газпром» намагається перешкодити іншим компаніям у виході на цей ринок, не даючи їм доступу до газопроводу. Європейська комісія відповідальна за те, щоб захищати ринок, і тому вона зобов’язана проводити ці розслідування.
– Чи Єврокомісія може розглядати тільки умови контрактів, чи йдеться про ширше коло доказів?
Минулого року були проведені рейди в компаніях на території Чехії та Німеччини, вони зняли всі дані, які зберігалися на комп’ютерах
– Йдеться не лише про умови контракту. Вони можуть шукати докази в усьому, наприклад, в меморандумах, електронному листуванні, внутрішніх документах компаній. Коли минулого року були проведені рейди в компаніях на території Чехії та Німеччини, вони зняли всі дані, які зберігалися на комп’ютерах. Тому підхід не формалістичний. Розглядається вся економічна ситуація, не лише формальні контракти.
– Російське керівництво говорить, що нічого протизаконного воно не робить. А спроби переслідування «Газпрому» є лише намаганням зменшити ціну на газ.
– Чи «Газпром» зробив щось нелегального, ми поки що не знаємо. Це буде встановлено в результаті цього розслідування. Питання монополії на газ є цікавим, тому що тут ситуація швидко змінюється. У 2014 році в Польщі вступить у дію термінал із транспортування, з’являються нові сполучення між країнами, яких не існувало кілька років тому. Тому для «Газпрому» буде важко виправдати свої високі ціни на газ навіть без судових переслідувань ЄС. Тому що з’являються альтернативні джерела і шляхи постачання, які є дешевшими.
– У своєму коментарі в газеті Wall Street Journal Ви стверджуєте, що якщо «Газпром» змусять відмовитися від прив’язки ціни на газ до ціни на нафту, то це підірве всю економічну модель компанії, чому ця формула так важлива для «Газпрому»?
Окрім дій Єврокомісії, відбуваються події, які можуть суттєво послабити позицію «Газпрому» на ринку
– Традиція прив’язувати ціну газу до ціни нафти мала виправдання у 1960-х роках, тобто ще до великої нафтової кризи 1970-х років, тому що багато нафти використовувалося для вироблення електроенергії. Нині лише 3 відсотки енергії виробляється в Європі у такий спосіб. Але ця прив’язка продовжує існувати. Зараз ціна нафти є дуже високою. Але справа навіть не цьому. Якщо ми повернемося до визначення «домінуючої компанії», то в її обов’язки входить використовувати ринкові механізми ціноутворення, а цей механізм таким не є.
Крім того, в Європі дедалі більше газу, який приходить з інших джерел, наприклад скраплений газ, сланцевий газ, частка яких постійно зростає, який продається за спотовими цінами. Тобто, відповідно до того, скільки газ коштує на цьому ринку зараз, і ці ціни не пов’язані з нафтою. Наприклад, нещодавно італійська енергетична група Edison виграла справу проти Катару в арбітражному суді, оскаржуючи саме цю прив’язку. І це може суттєво зменшити ціну на газ в Італії та в Європі. Тобто, окрім дій Єврокомісії, відбуваються події, які можуть суттєво послабити позицію «Газпрому» на ринку.
– Чим, на Вашу думку, завершиться ця справа з розслідуванням, і коли?
Єврокомісія може зажадати змін в умовах контрактів, вона може накласти штрафи на «Газпром»
– Гадаю, що наступною стадією цієї справи буде рішення Європейської комісії, що є питання, які вимагають відповіді. Тоді Комісія готує документ, який має назву «Заява заперечення», фактично, це документ, який на кількох сотнях сторінках збирає усі звинувачення проти компанії, «Газпрому» в нашому випадку. А тоді їм буде дано кілька місяців на підготовку, а потім їх викличуть на обговорення цього документа за закритими дверима. Можливо, на ці слухання будуть запрошені і треті особи. Процес триватиме рік-два. В результаті Єврокомісія може зажадати змін в умовах контрактів, вона може накласти штрафи на «Газпром». Також можна очікувати, що «Газпром» змусять продати свої активи у транспортних і розподільчих компаніях, згідно з правилами про розподіл видобутку, транспортування та розподілу газу. Для «Газпрому» буде дуже важко не підкоритися цьому рішенню, бо більшість свого газу він продає Європейському Союзу.
– Кремль нещодавно видав указ, яким фактично заборонив своїм «стратегічним» компаніям співпрацювати з іноземними слідчими органами без узгодження з російським урядом. Ця постанова може якось вплинути на це розслідування?
Рейди в приміщеннях «Газпрому» в європейських країнах та інших компаніях, що працюють із «Газпромом», уже відбулися. Я думаю, що більшість доказів уже зібрана
– Я думаю, що це вже не має значення. Тому що подивіться, Комісія вже провела своє розслідування. Рейди в приміщеннях «Газпрому» в європейських країнах та інших компаніях, що працюють із «Газпромом», уже відбулися. Я думаю, що більшість доказів уже зібрана. Тому навряд чи це може якось вплинути на розслідування. Крім того, Росії важко щось блокувати, що відбувається на території Європейського Союзу, бо всі підрозділи і дочірні компанії «Газпрому», які працюють в ЄС, підпорядковуються законам Європейського Союзу.
– Чи може ця справа проти «Газпрому» в ЄС якось вплинути на переговори щодо цін, які Україна безуспішно веде з «Газпромом» протягом тривалого часу?
Це може підштовхнути українців у цій справі. Вони можуть скористатися з аргументів, які використовує Європейський Союз
– Не думаю, що можна говорити про прямий зв’язок. Але це може підштовхнути українців у цій справі. Вони можуть скористатися з аргументів, які використовує Європейський Союз, щоб просунути власну справу.
