Київ – Київська міська рада на засіданні 20 вересня має намір дати інвесторам дозволи на реконструкцію окремих вулиць та майданів у старовинному районі – на Подолі. Порядок денний сесії Київради не викликав би особливої уваги, якби реконструкція кварталів Подолу не розпочалась раніше. Представники громадськості б’ють на сполох: на їхню думку, в місті можуть узаконити руйнування історико-культурних пам’яток, за які кияни ведуть боротьбу упродовж кількох років.
Історично економічним і фінансовим центром Києва є Контрактова площа на Подолі. Літописні джерела повідомляють, що на цьому місці від часів Київської Русі торговий люд продавав і купляв різноманітні речі, оформлював договори, підписував угоди.
Понад 200 років тому в центрі Контрактової площі для потреб торговців звели Гостиний двір, який за радянської доби було внесено до списку пам’ятників архітектури України. У серпні минулого року Кабінет Міністрів вилучив будівлю з цього списку, а у квітні цього року Київрада дала дозвіл на реконструкцію Гостиного двору у рамках реконструкції всієї Контрактової площі.
Але, як повідомив у середу голова комісії Київради з питань культури, бютівець Олександр Бригинець, офіційно виділити землю під історичною будівлею більшість Київради має намір на засіданні 20 вересня. Це питання стоїть у порядку денному сесії, зазначає депутат.
«Усі дії, які відбувались донині довкола Гостиного двору, не мали повного законного обґрунтування. Тобто, спочатку законодавці (Верховна Рада) передала Гостиний двір Києву, потім Київ (Київрада) дозволив реконструкцію. І тоді вже почали передавати цю землю під реконструкцію, говорячи, що це тепер ніяка не пам’ятка, але не маючи легальних на те підстав! Отже, можна стверджувати, що Кабмін рік у своєму ставленні до Гостинного двору перебував поза законом!» – зауважив Бригинець.
Забудовники vs громада Києва
Відтак, забудовники отримають право, серед іншого, викликати правоохоронців та вигнати з Гостиного двору його захисників – учасників безстрокової акції протесту. Ця акція отримала назву «Гостинна республіка», до неї долучились представники київської громадськості, митці, музиканти, письменники.
Один із захисників Подолу, києвознавець Дмитро Малаков, виступає проти проекту реконструкції Гостиного двору, яку пропонують інвестори. Згідно з проектом, подвір’я мають накрити скляним дахом, зовнішні галереї також засклять, а фундамент будівлі зміцнять для протидії вібрації від поїздів метрополітену.
«Влада відчуває безкарність, складається враження, що наші чиновники знають, що завжди зможуть «викрутитись». Громадськість нічого не може, на превеликий жаль! Ніхто нас не боїться, ніхто не слухає і слухати не хоче», – визнає Малаков.
Ще одне питання, винесене на розгляд Київради, – це дозвіл на руйнування містка для пішоходів на Поштовій площі під час її реконструкції. Насправді ж, місток зруйнували ще минулого тижня.
На думку Бригинця, напередодні виборів влада намагається узаконити свої дії у Києві, легалізувати у рамках Генерального плану розвитку міста і нові, і старі забудови. Крім того, влада потребує грошей, які можна отримати, надаючи дозволи на забудову, припускає опозиційний депутат.
Радіо Свобода попросило прокоментувати ситуацію директора Інституту міста Олександра Сергієнка. «Як дуже часто буває у київської влади, її декларації та наміри не відповідають її реальним справам: якщо депутати Київради планують зробити вулицю Сагайдачного і Контрактову площу пішохідними зонами, тоді не логічно влаштовувати посередині площі торговельно-розважальний центр у Гостиному дворі», – зазначає він.
Голова КМДА Олександр Попов на зустрічі з київськими активістами влітку обіцяв, що питання скандальних забудов історичних кварталів Києва будуть вирішувати з урахуванням інтересів киян і в рамках пам’ятко-охоронного законодавства. Наразі невідомо, що саме пропонує Попов у справі перебудови міста, що Київрада розглядатиме 20 вересня.
Історично економічним і фінансовим центром Києва є Контрактова площа на Подолі. Літописні джерела повідомляють, що на цьому місці від часів Київської Русі торговий люд продавав і купляв різноманітні речі, оформлював договори, підписував угоди.
Понад 200 років тому в центрі Контрактової площі для потреб торговців звели Гостиний двір, який за радянської доби було внесено до списку пам’ятників архітектури України. У серпні минулого року Кабінет Міністрів вилучив будівлю з цього списку, а у квітні цього року Київрада дала дозвіл на реконструкцію Гостиного двору у рамках реконструкції всієї Контрактової площі.
Але, як повідомив у середу голова комісії Київради з питань культури, бютівець Олександр Бригинець, офіційно виділити землю під історичною будівлею більшість Київради має намір на засіданні 20 вересня. Це питання стоїть у порядку денному сесії, зазначає депутат.
Кабмін рік у своєму ставленні до Гостинного двору перебував поза закономОлександр Бригинець
«Усі дії, які відбувались донині довкола Гостиного двору, не мали повного законного обґрунтування. Тобто, спочатку законодавці (Верховна Рада) передала Гостиний двір Києву, потім Київ (Київрада) дозволив реконструкцію. І тоді вже почали передавати цю землю під реконструкцію, говорячи, що це тепер ніяка не пам’ятка, але не маючи легальних на те підстав! Отже, можна стверджувати, що Кабмін рік у своєму ставленні до Гостинного двору перебував поза законом!» – зауважив Бригинець.
Забудовники vs громада Києва
Відтак, забудовники отримають право, серед іншого, викликати правоохоронців та вигнати з Гостиного двору його захисників – учасників безстрокової акції протесту. Ця акція отримала назву «Гостинна республіка», до неї долучились представники київської громадськості, митці, музиканти, письменники.
Один із захисників Подолу, києвознавець Дмитро Малаков, виступає проти проекту реконструкції Гостиного двору, яку пропонують інвестори. Згідно з проектом, подвір’я мають накрити скляним дахом, зовнішні галереї також засклять, а фундамент будівлі зміцнять для протидії вібрації від поїздів метрополітену.
Ніхто нас не боїться, ніхто не слухає і слухати не хочеДмитро Малаков
«Влада відчуває безкарність, складається враження, що наші чиновники знають, що завжди зможуть «викрутитись». Громадськість нічого не може, на превеликий жаль! Ніхто нас не боїться, ніхто не слухає і слухати не хоче», – визнає Малаков.
Ще одне питання, винесене на розгляд Київради, – це дозвіл на руйнування містка для пішоходів на Поштовій площі під час її реконструкції. Насправді ж, місток зруйнували ще минулого тижня.
На думку Бригинця, напередодні виборів влада намагається узаконити свої дії у Києві, легалізувати у рамках Генерального плану розвитку міста і нові, і старі забудови. Крім того, влада потребує грошей, які можна отримати, надаючи дозволи на забудову, припускає опозиційний депутат.
Як дуже часто буває у київської влади, її декларації та наміри не відповідають її реальним справамОлександр Сергієнко
Радіо Свобода попросило прокоментувати ситуацію директора Інституту міста Олександра Сергієнка. «Як дуже часто буває у київської влади, її декларації та наміри не відповідають її реальним справам: якщо депутати Київради планують зробити вулицю Сагайдачного і Контрактову площу пішохідними зонами, тоді не логічно влаштовувати посередині площі торговельно-розважальний центр у Гостиному дворі», – зазначає він.
Голова КМДА Олександр Попов на зустрічі з київськими активістами влітку обіцяв, що питання скандальних забудов історичних кварталів Києва будуть вирішувати з урахуванням інтересів киян і в рамках пам’ятко-охоронного законодавства. Наразі невідомо, що саме пропонує Попов у справі перебудови міста, що Київрада розглядатиме 20 вересня.
