Прага – Низка європейських видань звертає увагу на заяви очільників української влади про наміри подальшого балансування Києва між ЄС і Росією. Оглядачі також наголошують, що тенденція наростання авторитаризму в правлінні Президента Януковича стає загрозливою і тривога за долю української демократії у світі стає все відчутнішою з наближенням парламентських виборів, які, на думку багатьох спостерігачів, можуть бути сфальшовані саме владою у Києві. Оглядачі вказують на те, що наростання ризиків для демократії в Україні останнім часом супроводжується спадом в економіці та невтішними прогнозами експертів на найближчу перспективу.
Лондонська Financial Times вмістила у вівторок на своїх шпальтах декілька матеріалів про ситуацію в Україні, де йдеться як про вибір владою стратегічного шляху розвитку української держави, так і про побоювання багатьох експертів щодо результатів парламентських виборів в Україні 28 жовтня та про наростання останнім часом негативних тенденцій в економіці України, що їх посилює економічний спад останніх місяців. Чимало відомих західних експертів, на кшталт Андерса Ослунда, сподіваються, що парламентські вибори 28 жовтня ще раз виявлять мудрість і сміливість українських громадян, які скажуть про свою незгоду з авторитарними тенденціями нинішньої влади. Хоча є експерти, які вважають, що нічого доброго парламентські вибори Україні, окрім подальшого ослаблення та міжнародної ізоляції, не дадуть. Так Валерій Чалий із центру Разумкова в Києві каже, що без консенсусу між владою та опозицією щодо шляхів розвитку України добра очікувати не слід. На думку цього експерта, нинішні вибори будуть лише репетицією президентських, які мають відбутися у 2015 році. Чалий також вважає, що в разі перемоги опозиції, що малоймовірно, зростуть суперечності між президентом і парламентом, що також ослабить Україну. На думку цього експерта, після виборів 28 жовтня є загроза ще більшої міжнародної ізоляції України та замороження на роки євроінтеграційного курсу. Автори цих матеріалів Ніл Баклі та Роман Олеарчик на сторінках лондонського впливового видання також звертають увагу на негативні тенденції в економіці України, спад останніми місяцями та нерайдужні прогнози на ближчу перспективу. Тут ідеться про те, що стимулам зростання в Україні можуть завадити негативні політичні фактори в українській владі, яка може посилити відштовхуючий вплив на інвестиції. Газета також цитує Прем’єр-міністра Миколу Азарова, який «підбирає слова», щоб відповісти на питання про наближення України до Росії і наголошує: «Приблизно третина нашого товарообігу припадає на ЄС, приблизно 40 відсотків на СНД… Для нас важливо мати добрі стосунки і з ЄС, і з СНД». Азаров далі виправдовує судове переслідування Юлії Тимошенко і не виключає, що саме у зв’язку з цим Україна довго чекатиме на зближення з ЄС, та каже, що у Києві готові до цього. Експерти також побоюються, що «вибіркове правосуддя», переслідування незалежної преси і становлення режиму «сім’ї» Президента Януковича не дадуть змоги досягнути прозорих і демократичних результатів на парламентських виборах, а несприйняття такого наслідку в ЄС лише посилить вплив Росії на Україну. В Москві сплять і бачать українців, інтегрованих у Митний, а далі й у Євразійський союз.
Брюссельське видання EurActiv.com вважає, що міжнародний форму в українській Ялті (YES), знову підтвердив наміри влади Януковича «балансувати між Сходом і Заходом». Тут проявилося те, що речники влади Президента Януковича не бажають погодитися з критикою Заходу щодо згортання демократії, політичного правосуддя та не збираються припиняти переслідування лідерів опозиції і звільняти з ув’язнення Юлію Тимошенко. Так само мляво і з пересторогами реагують, починаючи від Президента Януковича і закінчуючи очільниками уряду України, на пропозиції представників Москви, Казахстану в Ялті щодо вступу України до Митного союзу під егідою Росії. Оглядачі запитують, які можуть бути наслідки цього балансування України вже у найближчій перспективі.
Московська «Независимая газета» прогнозує, що вже найближчим часом закінчується двомісячний термін ультиматуму глави Кремля Президенту Януковичу щодо вибору стратегічного міжнародного курсу України. Тут також наголошено, що з початком опалювального сезону «загостриться протистояння Києва з російським «Газпромом», який є одним із головних важелів політичного тиску Володимира Путіна на владу України. Експерти також не виключають, що нинішнє розслідування ЄС щодо діянь «Газпрому» може об’єктивно допомогти Києву в переговорах із Росією щодо зниження ціни на газ. Хоча головним фактором цієї осені для України може стати небачене раніше загострення стосунків із путінською Росією, яка бажає інтегрувати Київ у проросійські наддержавні структури на кшталт Митного союзу та нового Євразійського союзу.
Лондонська Financial Times вмістила у вівторок на своїх шпальтах декілька матеріалів про ситуацію в Україні, де йдеться як про вибір владою стратегічного шляху розвитку української держави, так і про побоювання багатьох експертів щодо результатів парламентських виборів в Україні 28 жовтня та про наростання останнім часом негативних тенденцій в економіці України, що їх посилює економічний спад останніх місяців. Чимало відомих західних експертів, на кшталт Андерса Ослунда, сподіваються, що парламентські вибори 28 жовтня ще раз виявлять мудрість і сміливість українських громадян, які скажуть про свою незгоду з авторитарними тенденціями нинішньої влади. Хоча є експерти, які вважають, що нічого доброго парламентські вибори Україні, окрім подальшого ослаблення та міжнародної ізоляції, не дадуть. Так Валерій Чалий із центру Разумкова в Києві каже, що без консенсусу між владою та опозицією щодо шляхів розвитку України добра очікувати не слід. На думку цього експерта, нинішні вибори будуть лише репетицією президентських, які мають відбутися у 2015 році. Чалий також вважає, що в разі перемоги опозиції, що малоймовірно, зростуть суперечності між президентом і парламентом, що також ослабить Україну. На думку цього експерта, після виборів 28 жовтня є загроза ще більшої міжнародної ізоляції України та замороження на роки євроінтеграційного курсу. Автори цих матеріалів Ніл Баклі та Роман Олеарчик на сторінках лондонського впливового видання також звертають увагу на негативні тенденції в економіці України, спад останніми місяцями та нерайдужні прогнози на ближчу перспективу. Тут ідеться про те, що стимулам зростання в Україні можуть завадити негативні політичні фактори в українській владі, яка може посилити відштовхуючий вплив на інвестиції. Газета також цитує Прем’єр-міністра Миколу Азарова, який «підбирає слова», щоб відповісти на питання про наближення України до Росії і наголошує: «Приблизно третина нашого товарообігу припадає на ЄС, приблизно 40 відсотків на СНД… Для нас важливо мати добрі стосунки і з ЄС, і з СНД». Азаров далі виправдовує судове переслідування Юлії Тимошенко і не виключає, що саме у зв’язку з цим Україна довго чекатиме на зближення з ЄС, та каже, що у Києві готові до цього. Експерти також побоюються, що «вибіркове правосуддя», переслідування незалежної преси і становлення режиму «сім’ї» Президента Януковича не дадуть змоги досягнути прозорих і демократичних результатів на парламентських виборах, а несприйняття такого наслідку в ЄС лише посилить вплив Росії на Україну. В Москві сплять і бачать українців, інтегрованих у Митний, а далі й у Євразійський союз.
Брюссельське видання EurActiv.com вважає, що міжнародний форму в українській Ялті (YES), знову підтвердив наміри влади Януковича «балансувати між Сходом і Заходом». Тут проявилося те, що речники влади Президента Януковича не бажають погодитися з критикою Заходу щодо згортання демократії, політичного правосуддя та не збираються припиняти переслідування лідерів опозиції і звільняти з ув’язнення Юлію Тимошенко. Так само мляво і з пересторогами реагують, починаючи від Президента Януковича і закінчуючи очільниками уряду України, на пропозиції представників Москви, Казахстану в Ялті щодо вступу України до Митного союзу під егідою Росії. Оглядачі запитують, які можуть бути наслідки цього балансування України вже у найближчій перспективі.
Московська «Независимая газета» прогнозує, що вже найближчим часом закінчується двомісячний термін ультиматуму глави Кремля Президенту Януковичу щодо вибору стратегічного міжнародного курсу України. Тут також наголошено, що з початком опалювального сезону «загостриться протистояння Києва з російським «Газпромом», який є одним із головних важелів політичного тиску Володимира Путіна на владу України. Експерти також не виключають, що нинішнє розслідування ЄС щодо діянь «Газпрому» може об’єктивно допомогти Києву в переговорах із Росією щодо зниження ціни на газ. Хоча головним фактором цієї осені для України може стати небачене раніше загострення стосунків із путінською Росією, яка бажає інтегрувати Київ у проросійські наддержавні структури на кшталт Митного союзу та нового Євразійського союзу.
