Київ – Близько трьохсот стрічок, шістдесят із яких – українські фільми, покажуть на цьогорічному Міжнародному кінофестивалі «Молодість», який стартує у Києві наприкінці жовтня. Організатори кінофоруму оголосили приблизний перелік учасників. Відкриє фестиваль авантюрна комедія «Шкурник» – відреставрована українська стрічка 20-х років, яка була заборонена у СРСР після кількох показів і яку організатори фестивалю називають одним із перших антирежимних фільмів.
Не відступати від традицій на сорок другій «Молодості» обіцяють організатори фестивалю. За їхніми словами, цього року, крім конкурсної програми, до якої увійшло близько трьохсот стрічок, шістдесят із яких – включно із короткометражками – українські, покажуть вибірку франкомовного та німецькомовного кіно, а також російського і скандинавського.
Генеральний директор фестивалю Андрій Халпахчі анонсує також низку майстер-класів та круглих столів для людей, пов’язаних із кіно.
«Дуже важливо, що ці події часом виявляються дійсно корисними. Люди знаходять партнерів, часом закордонних, для спільної роботи над фільмами», – говорить він.
Як приклад організатори наводять фільм «Істальгія» української режисерки Дарії Онищенко, знятий спільно із Німеччиною і Сербією, який цього року увійшов до конкурсної програми.
Фестиваль відкриє відреставрований «антирадянський пасквіль»
А відкриє фестиваль відреставрована цього ж року стрічка Миколи Шпиковського «Шкурник», знята ще у 1922-му, але заборонена до показу через відвертий антирадянський сарказм. Єдину копію «Шкурника» знайшли у російському Держфільмофонді – та й то тому, що стрічку у своїх спогадах згадував поет Срібного віку Осип Мандельштам.
Загалом, «Шкурник» – комедія, абсолютно не схожа на «українське поетичне кіно», зауважує Іван Козленко директор кіноархіву Національного центру Олександра Довженка, який займався реставрацією.
«Фільм знятий у фарсовій такій манері, це гротескова кінокомедія, але насправді це – пасквіль на радянську владу. Стрічка настільки вибивається із того обширу пропагандистських агіток тогочасних, що за ним можна затвердити статус не тільки талановитого у художньому сенсі твору, а й громадянського маніфесту», – зазначає Козленко.
Окрім того, глядачів очікують три ночі короткого метру, де покажуть фільми із Франції, Німеччини та Швейцарії, ретроспективи творчості Богдана Ступки як кіноактора, починаючи від «Білого птаха із чорною ознакою» до «Вогнем і мечем», відеопоезія і блок Sunny Bunny, присвячений ЛГБТ-тематиці.
Не відступати від традицій на сорок другій «Молодості» обіцяють організатори фестивалю. За їхніми словами, цього року, крім конкурсної програми, до якої увійшло близько трьохсот стрічок, шістдесят із яких – включно із короткометражками – українські, покажуть вибірку франкомовного та німецькомовного кіно, а також російського і скандинавського.
Генеральний директор фестивалю Андрій Халпахчі анонсує також низку майстер-класів та круглих столів для людей, пов’язаних із кіно.
«Дуже важливо, що ці події часом виявляються дійсно корисними. Люди знаходять партнерів, часом закордонних, для спільної роботи над фільмами», – говорить він.
Як приклад організатори наводять фільм «Істальгія» української режисерки Дарії Онищенко, знятий спільно із Німеччиною і Сербією, який цього року увійшов до конкурсної програми.
Фестиваль відкриє відреставрований «антирадянський пасквіль»
А відкриє фестиваль відреставрована цього ж року стрічка Миколи Шпиковського «Шкурник», знята ще у 1922-му, але заборонена до показу через відвертий антирадянський сарказм. Єдину копію «Шкурника» знайшли у російському Держфільмофонді – та й то тому, що стрічку у своїх спогадах згадував поет Срібного віку Осип Мандельштам.
Загалом, «Шкурник» – комедія, абсолютно не схожа на «українське поетичне кіно», зауважує Іван Козленко директор кіноархіву Національного центру Олександра Довженка, який займався реставрацією.
Фільм знятий у фарсовій такій манері, це гротескова кінокомедія, але насправді це – пасквіль на радянську владуІван Козленко
Окрім того, глядачів очікують три ночі короткого метру, де покажуть фільми із Франції, Німеччини та Швейцарії, ретроспективи творчості Богдана Ступки як кіноактора, починаючи від «Білого птаха із чорною ознакою» до «Вогнем і мечем», відеопоезія і блок Sunny Bunny, присвячений ЛГБТ-тематиці.
