Сучасна бібліотека – це не тільки читання

Київ – Торговий центр на місці бібліотеки, ресторан замість книгарні. Це специфічна українська реальність, яка викликає щирий подив у іноземців і обурення у тих громадян України, хто поважає книгу, читання, літературу. Соціологи б’ють на сполох – середньостатистичний українець читає 7, максимум 10 книг на рік – це один із найнижчих показників у Європі. Чим можна зарадити в цій ситуації? Чи здатна бібліотека повернути українцям інтерес до книги і до читання?

За даними Української бібліотечної асоціації, більш-менш регулярно читає лише третина українців.

«Це майже 26 мільйонів громадян України. Але врахуйте, що не всі ті, хто читають, ходять у бібліотеки. І це наша проблема, ми хочемо, щоб більше людей звертались до бібліотек», – сказала Радіо Свобода виконавчий директор Асоціації Ярослава Сошинська.

За час Незалежності в Україні утричі скоротилась кількість бібліотек. З кожним роком зростає кількість українців, які взагалі не читають книг, не переглядають друкованих ЗМІ. Як зазначає експерт українського Інституту Горшеніна Наталя Клаунінг, рівень захопленості молоді читанням нині помітно нижчий, ніж, наприклад, 20 років тому, коли підліток, у середньому, читав 40 книг на рік. Сучасний підліток читає, в середньому, 9 книг на рік, зазначає Клаунінг.

Здебільшого, діти та підлітки читають літературу зі шкільної програми, а студенти – книги, які є обов’язковими для прочитання за навчальною програмою. Така тенденція звужує «інтелектуальні горизонти» молодого покоління українців, зауважує президент Асоціації книговидавців України Олександр Афонін.

Спеціалізовані бібліотеки: проблеми не лише з комплектацією...

Українські бібліотекарі мають проблеми, які невідомі їхнім колегам із Центральної Європи. За словами директора Бібліотеки мистецтв при Київській бібліотеці імені Лесі Українки Леоніда Криворучка, в останні роки до бібліотек не надходять нові книги, видання сучасної літератури та друковані видання.

«Проблема у комплектуванні, дуже погано з цим, – каже він. – Колись у радянські часи, коли ми мали багато грошей, ми створили одне з унікальних мистецьких книжкових зібрань. У нас є чимало видань, яких немає навіть у Центральній науковій бібліотеці – це так звані особисті видання, особисті колекції».

«За час Незалежності нам передано колекцію Сержа Лифаря з Франції. Але наша бібліотека – спеціалізована, тож ми повинні мати у своєму розпорядженні книги, журнали, які стосуються розвитку українського і світового мистецтва, культури, літератури. Але ми цієї літератури не маємо. До того ж, в Україні видано не так уже й багато відповідних книг», – пояснює столичний бібліотекар.

Влада визнає, що проблема зменшення кількості самих бібліотек та їхньої комплектації є серйозною. Ці тенденції призводять до зниження освітнього, загальнокультурного рівня українців, порушують процеси розвитку особистості і відтак знижують рівень інтелекту людини та нації. А це, у свою чергу, гальмує інноваційний та інтелектуальний розвиток суспільства і держави. Подолати негативні тенденції має Державна цільова програма підтримки та розвитку читання до 2015 року, що її концепцію у 2009 році ухвалив уряд України.

Міжнародна допомога бібліотекам України

Реальний рух у бібліотечній справі відбувається завдяки міжнародним проектам. Зокрема, проект «Бібліоміст», який підтримує Фонд Білла і Мелінди Гейтс, надав доступ до інтернету 1500 бібліотекам по всій країні.

Менеджер проекту Євгенія Амеліна розповідає Радіо Свобода: «Найліпший спосіб зацікавити будь-яку аудиторію бібліотеки – це комплексність послуг. Сучасна бібліотека – це не тільки читання, це раніше було читання та книги. Але зараз публічна бібліотека – центр громадського життя, центр інноваційного розвитку громади».

На особливу увагу проекту заслуговують сільські бібліотеки: доволі часто приміщення бібліотеки – єдиний освітній, інформаційний осередок, куди люди приходять і спілкуються. Бібліотеці немає альтернативи: жоден інший заклад культури не виконує подібних функцій, як публічна бібліотека, каже Амеліна.

Бібліотеки малих міст: «Ми не провінція!»

Одним із новітніх культурних центрів стала Ніжинська міська бібліотека, яка завдяки програмі «Бібліоміст» кілька років тому отримала доступ в інтернет і стала членом всеукраїнської та міжнародної бібліотечної мережі. За підтримки міської влади й громадськості, у Ніжині працівники міської бібліотеки постійно працюють над заохоченням городян до читання.

Як розповіла Радіо Свобода заступник директора Ніжинської міської бібліотеки Олена Єкименко, влітку у ніжинському парку працювала «Бібліотека просто неба». Особливу увагу бібліотекарі зосередили на дітях, організувавши при школах міста «бібліотечні майданчики».

«Діти здійснили захопливі подорожі сторінками книг українських письменників, познайомилися з новими книжковими героями. Фантастичні подорожі літературних героїв викликали у дітлахів великий інтерес і бажання прочитати книжки», – розповідає Єкименко.

За її словами, не менш важливими для популяризації читання є акції, розраховані на дорослих, що їх проводять ніжинські бібліотекарі: наприклад, бібліотекарі та читачі обговорюють книжки, влаштовують міні-вистави за мотивами прочитаних книжок, здебільшого, поезії.

Для невеликих міст, таких як Ніжин, бібліотека – це не лише місце, де можна прочитати чи позичити книги, це також центр громадського і культурного життя.

«У бібліотеках міста проводяться майстер-класи з виготовлення ялинкових прикрас та різноманітних сувенірів. Ми регулярно проводимо майстер-класи з художнього читання», – розповіла Олена Єкименко.

А працівники Міської дитячої бібліотеки у Прилуках залучили дітлахів та їхніх батьків до участі у ремонті й модернізації приміщення бібліотеки. Переможці отримали книги сучасних українських письменників із автографами. А бібліотека – новий вигляд.

Бібліотекарі вірять, що, повернувши до бібліотек людей, вони зможуть знову зробити з них читачів.