Від часу обрання президентом Грузії Міхеїла Саакашвілі майже дев’ять років, тому ця країна зробила великий поступ в економічних реформах, у докорінних змінах роботи державної служби та у боротьбі з корупцією. Це викликає неабияке захоплення у значної частини українців, які вірять у можливість реформ і в їхній власній країні. Але Грузії вдалося б набагато більше, якби президент не узурпував владу, говорять представники грузинської опозиції. Більше про це розповів Радіо Свобода один із лідерів об’єднаної опозиції Грузії і колишній соратник президента Саакашвілі Іраклій Аласанія під час форуму «Демократія на пострадянській території».
– Підтримати Міхеїла Саакашвілі в той час було правильним рішенням. Але в 2007 році Саакашвілі почав перетворюватися на автократа. Найбільшою проблемою було те, що він перетягнув на себе і президентську посаду всю повноту влади. Він послабив парламент, він цілком зігнорував судову систему, і поступово почав перетворюватися на автократичного правителя.
Тепер перед ним постала дилема: чи продовжувати залишатися автократом, залишатися при владі, незважаючи на громадську думку, чи відійти від влади, і цим справді допомогти своїй країні. Бо це би був перший демократичний перехід влади. Я сподіваюся на те, що він піде шляхом Джорджа Вашингтона, який відійшов і дав можливість демократії запрацювати. І я не хотів би, щоб він пішов шляхом Володимира Путіна, який став прем’єр-міністром.
– Коли до влади в Україні прийшов Президент Віктор Янукович, багато оглядачів у самій Україні та за кордоном вітали його прихід, бо вірили у те, що сильний президент зможе провести необхідні економічні та адміністративні реформи, але вони потім з’ясували, що ситуація в Україні стала розвиватися у зворотному напрямку. Чи немає небезпеки у самій сильній президентській владі?
– Щодо Грузії, то я вірю, що в Грузії сильна виконавча влада дійсно потрібна. Але також я вірю, що Грузії потрібний сильний нагляд з боку парламенту, якого ніколи не існувало. Його не було і за часів президента Едуарда Шеварднадзе, а за президента Саакашвілі ситуація ще погіршилася. Тобто найголовніше – мати баланс влади. Те, що попередні президенти, включно з президентом Саакашвілі, зловживали президентськими повноваженнями, не означає, що президентська ланка не функціонує.
– Під час свого виступу на конференції Ви говорили про те, що об’єднана опозиція хоче продовжувати курс на євроатлантичну інтеграцію. Разом з цим ви обстоюєте необхідність покращення політичних стосунків із Росією, яка нині володіє багатьма економічними об’єктами в Грузії, включно з важливими інфраструктурними об’єктами, такими як гідроелектростанції. Ви хочете пояснювати Росії, що її власність у Грузії буде краще збережена, якщо Грузія буде членом НАТО та Європейського Союзу?
– Це – вибір грузинського суспільства, яке хоче бути частиною європейської родини. Ми прагнули цього протягом століть і це – наша доля. Тепер у нас є шанс стати справжньою ліберальною демократією, і ми не хочемо його змарнувати.
Цілі нашої закордонної політики залишаються сталими – вступ до НАТО та Європейського Союзу. І ми хочемо не лише говорити про це, але і робити реальні прагматичні кроки до цього. Бо поки що цього не відбувалося. Саакашвілі багато разів говорив про те, що він би хотів збудувати сінгапурську модель, але це неприйнятна модель для європейської інтеграції. Він не робить реальних кроків до інтеграції, наприклад ухвалення імміграційного чи трудового законодавства, яке б відповідало європейським стандартам.
Росія для нас – найбільший виклик у зовнішній політиці. Ми не можемо нічого змінити у тому, як поводиться сама Росія, але ми можемо змінити наш власний підхід. Підхід Саакашвілі виглядає так: я не буду вести жодних переговорів з Росією доти, доки вони не звільнять захоплену територію моєї країни. Але це – хибний підхід. Нам потрібні торгові стосунки з Росією. Саакашвілі погодився на те, щоб Росія стала членом Світової організації торгівлі. Він продав багато активів російським підприємцям. Але тепер я хочу, щоб грузинські бізнесмени також отримали можливість вільно працювати в Росії і отримувати прибутки й інвестувати їх у Грузії. Я не кажу, що це буде легко. Це буде складно, але Росія – це сусідня країна з населенням понад 140 мільйонів та ядерним потенціалом. І нам потрібно налагодити прагматичні стосунки з цим сусідом. Це буде пріоритет номер один.
– Стосунки з Грузією за часів Міхеїла Саакашвілі для України досягли найвищої точки. Навіть коли до влади прийшов Президент Віктор Янукович, Міхеїл Саакашвілі робив усе можливе, щоб стосунки з Україною не постраждали від його особистих симпатій до попереднього президента. Чи не настануть зміни, якщо Ваша партія прийде до влади?
– Грузинсько-українська дружба і стратегічне партнерство лише зміцнішають, якщо ми прийдемо до влади. Я дуже люблю вашу країну і її людей. Ми дуже близькі у багатьох речах і у наших цілях. Україна – великий і сильний партнер Грузії. Партнер у багатьох речах, торговельних, зовнішньополітичних, ми разом прагнемо до вступу до євроатлантичних структур. Ми завжди пам’ятаємо про допомогу України в ті часи, коли нам була потрібна допомога, чи це були складні часи на початку 1990-х років, чи під час війни з Російською Федерацією. Ми вдячні за підтримку територіальної цілісності та державності Грузії. Також ми маємо глибоку і взаємну повагу, тому ці стосунки повинні лише покращуватись, зміцнюватись і поглиблюватися.
Тепер перед ним постала дилема: чи продовжувати залишатися автократом, залишатися при владі, чи відійти від влади
– Підтримати Міхеїла Саакашвілі в той час було правильним рішенням. Але в 2007 році Саакашвілі почав перетворюватися на автократа. Найбільшою проблемою було те, що він перетягнув на себе і президентську посаду всю повноту влади. Він послабив парламент, він цілком зігнорував судову систему, і поступово почав перетворюватися на автократичного правителя.
Тепер перед ним постала дилема: чи продовжувати залишатися автократом, залишатися при владі, незважаючи на громадську думку, чи відійти від влади, і цим справді допомогти своїй країні. Бо це би був перший демократичний перехід влади. Я сподіваюся на те, що він піде шляхом Джорджа Вашингтона, який відійшов і дав можливість демократії запрацювати. І я не хотів би, щоб він пішов шляхом Володимира Путіна, який став прем’єр-міністром.
– Коли до влади в Україні прийшов Президент Віктор Янукович, багато оглядачів у самій Україні та за кордоном вітали його прихід, бо вірили у те, що сильний президент зможе провести необхідні економічні та адміністративні реформи, але вони потім з’ясували, що ситуація в Україні стала розвиватися у зворотному напрямку. Чи немає небезпеки у самій сильній президентській владі?
– Щодо Грузії, то я вірю, що в Грузії сильна виконавча влада дійсно потрібна. Але також я вірю, що Грузії потрібний сильний нагляд з боку парламенту, якого ніколи не існувало. Його не було і за часів президента Едуарда Шеварднадзе, а за президента Саакашвілі ситуація ще погіршилася. Тобто найголовніше – мати баланс влади. Те, що попередні президенти, включно з президентом Саакашвілі, зловживали президентськими повноваженнями, не означає, що президентська ланка не функціонує.
– Під час свого виступу на конференції Ви говорили про те, що об’єднана опозиція хоче продовжувати курс на євроатлантичну інтеграцію. Разом з цим ви обстоюєте необхідність покращення політичних стосунків із Росією, яка нині володіє багатьма економічними об’єктами в Грузії, включно з важливими інфраструктурними об’єктами, такими як гідроелектростанції. Ви хочете пояснювати Росії, що її власність у Грузії буде краще збережена, якщо Грузія буде членом НАТО та Європейського Союзу?
Цілі нашої закордонної політики залишаються сталими – вступ до НАТО та Європейського Союзу
Я хочу, щоб грузинські бізнесмени також отримали можливість вільно працювати в Росії і отримувати прибутки й інвестувати їх у Грузії
Цілі нашої закордонної політики залишаються сталими – вступ до НАТО та Європейського Союзу. І ми хочемо не лише говорити про це, але і робити реальні прагматичні кроки до цього. Бо поки що цього не відбувалося. Саакашвілі багато разів говорив про те, що він би хотів збудувати сінгапурську модель, але це неприйнятна модель для європейської інтеграції. Він не робить реальних кроків до інтеграції, наприклад ухвалення імміграційного чи трудового законодавства, яке б відповідало європейським стандартам.
Росія для нас – найбільший виклик у зовнішній політиці. Ми не можемо нічого змінити у тому, як поводиться сама Росія, але ми можемо змінити наш власний підхід. Підхід Саакашвілі виглядає так: я не буду вести жодних переговорів з Росією доти, доки вони не звільнять захоплену територію моєї країни. Але це – хибний підхід. Нам потрібні торгові стосунки з Росією. Саакашвілі погодився на те, щоб Росія стала членом Світової організації торгівлі. Він продав багато активів російським підприємцям. Але тепер я хочу, щоб грузинські бізнесмени також отримали можливість вільно працювати в Росії і отримувати прибутки й інвестувати їх у Грузії. Я не кажу, що це буде легко. Це буде складно, але Росія – це сусідня країна з населенням понад 140 мільйонів та ядерним потенціалом. І нам потрібно налагодити прагматичні стосунки з цим сусідом. Це буде пріоритет номер один.
– Стосунки з Грузією за часів Міхеїла Саакашвілі для України досягли найвищої точки. Навіть коли до влади прийшов Президент Віктор Янукович, Міхеїл Саакашвілі робив усе можливе, щоб стосунки з Україною не постраждали від його особистих симпатій до попереднього президента. Чи не настануть зміни, якщо Ваша партія прийде до влади?
Україна – великий і сильний партнер Грузії. Ми вдячні за підтримку територіальної цілісності та державності Грузії
– Грузинсько-українська дружба і стратегічне партнерство лише зміцнішають, якщо ми прийдемо до влади. Я дуже люблю вашу країну і її людей. Ми дуже близькі у багатьох речах і у наших цілях. Україна – великий і сильний партнер Грузії. Партнер у багатьох речах, торговельних, зовнішньополітичних, ми разом прагнемо до вступу до євроатлантичних структур. Ми завжди пам’ятаємо про допомогу України в ті часи, коли нам була потрібна допомога, чи це були складні часи на початку 1990-х років, чи під час війни з Російською Федерацією. Ми вдячні за підтримку територіальної цілісності та державності Грузії. Також ми маємо глибоку і взаємну повагу, тому ці стосунки повинні лише покращуватись, зміцнюватись і поглиблюватися.