Брюссель – У французькому місті Марсель у четвер розпочався суд над мусульманкою, яка в публічному місці відмовилася зняти паранджу. Заборона цієї традиційної мусульманської жіночої одежі, що закриває обличчя, діє у Франції вже півтора року. Тим часом, у сусідній Бельгії цього ж дня в школах проводили акцію протесту за участю жінок та школярок арабського походження. Під гаслом «Хустка – це мій вибір, школа – це моє право», вони виступали проти недопущення до навчання дівчат у мусульманських хустках.
На французьких вокзалах, стадіонах, у лікарнях чи просто на вулиці з квітня минулого року заборонено носити одежу, що закриває обличчя. Порушники цього закону, а це найчастіше жінки-мусульманки, караються штрафом до 150 євро, а у повторних випадках можуть притягатися до суду. Саме такий процес у четвер розпочався у Марселі.
Тим часом французькі правоохоронці переважно не помічають «завуальованих» пішоходів арабського походження. А місцеві ісламські асоціації відстоюють права жінок на носіння бурки.
У чому причини самовідгородження від інших?
Через півтора року після впровадження цієї заборони французька парламентська комісія аналізує, чи справді у ній була необхідність.
Дуня Бузар, антрополог, що спеціалізується на релігійних питаннях, виступаючи перед цією комісією, зазначила, що так. Хоча застосування закону ускладнене тим, що ці жінки не хочуть зрозуміти справжніх причин заборони.
«Закон, що проголошує: ніхто не може знівелювати своєї ідентичності, – є доречним. Але за умови, що його супроводжує пояснювальна робота, – вважає експерт. – Люди мають розуміти, чому вони вірять, що у носінні нікабу полягає їхня релігія. Чому це провокує зверхнє ставлення. І у чому, власне, причини самовільного відгородження від інших».
У сусідній Бельгії заборона носіння бурки набрала чинності ще раніше за Францію. За винятком декількох вуличних інцидентів, нове правило критикують дуже рідко. Однак у багатьох місцевих державних школах не дозволяють носити навіть легкі мусульманські хустки чи інші знаки релігійної приналежності, включно з хрестиком чи єврейською кіпою.
Чотири тисячі дівчат вигнали зі шкіл – «Рух за фундаментальні права»
На заклик одного з численних об’єднань бельгійських мусульман під назвою «Рух на фундаментальні права» чимало школярок прийшли на навчання в хустках. Щоб привернути увагу до акції на захист цієї мусульманської традиції, активісти широко застосовували соціальні мережі, блоги, і навіть залучили професіоналів до створення відео.
«Мета акції – засудити ті навчальні заклади, де діє правило, що йде врозріз із Конвенцією прав людини і яке обмежує доступ до навчання дівчатам, які носять хустки, – пояснює активістка цього руху Саміра Мегді. – Виразити протест може кожен по-своєму – у хустці чи без. Головне – показати, що ця проблема нас хвилює».
На заклик «Руху за фундаментальні права» відгукнулося чимало дівчат із мусульманських родин і навіть їхніх подруг місцевого походження. Згідно із даними цієї організації, із низки брюссельських шкіл виключили близько чотирьох тисяч дівчат-порушниць заборони носіння хусток, яку нещодавно додали до списку шкільних правил внутрішнього розпорядку.
Іслам, після християнства, вважається другою найпоширенішою релігією Франції та Бельгії. За різними даними, на французькій території мешкає від 5 до 6 мільйонів мусульман, при загальній кількості населення 63 мільйони осіб.
У майже 11-мільйонній Бельгії кількість мусульман коливається у межах від 400 до 600 тисяч осіб.
На французьких вокзалах, стадіонах, у лікарнях чи просто на вулиці з квітня минулого року заборонено носити одежу, що закриває обличчя. Порушники цього закону, а це найчастіше жінки-мусульманки, караються штрафом до 150 євро, а у повторних випадках можуть притягатися до суду. Саме такий процес у четвер розпочався у Марселі.
Тим часом французькі правоохоронці переважно не помічають «завуальованих» пішоходів арабського походження. А місцеві ісламські асоціації відстоюють права жінок на носіння бурки.
У чому причини самовідгородження від інших?
Через півтора року після впровадження цієї заборони французька парламентська комісія аналізує, чи справді у ній була необхідність.
Дуня Бузар, антрополог, що спеціалізується на релігійних питаннях, виступаючи перед цією комісією, зазначила, що так. Хоча застосування закону ускладнене тим, що ці жінки не хочуть зрозуміти справжніх причин заборони.
«Закон, що проголошує: ніхто не може знівелювати своєї ідентичності, – є доречним. Але за умови, що його супроводжує пояснювальна робота, – вважає експерт. – Люди мають розуміти, чому вони вірять, що у носінні нікабу полягає їхня релігія. Чому це провокує зверхнє ставлення. І у чому, власне, причини самовільного відгородження від інших».
У сусідній Бельгії заборона носіння бурки набрала чинності ще раніше за Францію. За винятком декількох вуличних інцидентів, нове правило критикують дуже рідко. Однак у багатьох місцевих державних школах не дозволяють носити навіть легкі мусульманські хустки чи інші знаки релігійної приналежності, включно з хрестиком чи єврейською кіпою.
Чотири тисячі дівчат вигнали зі шкіл – «Рух за фундаментальні права»
На заклик одного з численних об’єднань бельгійських мусульман під назвою «Рух на фундаментальні права» чимало школярок прийшли на навчання в хустках. Щоб привернути увагу до акції на захист цієї мусульманської традиції, активісти широко застосовували соціальні мережі, блоги, і навіть залучили професіоналів до створення відео.
«Мета акції – засудити ті навчальні заклади, де діє правило, що йде врозріз із Конвенцією прав людини і яке обмежує доступ до навчання дівчатам, які носять хустки, – пояснює активістка цього руху Саміра Мегді. – Виразити протест може кожен по-своєму – у хустці чи без. Головне – показати, що ця проблема нас хвилює».
На заклик «Руху за фундаментальні права» відгукнулося чимало дівчат із мусульманських родин і навіть їхніх подруг місцевого походження. Згідно із даними цієї організації, із низки брюссельських шкіл виключили близько чотирьох тисяч дівчат-порушниць заборони носіння хусток, яку нещодавно додали до списку шкільних правил внутрішнього розпорядку.
Іслам, після християнства, вважається другою найпоширенішою релігією Франції та Бельгії. За різними даними, на французькій території мешкає від 5 до 6 мільйонів мусульман, при загальній кількості населення 63 мільйони осіб.
У майже 11-мільйонній Бельгії кількість мусульман коливається у межах від 400 до 600 тисяч осіб.
