Київ – Українські приватні детективи нарікають на відсутність законодавства, яке б регламентувало їхню діяльність. Законопроект безрезультатно «мусується» від однієї сесії парламенту до іншої вже понад 10 років, кажуть члени Всеукраїнської асоціації приватних детективів. У Верховній Раді розуміють незадоволення детективів, але розводять руками і пропонують дочекатися ухвалення Закону «Про прокурату» у новій редакції, який нібито має пришвидшити узаконення приватної детективної діяльності.
Відсутність законодавчої бази – наріжний камінь, який вже багато років перешкоджає діяльності приватних детективів в Україні. Більше того, він не дає змоги продовжувати працювати на законних підставах колишнім робітникам правоохоронних органів, фахівцям високого класу, які стали жертвами скорочень або були вимушені піти на пенсію, говорить президент Всеукраїнської асоціації приватних детективів Ігор Цмінський. Він та його колеги стверджують, що вони спроможні зробити дуже багато, але до суду з цим не прийдеш, доки детективам не буде відведена процесуальна ніша.
Закон «Про приватну детективну діяльність» мусується з одного владного кабінету до іншого ще з 90-х років. Востаннє його розглядали у червні цього року, однак підтримало закон менше десятка людей.
«Є багато позитивного в цьому законі, втім є й негатив. Найбільш негативним у ньому, на нашу думку, є те, що він не до кінця точно регулює терміни і ситуації, він надто звужений. Хотілося б більш об’ємного закону, щоб всі розуміли, щоб держава розуміла, на якому місці вони, а на якому детектив», – зазначає Ігор Цмінський.
Робота детектива розцінюється як економічна діяльність
Нині чи не єдиним документом, в якому є згадка про діяльність приватних детективів, є Класифікатор видів економічної діяльності України (КВЕД), де перелічені всі види економічної діяльності суб’єктів і серед них значиться детективна.
«Якщо ми торкнемося теми КВЕДа 2010 року, який набув чинності в цьому році, то це код 80.30. Він звучить як: «Будь-яка діяльність приватних детективів незалежно від типу клієнта і цілі розслідування». Держава визначила, що даний вид економічної діяльності має право на життя. А як діяти в цій ситуації, як вести розслідування, чим займатись, а чим ні, тут ми дивимось на забороняючі закони», – каже Цмінський.
Закон про приватних детективів ухвалять, якщо його ініціює Президент – Олійник
У Верховній Раді знають про проблему приватних детективів і ставляться з розумінням, однак пришвидшити процес узаконення діяльності наразі не можуть, каже голова підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Святослав Олійник.
«Не можна говорити, що ця діяльність є незаконною, вона просто не врегульована законом. Відповідно вона не заборонена, а значить – має право на існування. Дуже багато людей, які звільнилися з органів внутрішніх справ і мають відповідний досвід роботи, займаються подібною діяльністю. Часто з використанням своїх зв’язків у діючих правоохоронних органах. Єдине, що такі люди не мають визначених законом повноважень», – наголосив Олійник у коментарі Радіо Свобода.
Втім, народний депутат оптимістичний у своїх прогнозах, адже нині повним ходом іде реформування судочинства – на сьогодні Верховна Рада ухвалила закон «Про адвокатуру», новий Кримінально-процесуальний кодекс, а в найближчому майбутньому мають затвердити Закон «Про прокуратуру».
«Я думаю, що після прийняття Закону «Про прокуратуру» в новій редакції, можливо, і до цього питання дійде черга в галузі реформування кримінальної юстиції», – каже Олійник.
На його думку, після ухвалення згаданого закону будуть сформовані державні органи розслідування і очевидним продовженням реформи має стати ініціатива Президента щодо узаконення діяльності приватних детективів. Такий крок дасть змогу сформувати повний цикл діяльності цієї сфери, вважає чиновник.
Відсутність законодавчої бази – наріжний камінь, який вже багато років перешкоджає діяльності приватних детективів в Україні. Більше того, він не дає змоги продовжувати працювати на законних підставах колишнім робітникам правоохоронних органів, фахівцям високого класу, які стали жертвами скорочень або були вимушені піти на пенсію, говорить президент Всеукраїнської асоціації приватних детективів Ігор Цмінський. Він та його колеги стверджують, що вони спроможні зробити дуже багато, але до суду з цим не прийдеш, доки детективам не буде відведена процесуальна ніша.
Закон «Про приватну детективну діяльність» мусується з одного владного кабінету до іншого ще з 90-х років. Востаннє його розглядали у червні цього року, однак підтримало закон менше десятка людей.
Хотілося б, щоб всі розуміли, щоб держава розуміла, на якому місці вони, а на якому детективІгор Цмінський
«Є багато позитивного в цьому законі, втім є й негатив. Найбільш негативним у ньому, на нашу думку, є те, що він не до кінця точно регулює терміни і ситуації, він надто звужений. Хотілося б більш об’ємного закону, щоб всі розуміли, щоб держава розуміла, на якому місці вони, а на якому детектив», – зазначає Ігор Цмінський.
Робота детектива розцінюється як економічна діяльність
Нині чи не єдиним документом, в якому є згадка про діяльність приватних детективів, є Класифікатор видів економічної діяльності України (КВЕД), де перелічені всі види економічної діяльності суб’єктів і серед них значиться детективна.
Як вести розслідування, чим займатись, а чим ні, тут ми дивимось на забороняючі закониІгор Цмінський
«Якщо ми торкнемося теми КВЕДа 2010 року, який набув чинності в цьому році, то це код 80.30. Він звучить як: «Будь-яка діяльність приватних детективів незалежно від типу клієнта і цілі розслідування». Держава визначила, що даний вид економічної діяльності має право на життя. А як діяти в цій ситуації, як вести розслідування, чим займатись, а чим ні, тут ми дивимось на забороняючі закони», – каже Цмінський.
Закон про приватних детективів ухвалять, якщо його ініціює Президент – Олійник
У Верховній Раді знають про проблему приватних детективів і ставляться з розумінням, однак пришвидшити процес узаконення діяльності наразі не можуть, каже голова підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Святослав Олійник.
Не можна говорити, що ця діяльність є незаконною, вона просто не врегульована законом. Відповідно вона не заборонена, а значить – має право на існуванняСвятослав Олійник
«Не можна говорити, що ця діяльність є незаконною, вона просто не врегульована законом. Відповідно вона не заборонена, а значить – має право на існування. Дуже багато людей, які звільнилися з органів внутрішніх справ і мають відповідний досвід роботи, займаються подібною діяльністю. Часто з використанням своїх зв’язків у діючих правоохоронних органах. Єдине, що такі люди не мають визначених законом повноважень», – наголосив Олійник у коментарі Радіо Свобода.
Втім, народний депутат оптимістичний у своїх прогнозах, адже нині повним ходом іде реформування судочинства – на сьогодні Верховна Рада ухвалила закон «Про адвокатуру», новий Кримінально-процесуальний кодекс, а в найближчому майбутньому мають затвердити Закон «Про прокуратуру».
«Я думаю, що після прийняття Закону «Про прокуратуру» в новій редакції, можливо, і до цього питання дійде черга в галузі реформування кримінальної юстиції», – каже Олійник.
На його думку, після ухвалення згаданого закону будуть сформовані державні органи розслідування і очевидним продовженням реформи має стати ініціатива Президента щодо узаконення діяльності приватних детективів. Такий крок дасть змогу сформувати повний цикл діяльності цієї сфери, вважає чиновник.
