Київ – Українські першачки будуть робити фізичні вправи, вчитимуть іноземну і матимуть «уроки перебування на свіжому повітрі», заявляють у Міносвіти. Міністр освіти, науки, молоді і спорту Дмитро Табачник звітує про готовність шкіл працювати за новими стандартами. Однак самі вчителі вважають, що програма для шестилітніх першокласників заскладна і може відбити в них бажання вчитись.
Українська початкова школа готова працювати за новими освітніми стандартами, які запроваджуються з 1 вересня. Про це заявив у вівторок міністр освіти, науки, молоді і спорту Дмитро Табачник, підбиваючи підсумки засідання колегії Міносвіти.
Таким чином, із першого класу вивчатимуть іноземну мову, з другого вивчатимуть інформатику, зросте кількість годин фізкультури до трьох на тиждень, за які не ставитимуть оцінки, а також впроваджується урок «перебування на свіжому повітрі». Решта уроків буде мати дві «фіззарядкові паузи».
Загалом, 50 відсотків навчального навантаження, відповідно до нових стандартів, є обов’язковим, а решта предметів – «на розгляд педагогічних колективів», зауважив Дмитро Табачник.
«Було пройдено шлях від створення стандарту і його затвердження до створення нових українських підручників і перепідготовки цілої низки вчителів», – говорить міністр.
«Лінгвістичної революції» не відбулося?
Марія Ільницька працює в початковій школі вже кілька десятиліть. Каже, що такої насиченої програми з окремих предметів, зокрема, з математики ще не було. Тепер діти наприкінці першого класу повинні «переводити години в доби і дециметри у метри і сантиметри», зазначає вчителька.
«Попередні діти вчилися додавати-віднімати у межах двадцяти, – розповідає вона. – Попередній підручник був краще побудований, а теперішній – дуже складний. Там є поняття «крива», «ламана», починаючи з цифри 3 іде поняття «трикутник», «сторони», «вершини» тощо. Матеріал нагромаджений. Діти фактично не є готові до такого. На кого це розраховано?»
А щодо фізкультури та іноземної, за словами Марії Ільницької, кількість годин на тиждень із цих предметів не змінилась.
На тому, що «нові» стандарти Табачника є зовсім не новими і «лінгвістичної революції», про яку говорив міністр журналістам, не відбулося, наголошує Павло Полянський із Центру освітнього моніторингу.
«99 відсотків того, що є у стандартах, ну, може, 90 відсотків – це, власне, те, що було у попередній редакції. Так само і хиби попередніх редакцій усунуто не було», – зазначає він.
Основною з хиб експерт вважає незбалансованість програми і перевантаження її інформацією, яка постійно змінюється і може до кінця навчання виявитися вже неактуальною.
Про вчителя знову не подумали – Гриневич
Перевантаження інформацією навчальних планів з педагогічної точки зору просто відіб’є у першокласника бажання навчатися далі, вважає Лілія Гриневич, координатор із питань освіти партії «Фронту змін». З іншого боку, зауважує вона, треба зважати на те, що праця вчителя залишається в Україні низькооплачуваною, тому до школи, зокрема, серед випускників-філологів ідуть одиниці. І не факт – що найкращі.
«Сьогодні їхня заробітна плата настільки низька на ринку праці, порівняно з тими людьми, що володіють іноземною і працюють перекладачами, що ми маємо серйозну проблему», – зауважує Лілія Гриневич.
Тим часом, за словами профільного міністра, кількість школярів щороку зростає. Першого вересня за парти вперше сядуть близько 430 тисяч дітей.
Українська початкова школа готова працювати за новими освітніми стандартами, які запроваджуються з 1 вересня. Про це заявив у вівторок міністр освіти, науки, молоді і спорту Дмитро Табачник, підбиваючи підсумки засідання колегії Міносвіти.
Таким чином, із першого класу вивчатимуть іноземну мову, з другого вивчатимуть інформатику, зросте кількість годин фізкультури до трьох на тиждень, за які не ставитимуть оцінки, а також впроваджується урок «перебування на свіжому повітрі». Решта уроків буде мати дві «фіззарядкові паузи».
Загалом, 50 відсотків навчального навантаження, відповідно до нових стандартів, є обов’язковим, а решта предметів – «на розгляд педагогічних колективів», зауважив Дмитро Табачник.
«Було пройдено шлях від створення стандарту і його затвердження до створення нових українських підручників і перепідготовки цілої низки вчителів», – говорить міністр.
«Лінгвістичної революції» не відбулося?
Марія Ільницька працює в початковій школі вже кілька десятиліть. Каже, що такої насиченої програми з окремих предметів, зокрема, з математики ще не було. Тепер діти наприкінці першого класу повинні «переводити години в доби і дециметри у метри і сантиметри», зазначає вчителька.
«Попередні діти вчилися додавати-віднімати у межах двадцяти, – розповідає вона. – Попередній підручник був краще побудований, а теперішній – дуже складний. Там є поняття «крива», «ламана», починаючи з цифри 3 іде поняття «трикутник», «сторони», «вершини» тощо. Матеріал нагромаджений. Діти фактично не є готові до такого. На кого це розраховано?»
А щодо фізкультури та іноземної, за словами Марії Ільницької, кількість годин на тиждень із цих предметів не змінилась.
На тому, що «нові» стандарти Табачника є зовсім не новими і «лінгвістичної революції», про яку говорив міністр журналістам, не відбулося, наголошує Павло Полянський із Центру освітнього моніторингу.
«99 відсотків того, що є у стандартах, ну, може, 90 відсотків – це, власне, те, що було у попередній редакції. Так само і хиби попередніх редакцій усунуто не було», – зазначає він.
Основною з хиб експерт вважає незбалансованість програми і перевантаження її інформацією, яка постійно змінюється і може до кінця навчання виявитися вже неактуальною.
Про вчителя знову не подумали – Гриневич
Перевантаження інформацією навчальних планів з педагогічної точки зору просто відіб’є у першокласника бажання навчатися далі, вважає Лілія Гриневич, координатор із питань освіти партії «Фронту змін». З іншого боку, зауважує вона, треба зважати на те, що праця вчителя залишається в Україні низькооплачуваною, тому до школи, зокрема, серед випускників-філологів ідуть одиниці. І не факт – що найкращі.
«Сьогодні їхня заробітна плата настільки низька на ринку праці, порівняно з тими людьми, що володіють іноземною і працюють перекладачами, що ми маємо серйозну проблему», – зауважує Лілія Гриневич.
Тим часом, за словами профільного міністра, кількість школярів щороку зростає. Першого вересня за парти вперше сядуть близько 430 тисяч дітей.
