Лондон – Двадцять дев’ятого серпня у британській столиці відкриються паралімпійські ігри, які триватимуть до 9 вересня. Зародженням паралімпійського руху називають спортивні змагання поранених солдатів Другої світової війни у лікарні містечка Стоук-Мандевіль.
Ідею змагань приписують німецькому лікареві Людвіґу Ґуттманну, який був змушений перед війною утікати з Німеччини, бо був євреєм. 1944 року в лікарні містечка Стоук-Мандевіль він очолив відділ лікування пацієнтів із пошкодженнями хребта.
Рут Пейдж, яка досліджує і популяризує історію лікарні та діяльності Людвіґа Ґуттманна, каже, що його методи були нетрадиційними.
«Він дуже вірив у спорт як засіб реабілітації. До того часу тривалість життя людей з пошкодженнями хребта не перевищувала два роки від часу інциденту. Він намагався це змінити своїм лікуванням, а також використовуючи різні методи реабілітації», – наголошує Рут Пейдж, яка також звертає увагу на те, що більшу частину пацієнтів лікарні тоді складали поранені на фронтах військовослужбовці.
У день відкриття Лондонської 14-ї Олімпіади 1948 року в районі Річмонд відбулися демонстраційні змагання зі стрільби з лука, в яких брали участь дві команди. Загалом було 16 учасників в інвалідних кріслах.
Згодом такі змагання відбувалися щороку. Коли 1952 року вперше приїхала група інвалідів війни з Голландії, ігри стали міжнародними.
Лише через 12 років у Римі відбулися змагання, які вважають першими паралімпійськими іграми.
Зараз паралімпійські змагання включають близько 20 видів спорту, які стали можливими завдяки розвитку технологій та розробці нових пристосувань.
Україна на цьогорічні Паралімпійські ігри відрядила до Лондона одну з найбільших збірних – 155 спортсменів.
Ідею змагань приписують німецькому лікареві Людвіґу Ґуттманну, який був змушений перед війною утікати з Німеччини, бо був євреєм. 1944 року в лікарні містечка Стоук-Мандевіль він очолив відділ лікування пацієнтів із пошкодженнями хребта.
Рут Пейдж, яка досліджує і популяризує історію лікарні та діяльності Людвіґа Ґуттманна, каже, що його методи були нетрадиційними.
«Він дуже вірив у спорт як засіб реабілітації. До того часу тривалість життя людей з пошкодженнями хребта не перевищувала два роки від часу інциденту. Він намагався це змінити своїм лікуванням, а також використовуючи різні методи реабілітації», – наголошує Рут Пейдж, яка також звертає увагу на те, що більшу частину пацієнтів лікарні тоді складали поранені на фронтах військовослужбовці.
У день відкриття Лондонської 14-ї Олімпіади 1948 року в районі Річмонд відбулися демонстраційні змагання зі стрільби з лука, в яких брали участь дві команди. Загалом було 16 учасників в інвалідних кріслах.
Згодом такі змагання відбувалися щороку. Коли 1952 року вперше приїхала група інвалідів війни з Голландії, ігри стали міжнародними.
Лише через 12 років у Римі відбулися змагання, які вважають першими паралімпійськими іграми.
Зараз паралімпійські змагання включають близько 20 видів спорту, які стали можливими завдяки розвитку технологій та розробці нових пристосувань.
Україна на цьогорічні Паралімпійські ігри відрядила до Лондона одну з найбільших збірних – 155 спортсменів.
Паралімпійський рух у датах
| 1948 | Пацієнти лікаря Людвіґа Ґуттманна з травмами хребта беруть участь у перших показових змаганнях стрільби з лука. |
| 1952 | Приїзд команди ветеранів-інвалідів з Голландії перетворює ігри в Стоук-Мандевіль на міжнародні. |
| 1960 | Змагання, які відбулися паралельно до Римської олімпіади, названі першими паралімпійськими іграми. |
| 1976 | Перші зимові паралімпійські ігри у Швеції. |
| 1988 | Після Сеульської олімпіади паралімпійські ігри почали проводити регулярно після олімпіад на олімпійських об’єктах. |
| 2012 | Паралімпійські ігри у Лондоні приймають рекордну кількість: 4200 атлетів зі 165 країн. |
