Варшава – Кривава історія часів комуністичного терору вкотре нагадала про себе полякам. На одному з варшавських кладовищ ексгумують жертви комуністичних репресій, що були поховані у масових могилах. Видобування людських кісток відбувається на очах у мешканців польської столиці. Польські політики кажуть, що такі злочини непростимі й вимагають усунення з польських міст і вулиць будь-яких згадок про комуністичних діячів. Деякі з них вважають, що потрібно посилити відповідальність за пропагування символіки тоталітарних режимів, яка у Польщі заборонена.
На варшавському цвинтарі Повонзки, що в центральній частині міста, тривають розкопки, організовані польським Інститутом національної пам’яті. Історики, археологи, судмедексперти ексгумують останки закатованих у 40-ві й 50-і роки діячів антикомуністичного підпілля. Польська влада ухвалила таке рішення, щоб нарешті розкрити одну з найстрашніших для поляків таємниць комуністичного репресивного апарату.
Поляки давно знали, що 60 років тому на Повонзках таємно ховали тіла політв’язнів. Та лише тепер країна довідується про подробиці того, що саме діялося на сумнозвісному кладовищі. На сьогодні кількість ексгумованих останків наближається до сотні.
У вбивць – катинський «почерк»
Кшиштоф Шваґжик, керівник групи, яка проводить ексгумацію, каже, що розкопано тільки незначну частину масових могил. На більшості з них комуністи згодом поховали зверху своїх заслужених діячів або ж влаштували заасфальтовані алейки. Шваґжик вважає, що ексгумація жертв комуністів – це не тільки встановлення правди про репресії, але й велика виховна місія.
«Від самого початку, відколи ми почали цим займатися, ми вирішили, що наша діяльність не може бути таємницею – службовою, державною, чи якоюсь іншою. Ми робимо це для суспільства, щоб зберегти пам’ять про героїв. Тож важко собі уявити, щоб така діяльність відбувалася за якоюсь високою огорожею з охоронцями. Щоденно десятки, а то й сотні людей спостерігають за нашою працею, розпитують нас, вони можуть безперешкодно фотографувати», – зазначає Кшиштоф Шваґжик.
Як можна пересвідчитися на власні очі, тіла вбитих у ями скидали будь-як, по кілька в одне місце. Коли на місце ексгумації прибув президент Польщі Броніслав Коморовський, він не міг приховати хвилювання. Історик за фахом, учасник антикомуністичної опозиції Коморовський говорив, що деякі відкриття стали для нього несподіваними.
«Мене дуже вразило те, що на думку людей, які проводять ексгумацію, типовим способом вбивства було не повішання, як ми вважали дотепер, а розстріл, причому у такий спосіб, як це робили в Катині – пострілом у потилицю», – сказав польський президент.
За словами Коморовського, не можуть не хвилювати різні дрібні речі, які археологи знаходять серед кісток. Мабуть, каже президент, ці дрібнички були пам’ятними для в’язнів, тож вони до останнього ховали їх у своєму одязі. Голова польської держави вважає, що у Варшаві необхідно створити музей жертв комуністичних репресій.
Будьонівкам, червоним зіркам і «калінінградам» не місце на польській землі – праві політики
Спостерігаючи за перебігом цієї резонансної ексгумації, польські праві політики говорять про необхідність загострення покарання за використання комуністичної символіки.
Як розповів Радіо Свобода депутат Сейму Станіслав Пенти, польським законодавством заборонено використовувати символи тоталітарних режимів ХХ сторіччя. Проте, вважає політик, таке формулювання надто загальне. На його думку, потрібно ввести кримінальну відповідальність за пропагування саме комуністичної символіки. Пенти нагадує про польсько-російські непорозуміння, що мали місце під час недавнього Європейського чемпіонату з футболу. Тоді частина російських туристів приїхала до Варшави з символікою неіснуючого Радянського Союзу, наприклад із червоними зірками на бутафорних будьонівках. Тож полякам довелося нагадувати, що в їхній країні пропагування таких символів поза законом.
Таких поглядів, як у Станіслава Пенти, дотримуються діячі низки правих організацій. Яскравий приклад їхньої декомунізаційної діяльності – резонансна акція, яка нещодавно відбулася в місті Ельблонґ. Тамтешнні праві вимагають від місцевої влади скасувати рішення про присвоєння назви Калінінградського одному з міських перехресть. Воно має таку назву, бо розташоване по дорозі до російського міста Калінінград. Та на думку польських правих, назві, яка містить прізвище комуністичного діяча Калініна, не місце на польській землі. Мовляв, Михайло Калінін, який був головою президії Верховної Ради СРСР співвідповідальний за злочини комуністичного режиму, тож перехрестя треба перейменувати.
На варшавському цвинтарі Повонзки, що в центральній частині міста, тривають розкопки, організовані польським Інститутом національної пам’яті. Історики, археологи, судмедексперти ексгумують останки закатованих у 40-ві й 50-і роки діячів антикомуністичного підпілля. Польська влада ухвалила таке рішення, щоб нарешті розкрити одну з найстрашніших для поляків таємниць комуністичного репресивного апарату.
Поляки давно знали, що 60 років тому на Повонзках таємно ховали тіла політв’язнів. Та лише тепер країна довідується про подробиці того, що саме діялося на сумнозвісному кладовищі. На сьогодні кількість ексгумованих останків наближається до сотні.
У вбивць – катинський «почерк»
Кшиштоф Шваґжик, керівник групи, яка проводить ексгумацію, каже, що розкопано тільки незначну частину масових могил. На більшості з них комуністи згодом поховали зверху своїх заслужених діячів або ж влаштували заасфальтовані алейки. Шваґжик вважає, що ексгумація жертв комуністів – це не тільки встановлення правди про репресії, але й велика виховна місія.
Ми робимо це для суспільства, щоб зберегти пам’ять про героївКшиштоф Шваґжик
«Від самого початку, відколи ми почали цим займатися, ми вирішили, що наша діяльність не може бути таємницею – службовою, державною, чи якоюсь іншою. Ми робимо це для суспільства, щоб зберегти пам’ять про героїв. Тож важко собі уявити, щоб така діяльність відбувалася за якоюсь високою огорожею з охоронцями. Щоденно десятки, а то й сотні людей спостерігають за нашою працею, розпитують нас, вони можуть безперешкодно фотографувати», – зазначає Кшиштоф Шваґжик.
Як можна пересвідчитися на власні очі, тіла вбитих у ями скидали будь-як, по кілька в одне місце. Коли на місце ексгумації прибув президент Польщі Броніслав Коморовський, він не міг приховати хвилювання. Історик за фахом, учасник антикомуністичної опозиції Коморовський говорив, що деякі відкриття стали для нього несподіваними.
Типовим способом вбивства було не повішання, як ми вважали дотепер, а розстріл – пострілом у потилицюБроніслав Коморовський
«Мене дуже вразило те, що на думку людей, які проводять ексгумацію, типовим способом вбивства було не повішання, як ми вважали дотепер, а розстріл, причому у такий спосіб, як це робили в Катині – пострілом у потилицю», – сказав польський президент.
За словами Коморовського, не можуть не хвилювати різні дрібні речі, які археологи знаходять серед кісток. Мабуть, каже президент, ці дрібнички були пам’ятними для в’язнів, тож вони до останнього ховали їх у своєму одязі. Голова польської держави вважає, що у Варшаві необхідно створити музей жертв комуністичних репресій.
Будьонівкам, червоним зіркам і «калінінградам» не місце на польській землі – праві політики
Спостерігаючи за перебігом цієї резонансної ексгумації, польські праві політики говорять про необхідність загострення покарання за використання комуністичної символіки.
Як розповів Радіо Свобода депутат Сейму Станіслав Пенти, польським законодавством заборонено використовувати символи тоталітарних режимів ХХ сторіччя. Проте, вважає політик, таке формулювання надто загальне. На його думку, потрібно ввести кримінальну відповідальність за пропагування саме комуністичної символіки. Пенти нагадує про польсько-російські непорозуміння, що мали місце під час недавнього Європейського чемпіонату з футболу. Тоді частина російських туристів приїхала до Варшави з символікою неіснуючого Радянського Союзу, наприклад із червоними зірками на бутафорних будьонівках. Тож полякам довелося нагадувати, що в їхній країні пропагування таких символів поза законом.
Таких поглядів, як у Станіслава Пенти, дотримуються діячі низки правих організацій. Яскравий приклад їхньої декомунізаційної діяльності – резонансна акція, яка нещодавно відбулася в місті Ельблонґ. Тамтешнні праві вимагають від місцевої влади скасувати рішення про присвоєння назви Калінінградського одному з міських перехресть. Воно має таку назву, бо розташоване по дорозі до російського міста Калінінград. Та на думку польських правих, назві, яка містить прізвище комуністичного діяча Калініна, не місце на польській землі. Мовляв, Михайло Калінін, який був головою президії Верховної Ради СРСР співвідповідальний за злочини комуністичного режиму, тож перехрестя треба перейменувати.
