Молдова досягла більших успіхів на шляху лібералізації візового режиму з Євросоюзом, ніж Україна, переконані зовнішньополітичні експерти. ЄС вимагає подолати корупцію на кордоні, зміцнити рубежі, запровадити захищені документи. Як сусідам вдалося зрушити справу з місця і що саме вони змінили в країні?
Якщо Євросоюз запровадить безвізовий режим, то без біометричних паспортів туди не пускатимуть. Коли в Україні не вщухають баталії довкола захищених документів, то Молдова запровадила їх ще 2009 року, а з 2011-го більше не видає паспортів старого зразка.
Як обидві країни виконують вимоги ЄС відстежує Ніку Попеску. Він старший дослідник Європейської ради з міжнародних відносин у Брюсселі і водночас є заступником голови Молдовської асоціації закордонної політики.
«Запровадження біометричних паспортів не є чимось надскладним. Звичайно, потрібні гроші на обладнання, облаштування кожного пропускного пункту. Це відносно дорого, але в принципі дуже просто зробити і легше, ніж багато інших реформ, які вимагає Євросоюз. Тому щиро кажучи, дивно, що Україні потрібно стільки часу, щоб втілити одне базове завдання», – зауважив Попеску у коментарі Радіо Свобода. Він вірить, що для цього потрібна лише політична воля, адже певна фінансова допомога від Євросоюзу на нові паспорти обов’язково буде.
Щоправда, як зауважує оглядач, громадяни Молдови не поспішають отримувати нові документи, багато хто користується старими паспортами, які видавали терміном на 10 років. Справа в тому, що новий біометричний паспорт коштує відносно дорого – в перерахунку приблизно 45 євро.
Обіцяючи безвізовий режим сусідам, Євросоюз також вимагає боротися з корупцією на кордоні. За оцінкою Ніку Попеску, тут ні Молдова, ні Україна не можуть похвалитися великими успіхами. Але тим не менше, за міжнародними рейтингами, Молдову сприймають як менш корумповану державу.
Замість прикордонників – поліцейські
А цього літа Молдова взялася за активне реформування прикордонних структур.
«В липні прикордонна служба була розформована і замість неї створена прикордонна поліція, така як у багатьох країнах Євросоюзу, вона підпорядкована Міністерству внутрішніх справ», – пояснює експерт.
Після запровадження реформи прикордонники більше не є солдатами строкової служби, а працюють за контрактом. Нова структура також має більші повноваження – боротьба з прикордонною злочинністю, проведення розслідувань, експертиза проїзних документів.
Крім цього, молдовські прикордонники активно закуповують нове обладнання. «Мобільні сканери, щоб відстежувати переміщення товарів. Встановлюють систему мобільного зв’язку прикордонників, митників «Тетра», це стандарт, поширений у ЄС. І тепер вже близько половини молдовського кордону покрито цими безпечними лініями», – говорить експерт.
Ніко Попеску вітає те, що Молдова і Україна активно облаштовують свої спільні рубежі: вже демарковано більшість кордону, за винятком Придністров’я. І тут, як визнає експерт, Україні це важче робити з північним сусідом, Росією.
«Це ще одна ділянка, де Україна відстає, але не тому, що не виконує домашнє завдання, а тому, що Росія є складнішим партнером», – зауважує Ніку Попеску.
Урядовці у Молдові сподіваються, що реформи, які проводять за вимогами Євросоюзу, також збільшать довіру людей до державних установ. Далі у планах Кишинева, що, на думку оглядачів, буде одним із найважчих завдань – глибинна реформа Міністерства внутрішніх справ.
Якщо Євросоюз запровадить безвізовий режим, то без біометричних паспортів туди не пускатимуть. Коли в Україні не вщухають баталії довкола захищених документів, то Молдова запровадила їх ще 2009 року, а з 2011-го більше не видає паспортів старого зразка.
Як обидві країни виконують вимоги ЄС відстежує Ніку Попеску. Він старший дослідник Європейської ради з міжнародних відносин у Брюсселі і водночас є заступником голови Молдовської асоціації закордонної політики.
Запровадження біометричних паспортів не є чимось надскладним. Дивно, що Україні потрібно стільки часу, щоб втілити одне базове завданняНіку Попеску
«Запровадження біометричних паспортів не є чимось надскладним. Звичайно, потрібні гроші на обладнання, облаштування кожного пропускного пункту. Це відносно дорого, але в принципі дуже просто зробити і легше, ніж багато інших реформ, які вимагає Євросоюз. Тому щиро кажучи, дивно, що Україні потрібно стільки часу, щоб втілити одне базове завдання», – зауважив Попеску у коментарі Радіо Свобода. Він вірить, що для цього потрібна лише політична воля, адже певна фінансова допомога від Євросоюзу на нові паспорти обов’язково буде.
Щоправда, як зауважує оглядач, громадяни Молдови не поспішають отримувати нові документи, багато хто користується старими паспортами, які видавали терміном на 10 років. Справа в тому, що новий біометричний паспорт коштує відносно дорого – в перерахунку приблизно 45 євро.
Обіцяючи безвізовий режим сусідам, Євросоюз також вимагає боротися з корупцією на кордоні. За оцінкою Ніку Попеску, тут ні Молдова, ні Україна не можуть похвалитися великими успіхами. Але тим не менше, за міжнародними рейтингами, Молдову сприймають як менш корумповану державу.
Замість прикордонників – поліцейські
А цього літа Молдова взялася за активне реформування прикордонних структур.
«В липні прикордонна служба була розформована і замість неї створена прикордонна поліція, така як у багатьох країнах Євросоюзу, вона підпорядкована Міністерству внутрішніх справ», – пояснює експерт.
Після запровадження реформи прикордонники більше не є солдатами строкової служби, а працюють за контрактом. Нова структура також має більші повноваження – боротьба з прикордонною злочинністю, проведення розслідувань, експертиза проїзних документів.
Крім цього, молдовські прикордонники активно закуповують нове обладнання. «Мобільні сканери, щоб відстежувати переміщення товарів. Встановлюють систему мобільного зв’язку прикордонників, митників «Тетра», це стандарт, поширений у ЄС. І тепер вже близько половини молдовського кордону покрито цими безпечними лініями», – говорить експерт.
Ніко Попеску вітає те, що Молдова і Україна активно облаштовують свої спільні рубежі: вже демарковано більшість кордону, за винятком Придністров’я. І тут, як визнає експерт, Україні це важче робити з північним сусідом, Росією.
«Це ще одна ділянка, де Україна відстає, але не тому, що не виконує домашнє завдання, а тому, що Росія є складнішим партнером», – зауважує Ніку Попеску.
Урядовці у Молдові сподіваються, що реформи, які проводять за вимогами Євросоюзу, також збільшать довіру людей до державних установ. Далі у планах Кишинева, що, на думку оглядачів, буде одним із найважчих завдань – глибинна реформа Міністерства внутрішніх справ.
