Доступність посилання

ТОП новини

Балкани потерпають від депопуляції – «білої чуми»


Serbia map
Serbia map
Белград – Новий прем’єр Сербії Івіца Дачич у першому зверненні до депутатів заявив, що одним із основних завдань його уряду буде боротьба проти депопуляції, котру сербською й хорватською мовами називають «білою чумою».

За офіційними даними, кількість мешканців у країні щороку скорочується на 35 тисяч осіб. Драматично скорочується й кількість шлюбів. За даними перепису населення, що його провели минулого року, Сербія має 7 мільйонів 120 тисяч мешканців – точно стільки, скільки їх було 40 років тому. Водночас населення постійно старіє. Експерти зазначають, що до цього призводить економічна криза, безробіття та страх бути звільненим з роботи.

У селах беруть шлюб молодші. В містах, а там перебуває більшість населення, одружуються в 30-літньому віці, а то й пізніше. До того часу молоді люди живуть із батьками, іноді в одній квартирі мешкають навіть три покоління: дорослі працездатні й безробітні діти, їхні батьки, та дід і бабуся.

У Східній Сербії опустіли десятки сіл

У містечку Княжевац, що знаходиться у відсталій Східній Сербії, народжуваність упродовж трьох десятиліть скоротилася в чотири рази. В околицях опустіли десятки сіл.

«Йдеться про безробіття молодих людей, матерів, які мали б виховувати дітей, та батьків, які також не мають роботи. А жінки, які мають тимчасову роботу або працюють у приватних працедавців, знають, що їх відразу звільнять і тому не хочуть народжувати дітей», – каже Сладунка Ристич, гінеколог місцевої лікарні.

Іншою причиною депопуляції є міграція. Це явище спостерігається в Болгарії, Румунії, Сербії, Хорватії, Боснії і Герцеговині, Албанії, Македонії, Чорногорії.

Снєжана Мрдєн, професор демографії університету в місті Задар, що в Хорватії, зазначає: «Це явище пояснюється тим, що населення покидає країну через економічну кризу та через скорочений пошук робочої сили в галузі будівництва й туризму, де традиційно влаштовувалися іноземці».

Сповзання в демографічну яму

Країни, розташовані від Чорного до Адріатичного моря й від Пелопонесу до Дунаю, прискорено сповзають у демографічну яму. У згаданих державах щороку проводять наукові конференції, присвячені депопуляції та віковій диспропорції.

Науковці, політичні та релігійні діячі бідкаються, апелюють, попереджають, що треба вжити необхідних заходів для призупинення негативних тенденцій. Однак, таких заходів немає. Молоді люди щораз рідше відважуються подарувати життя новому поколінню. Ті, що пам’ятають війну, бояться нового кровопролиття. Ті, що не мають роботи й житла, не знають, що робити, й мріють лише про виїзд з країни, але обов’язково на захід, а не на схід.

Що сказати на це? Мабуть лише те, що невеселе життя в країнах, де люди не бажають мати нащадків і з котрих втікають при першій нагоді.

Єдиним винятком є Словенія: її громадяни ухиляються від пошуків щастя за межами батьківщини. Тільки в цій країні є позитивний природний приріст населення та позитивний міграційних баланс. Однак, двомільйонна Словенія не впливає на загальний негативний демографічний показник регіону.
  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG