Лондон – У серпні виповнюється 65 років від виходу українською мовою книги британського письменника Джорджа Орвела Animal farm («Ферма тварин»). Перший переклад з англійської спромоглися здійснити українці в умовах таборів біженців у повоєнній Німеччині. Вони назвали книгу «Колгосп тварин». Андреа Халупа – журналіст і продюсер зі США досліджувала долю цієї книги. В інтерв’ю Радіо Свобода вона розповіла про те, як почалося і до чого привело її зацікавлення Джорджем Орвелом.
– Упродовж кількох років я працювала над сценарієм фільму про Голодомор, шукала матеріали. Це надзвичайно важка й гнітюча тема. Якось, для подачі тексту продюсерам, я хотіла віднайти якийсь легший аспект чи оптимістичніший кінець для розповіді. У пошуку ідей я прочитала в передмові Крістофера Хітчінса до «Animal farm», що Орвел дав українським біженцям згоду на переклад і видання його твору українською. Я вирішила розповісти про це і використати цей факт у сценарії, бо правда про Голодомор донесена також і з допомогою Animal farm, а тогочасні українці долучилися до справи. Коли я розповіла своєму дядькові про наміри, якраз коли робота йшла досить важко, він сказав: «А я маю цю книгу. Зараз тобі її дам. Вона тут у бібліотеці». Я була вражена. Книга стала для мене натхненням і стимулом для подальшої роботи. Тепер я із задоволенням можу сказати, що мій сценарій у руках відзначених «Оскарами» голлівудських продюсерів.
– Як українські біженці в умовах повоєнного хаосу у Європі знали на той час про нову і маловідому книгу «Animal farm»?
– Я колись навчалася в літній українській школі у Гарварді і мала можливість бачити там професора, який, коли він був молодим біженцем, особисто писав листа Орвелу з проханням. Його звали Ігор Шевченко – це один з засновників Гарвардського інституту українських досліджень, який став відомим дослідником візантійської та слов’янської історії. Він своїми дослідженнями поширив знання про Київську Русь. Він був такою видатною особистістю, що Орвел був лише однією зі сторінок у його цікавій кар’єрі. Але він помер. Тепер, працюючи над дослідженням, я дуже шкодую, що не змогла скористатися нагодою і розпитати його особисто.
Він був 24-річним юнаком, який намагався підтримувати сім’ю: дружину та її матір у таборі. Заробляв оглядами британської преси для польськомовної газети. Таким чином він виявився шанувальником Джорджа Орвела, який тоді друкував колонку в газеті Observer. То була дуже дотепна колонка. Орвел міг писати дуже смішно. Коли вийшла «Animal farm» (1945 рік), Шевченко ознайомився зі змістом і був вражений тим, що Орвел писав про те, що багато українців пережили. Через спільного знайомого Шевченко отримав адресу Орвела у Лондоні і написав йому великого листа. У листі він, зокрема, писав, що його завжди цікавило, чи знав хтось на Заході правду про радянські реалії? Книга Орвела давала відповідь на це запитання. Він також повідомив, що вже почав переклад книги на українську і просив дозволу видати її для українців, яким вона дуже потрібна. «Багатьом вона сподобалася, коли я зачитував її уголос», – повідомляв він.
– Український переклад вийшов у серпні 1947, але взагалі з першою публікацією книги у Британії 1945 року були проблеми, чи не так?
– Орвелу було дуже важко видати Animal farm у тих політичних обставинах, оскільки Сталін був союзником Заходу у війні проти Гітлера, ніхто не хотів братися за таку книгу. Вона вважалася занадто радикальною і йшла врозріз із поширеними тоді уявленнями про Сталіна як про великого вождя, лідера, на якого покладався Захід. Голос Орвела тоді був самотнім у пустелі. Він спробував кілька видавництв і лише невелике видавництво Secker and Warburg погодилося її надрукувати. Орвелу заплатили лише 100 фунтів за невеличкий наклад, але книга розійшлася блискавично.
– Ви також розповідаєте, що і перекладена українською мовою книга у Німеччині також мала проблеми. Чому?
– Коли українці надрукували книгу «Колгосп тварин», то загалом було 5 тисяч примірників, але більшість накладу конфіскували американські солдати. Конфісковані книги передали радянським репатріаційним комісіям. Це сталося тому, що якраз у той період американці та британці в повоєнній Німеччині збирали колишніх радянських громадян і намагалися вислати їх у Радянський Союз. У багатьох випадках це робилося проти бажання людей. Американці робили те, що вважали своїм обов’язком. Книга виглядала як пропаганда проти союзників і її намагалися позбутися.
– Але з іншого боку, Орвел став всесвітньовідомим завдяки тому, що його книга була видана і здобула популярність саме в Америці.
– В Америці йому було легше знайти видавництво для книги. Від неї відмовилося одне велике видавництво, яким керувала людина з комуністичними симпатіями, але знайшли іншого видавця. Війна закінчилася, і 1946 року книга була зарахована до клубу Book of the month. Видавця надихнула його дочка, яка спочатку сама прочитала книгу із задоволенням, ніби це був Гаррі Поттер. Можливо, саме той факт, що книгу дуже легко сприймали діти, також сприяв її успіху в Америці.
– Вона стала бестселером і вийшла тиражем чверть мільйона.
– Так. Коли її видали в Америці, то тираж був набагато більшим. Престижний клуб Book of the month просив Орвела змінити текст, щоб згладити деякі епізоди, але Орвел, зауважте, що він не був багатою людиною, відмовився і сказав, що вони можуть друкувати лише в повній версії. Так і сталося. 1946-47 року після війни оцінки Радянського Союзу швидко змінилися. Почалася Холодна війна. 1955-го ЦРУ створило мультфільм на основі Animal farm. Раптом сили, проти яких Орвел боровся, почали його використовувати в ідеологічній війні з Радянським Союзом.
– Орвел називав себе соціалістом. Чому, будучи людиною лівих переконань, він так гостро критикував комунізм і радянську систему?
– Це те, що люди завжди намагаються зрозуміти в Орвелі. Він був демократичним соціалістом, але вважав Сталіна і Радянський Союз зрадою тих ідеалів. Він вважав це лише однією з систем, в якій були привілейовані і безправні. Він вважав, що в Радянському Союзі ніякого демократичного соціалізму не існувало. Радше навпаки, це була просто ще одна жадібна наддержава.
– Він був дуже плідним журналістом. Як Ви вважаєте, Орвел для нас більш цінний як публіцист чи як митець?
– Орвел був людиною здорового глузду. Завзятого здорового глузду. Він був, насамперед, гуманістом. Він закликав створити рай на Землі, яка у нас одна. Саме тому він був дуже незалежним і не прив’язував себе до певної релігії, чи політичної партії. Він зараховував себе до соціал-демократів, бо вважав себе прихильником ідей вищого добра. Він вважав обов’язком бути активістом на стороні слабших і боротися зі зловживаннями владних кіл, саме це він і робив. Він змінився у віці десь 30 років, коли працював у поліції в Індії і побачив систему зсередини, був свідком жахливої несправедливості. Він і в дитинстві був дуже чутливою натурою. Писав вірші, оповідання. Після Індії він вирішив, що відмовляється від мети розбагатіти. Він вирішив бути письменником. Багато його перших творів були опубліковані не за мистецьку цінність, а за те, як правдиво вони відображали життя. Вони мали більше журналістську цінність.
Лише згодом, коли він одружився з жінкою, яка його надихала, його боротьба за справедливість і викриття корупції вилилася в мистецькі шедеври: Animal farm і, згодом, роман «1984». Коли він писав останній роман, його здоров’я різко погіршилося. Помираючи, він казав, що має в голові ще 5 книг. Хто зна, що ця людина ще могла написати? Йому забрало багато часу, щоб перейти з публіцистики в художню творчість.
– Упродовж кількох років я працювала над сценарієм фільму про Голодомор, шукала матеріали. Це надзвичайно важка й гнітюча тема. Якось, для подачі тексту продюсерам, я хотіла віднайти якийсь легший аспект чи оптимістичніший кінець для розповіді. У пошуку ідей я прочитала в передмові Крістофера Хітчінса до «Animal farm», що Орвел дав українським біженцям згоду на переклад і видання його твору українською. Я вирішила розповісти про це і використати цей факт у сценарії, бо правда про Голодомор донесена також і з допомогою Animal farm, а тогочасні українці долучилися до справи. Коли я розповіла своєму дядькові про наміри, якраз коли робота йшла досить важко, він сказав: «А я маю цю книгу. Зараз тобі її дам. Вона тут у бібліотеці». Я була вражена. Книга стала для мене натхненням і стимулом для подальшої роботи. Тепер я із задоволенням можу сказати, що мій сценарій у руках відзначених «Оскарами» голлівудських продюсерів.
– Як українські біженці в умовах повоєнного хаосу у Європі знали на той час про нову і маловідому книгу «Animal farm»?
Ігор Шевченко почав переклад книги на українську і просив дозволу видати її для українців, яким вона дуже потрібна
– Я колись навчалася в літній українській школі у Гарварді і мала можливість бачити там професора, який, коли він був молодим біженцем, особисто писав листа Орвелу з проханням. Його звали Ігор Шевченко – це один з засновників Гарвардського інституту українських досліджень, який став відомим дослідником візантійської та слов’янської історії. Він своїми дослідженнями поширив знання про Київську Русь. Він був такою видатною особистістю, що Орвел був лише однією зі сторінок у його цікавій кар’єрі. Але він помер. Тепер, працюючи над дослідженням, я дуже шкодую, що не змогла скористатися нагодою і розпитати його особисто.
Він був 24-річним юнаком, який намагався підтримувати сім’ю: дружину та її матір у таборі. Заробляв оглядами британської преси для польськомовної газети. Таким чином він виявився шанувальником Джорджа Орвела, який тоді друкував колонку в газеті Observer. То була дуже дотепна колонка. Орвел міг писати дуже смішно. Коли вийшла «Animal farm» (1945 рік), Шевченко ознайомився зі змістом і був вражений тим, що Орвел писав про те, що багато українців пережили. Через спільного знайомого Шевченко отримав адресу Орвела у Лондоні і написав йому великого листа. У листі він, зокрема, писав, що його завжди цікавило, чи знав хтось на Заході правду про радянські реалії? Книга Орвела давала відповідь на це запитання. Він також повідомив, що вже почав переклад книги на українську і просив дозволу видати її для українців, яким вона дуже потрібна. «Багатьом вона сподобалася, коли я зачитував її уголос», – повідомляв він.
– Український переклад вийшов у серпні 1947, але взагалі з першою публікацією книги у Британії 1945 року були проблеми, чи не так?
– Орвелу було дуже важко видати Animal farm у тих політичних обставинах, оскільки Сталін був союзником Заходу у війні проти Гітлера, ніхто не хотів братися за таку книгу. Вона вважалася занадто радикальною і йшла врозріз із поширеними тоді уявленнями про Сталіна як про великого вождя, лідера, на якого покладався Захід. Голос Орвела тоді був самотнім у пустелі. Він спробував кілька видавництв і лише невелике видавництво Secker and Warburg погодилося її надрукувати. Орвелу заплатили лише 100 фунтів за невеличкий наклад, але книга розійшлася блискавично.
– Ви також розповідаєте, що і перекладена українською мовою книга у Німеччині також мала проблеми. Чому?
Конфісковані книги передали радянським репатріаційним комісіям
– Коли українці надрукували книгу «Колгосп тварин», то загалом було 5 тисяч примірників, але більшість накладу конфіскували американські солдати. Конфісковані книги передали радянським репатріаційним комісіям. Це сталося тому, що якраз у той період американці та британці в повоєнній Німеччині збирали колишніх радянських громадян і намагалися вислати їх у Радянський Союз. У багатьох випадках це робилося проти бажання людей. Американці робили те, що вважали своїм обов’язком. Книга виглядала як пропаганда проти союзників і її намагалися позбутися.
– Але з іншого боку, Орвел став всесвітньовідомим завдяки тому, що його книга була видана і здобула популярність саме в Америці.
– В Америці йому було легше знайти видавництво для книги. Від неї відмовилося одне велике видавництво, яким керувала людина з комуністичними симпатіями, але знайшли іншого видавця. Війна закінчилася, і 1946 року книга була зарахована до клубу Book of the month. Видавця надихнула його дочка, яка спочатку сама прочитала книгу із задоволенням, ніби це був Гаррі Поттер. Можливо, саме той факт, що книгу дуже легко сприймали діти, також сприяв її успіху в Америці.
– Вона стала бестселером і вийшла тиражем чверть мільйона.
– Так. Коли її видали в Америці, то тираж був набагато більшим. Престижний клуб Book of the month просив Орвела змінити текст, щоб згладити деякі епізоди, але Орвел, зауважте, що він не був багатою людиною, відмовився і сказав, що вони можуть друкувати лише в повній версії. Так і сталося. 1946-47 року після війни оцінки Радянського Союзу швидко змінилися. Почалася Холодна війна. 1955-го ЦРУ створило мультфільм на основі Animal farm. Раптом сили, проти яких Орвел боровся, почали його використовувати в ідеологічній війні з Радянським Союзом.
– Орвел називав себе соціалістом. Чому, будучи людиною лівих переконань, він так гостро критикував комунізм і радянську систему?
Він вважав, що в Радянському Союзі ніякого демократичного соціалізму не існувало. Радше навпаки, це була просто ще одна жадібна наддержава
– Це те, що люди завжди намагаються зрозуміти в Орвелі. Він був демократичним соціалістом, але вважав Сталіна і Радянський Союз зрадою тих ідеалів. Він вважав це лише однією з систем, в якій були привілейовані і безправні. Він вважав, що в Радянському Союзі ніякого демократичного соціалізму не існувало. Радше навпаки, це була просто ще одна жадібна наддержава.
– Він був дуже плідним журналістом. Як Ви вважаєте, Орвел для нас більш цінний як публіцист чи як митець?
Він вважав обов’язком бути активістом на стороні слабших і боротися зі зловживаннями владних кіл, саме це він і робив. Помираючи, він казав, що має в голові ще 5 книг
– Орвел був людиною здорового глузду. Завзятого здорового глузду. Він був, насамперед, гуманістом. Він закликав створити рай на Землі, яка у нас одна. Саме тому він був дуже незалежним і не прив’язував себе до певної релігії, чи політичної партії. Він зараховував себе до соціал-демократів, бо вважав себе прихильником ідей вищого добра. Він вважав обов’язком бути активістом на стороні слабших і боротися зі зловживаннями владних кіл, саме це він і робив. Він змінився у віці десь 30 років, коли працював у поліції в Індії і побачив систему зсередини, був свідком жахливої несправедливості. Він і в дитинстві був дуже чутливою натурою. Писав вірші, оповідання. Після Індії він вирішив, що відмовляється від мети розбагатіти. Він вирішив бути письменником. Багато його перших творів були опубліковані не за мистецьку цінність, а за те, як правдиво вони відображали життя. Вони мали більше журналістську цінність.
Лише згодом, коли він одружився з жінкою, яка його надихала, його боротьба за справедливість і викриття корупції вилилася в мистецькі шедеври: Animal farm і, згодом, роман «1984». Коли він писав останній роман, його здоров’я різко погіршилося. Помираючи, він казав, що має в голові ще 5 книг. Хто зна, що ця людина ще могла написати? Йому забрало багато часу, щоб перейти з публіцистики в художню творчість.
