Навколо Сандармоху існує чимало вигадок та міфології. Наприклад, офіційною причиною розстрілів вважають 20-ліття радянської влади, або що усіх 1111 в’язнів Соловецького етапу убив власноруч капітан Матвєєв. Однак, причиною розстрілу могла бути й підготовка до війни з Фінляндією, вважає Леонід Череватенко, лауреат премії Спілки кінематографістів СРСР, автор низки сценаріїв художніх та документальних фільмів.
Сандармох – це вже така «дата», яка увійшла в історію. За чотири дні там було розстріляно 1111 людей. Навколо цього, як завжди, накручено багато вигадок, багато міфології.
Я не поділяю думку, що розстріли приурочені до 20-ліття радянської влади. Це вигадка. Я розмовляв із людьми, які працювали в архівах Соловків, і вони стверджують абсолютно інше. Причина не 20-ліття радянської влади, а те, що Радянський Союз серйозно готувався до активної війни з Фінляндією. Таким чином, вся прибережна смуга перетворювалася на фронтову зону. Ясне діло, що якщо на цій зоні були ці табори, радянська влада не хотіла, щоб інформація потрапила десь далі у світ і вирішила їх «почистити». Це і була головна причина «зачистки» людей. А розстріляти усіх вони просто не змогли.
Як складали списки та чому під розправу потрапила інтелігенція?
Як вийшло так, що всі «вороги» Радянського Союзу ввійшли до списку з 1111 осіб? Список складав Аппетер та його заступник Раєвський. Вони зробили так, щоб там фігурували насамперед колишні учасники збройних повстань різних напрямів. І білогвардійці, і петлюрівці, і басмачі. Всі ті, хто боровся зі зброєю в руках проти радянської влади, потрапили до цього списку. Духовні лідери, лідери-священнослужителі також потрапили сюди.
До списку потрапила й інтелігенція. Але причини тиску на інтелігенцію трохи інші. Інтелігенцію «чистили» безпосередньо на місцях. Туди потрапили люди, які були приречені ще на процесах у Харкові чи у Києві, тобто в Україні. І термін, який їм давався – 10 років без права листування, він фактично означав, що рано чи пізно їх мають знищити.
Місцева «шоферня» возила Матвєєва чотири дні на розстріли
Ще один міф, що все це зроблено однією людиною – капітаном Матвєєвим, який за легендою власноручно розстріляв всіх тих людей, але в чотири прийоми. І тут загадка, чому в чотири прийоми, а не одразу? Все дуже просто.
Розстрілювати на Соловках було дуже важко, бо там ґрунт важкий. Не можна було у цій братській могилі поховати усіх одразу. Там, до речі, було написано: «місце звичайних розстрілів». Адже, що таке Сандармох? Це колишній кар’єр, де розстрілювали раніше переважно місцеве населення. От тому і звичайні розстріли. Там і вирішили поховати ці 1111 душ.
Чому одна людина просто фізично не могла розстріляти усіх? Бо, по-перше, було дуже холодно. Вони постійно грілися і через кожні декілька пострілів вже не можна тримати в руках пістолет. Тому йому хтось допомагав. Асистентів у Матвєєва було двоє. Вони приїхали разом із ним саме для цих розстрілів.
Є ще один абсолютно неймовірний аспект, коли виявилося, що Матвєєва проводжали на розстріли, то йому навіть не дали машини. Був дуже страшний дефіцит. Йому дали тільки шини для автомобілів, на які він мав найняти місцевих шоферів. І от ця місцева «шоферня» возила його чотири дні на розстріли. Там стояла також і охорона. Це були прикордонники.
Сандармох – лінія оборони
Цей кар’єр вгорі – це фактично лінія фінської оборони. Досі збереглися там і землянки, й окопи, і ті місця, де проходила лінія оборони. Нічого не було засипано. Річ у тому, що фіни поводилися, я б сказав, по-європейськи. Коли завойовували територію, то вони далі фінських кордонів не пішли. Перша лінія оборони була по Біломорському каналу, а друга лінія оборони – Сандармох. Мене завжди вражало те, що фіни, які були ворогами радянської влади, оберігали тих людей, яких радянська влада знищувала. А цифра «чотири дні» теж дуже легко розшифровується.
Не можна було 1111 одразу розстріляти, треба було потримати цих в’язнів в якомусь приміщенні. Воно, до речі, збереглося. І сьогодні працює на карну систему Російської Федерації. Туди вміщувалося 250 душ. Таким чином ці 250 людей й становили ту «норму», яку мав розстріляти Матвєєв та його група протягом однієї ночі. На кожного розстріляного норма була 1-2 хвилини, щоб не затримуватися. За ці дві хвилини, вони мали витягнути людину, поставити перед ямою. Якщо люди чинили опір, то їх просто били по голові. Хто ще рухався, був просто поранений, того асистенти Матвєєва вже потім дострілювали самостійно.
Тобто, ви розумієте, що ніякої приуроченості даті 20-ліття радянської влади не було. Йшлося про те, що Радянський Союз нападає на Фінляндію, вступає в війну і зона стає прифронтовою. Тут же активно будувалися військові споруди, будинки для офіцерів, де зараз відбуваються мітинги, присвячені масовим розстрілам на Соловках.
Леонід Череватенко – лауреат премії Спілки кінематографістів СРСР, автор низки сценаріїв художніх та документальних фільмів
Читайте більше тут:
