Київ – Влітку кількість протестних акцій в Україні б’є всі рекорди. Експерти твердять, що це свідчить про розвиток громадянського суспільства. Водночас, немало українців зараз думають лише про виживання. Що потрібно, щоб зі населення країни постали громадяни?
Студент Микола Лебедь є одним із організаторів студентських протестів та інших резонансних акцій. Хлопець впевнений: просто жити в певній країні недостатньо, треба бути справжнім громадянином.
«В нашому житті є речі, які нам не подобаються. Ну, або з цим миритися, або це змінювати. Для цього потрібні лідери, справа лідерів можливо саме у вихованні, це мають бути люди, які не бояться. Або їх страх не перевищує бажання і можливість діяти. Наша молодіжна організація допомагала профспілкам протестувати проти ухвалення нового Трудового кодексу, це дало плоди, його відклали», – розповів Микола Лебедь.
Рекордна кількість акцій
Показники кількості протестів у червні та липні є рекордними за останні 3 роки: лише в червні сталося понад 320 протестних подій, говорить Володимир Іщенко, керівник моніторингу протестів Центру дослідження суспільства. Таким чином люди висловлюють і захищають свій колективний інтерес, а це є одним із показників розвитку громадянського суспільства, пояснює експерт.
«Більша кількість протестів відбувається без участі політичних партій, тобто за участі громадських організацій. Крім того, в Україні зараз велика кількість протестів, в яких не беруть участь взагалі ні одна централізована організація – партія чи профспілка чи громадське об’єднання. Це суто неформальні спонтанні зібрання громадян для вирішення якоїсь конкретної локальної переважено соціально-економічної проблеми. Це свідчить про те, що громадяни об’єднуються самостійно», – зауважив Іщенко.
Виховати громадянина
За словами соціопсихолога Олега Покальчука, виховати не просто мешканця певної території, а небайдужого, національно свідомого громадянина можна. Головне – не насаджувати певну ідеологію «зверху».
«Це можна і потрібно робити в рамках сім’ї – тобто малої соціальної групи. Але Європа це пройшла сотні років тому. Коли я кажу про успадкування позитивної поведінки, то, звичайно, їм було це легше робити, бо їм треба було лише дивитися на своїх батьків і дідів, які поводилися в певний спосіб. І щасливо жили. Наші ж батьки і діди могли керуватися одним мотивом – виживанням. Хто керувався іншими мотивами, наприклад, ідеологічними – гинули і не залишали по собі потомства», – стверджує Покальчук.
Загальноосвітні школи не завжди в змозі вплинути на формування соціально активної особистості та справжнього громадянина країни. Однак в Україні є організації, які дійсно сприяють вихованню «свідомих, відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот», впевнений пластун Юрій Ткачук.
«Бути корисним суспільству – Пласт вже з маленького віку націлює на те, що ти громадянин, ти маєш бути не тільки корисний для себе, але й для громади і для суспільства в цілому. Пласт виховує лідерів і патріотів, людей, які відповідають за свої рішення», – зазначає Юрій Ткачук.
Отже, громадянин є не просто мешканцем якоїсь країни, це людина з почуттям обов’язку (у тому числі перед суспільством), відчуттям патріотизму і бажанням пишатися своєю державою. І за словами фахівців, зараз в Україні таких людей стає все більше.
Студент Микола Лебедь є одним із організаторів студентських протестів та інших резонансних акцій. Хлопець впевнений: просто жити в певній країні недостатньо, треба бути справжнім громадянином.
«В нашому житті є речі, які нам не подобаються. Ну, або з цим миритися, або це змінювати. Для цього потрібні лідери, справа лідерів можливо саме у вихованні, це мають бути люди, які не бояться. Або їх страх не перевищує бажання і можливість діяти. Наша молодіжна організація допомагала профспілкам протестувати проти ухвалення нового Трудового кодексу, це дало плоди, його відклали», – розповів Микола Лебедь.
Рекордна кількість акцій
Показники кількості протестів у червні та липні є рекордними за останні 3 роки: лише в червні сталося понад 320 протестних подій, говорить Володимир Іщенко, керівник моніторингу протестів Центру дослідження суспільства. Таким чином люди висловлюють і захищають свій колективний інтерес, а це є одним із показників розвитку громадянського суспільства, пояснює експерт.
Зараз велика кількість протестів, в яких не беруть участь взагалі ні одна централізована організація. Це свідчить про те, що громадяни об’єднуються самостійноВолодимир Іщенко
«Більша кількість протестів відбувається без участі політичних партій, тобто за участі громадських організацій. Крім того, в Україні зараз велика кількість протестів, в яких не беруть участь взагалі ні одна централізована організація – партія чи профспілка чи громадське об’єднання. Це суто неформальні спонтанні зібрання громадян для вирішення якоїсь конкретної локальної переважено соціально-економічної проблеми. Це свідчить про те, що громадяни об’єднуються самостійно», – зауважив Іщенко.
Виховати громадянина
За словами соціопсихолога Олега Покальчука, виховати не просто мешканця певної території, а небайдужого, національно свідомого громадянина можна. Головне – не насаджувати певну ідеологію «зверху».
«Це можна і потрібно робити в рамках сім’ї – тобто малої соціальної групи. Але Європа це пройшла сотні років тому. Коли я кажу про успадкування позитивної поведінки, то, звичайно, їм було це легше робити, бо їм треба було лише дивитися на своїх батьків і дідів, які поводилися в певний спосіб. І щасливо жили. Наші ж батьки і діди могли керуватися одним мотивом – виживанням. Хто керувався іншими мотивами, наприклад, ідеологічними – гинули і не залишали по собі потомства», – стверджує Покальчук.
Загальноосвітні школи не завжди в змозі вплинути на формування соціально активної особистості та справжнього громадянина країни. Однак в Україні є організації, які дійсно сприяють вихованню «свідомих, відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот», впевнений пластун Юрій Ткачук.
«Бути корисним суспільству – Пласт вже з маленького віку націлює на те, що ти громадянин, ти маєш бути не тільки корисний для себе, але й для громади і для суспільства в цілому. Пласт виховує лідерів і патріотів, людей, які відповідають за свої рішення», – зазначає Юрій Ткачук.
Отже, громадянин є не просто мешканцем якоїсь країни, це людина з почуттям обов’язку (у тому числі перед суспільством), відчуттям патріотизму і бажанням пишатися своєю державою. І за словами фахівців, зараз в Україні таких людей стає все більше.
