Київ – Європа відкриває Київ! Київ чудово провів Євро-2012 та міжнародне мистецьке бієнале «Arsenale-2012»! Із цим важко не погодитись. Але складно не помітити і такі факти, які свідчать про неєвропейський підхід української влади до проблем розвитку Києва, точніше, про збереження його історичного ландшафту.
Доки Київ співав, танцював, розважався з уболівальниками на Євро2012, у російському Санкт-Петербурзі Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розглядав питання про можливість внесення у Список 33 нових об’єктів, серед яких – київські Андріївська та Кирилівська церкви. За результатами сесії вписано 26 нових об’єктів, але українських серед них немає.
У липні наглядова рада Національного заповідника «Софія Київська» доручила новому керівництву заповідника забезпечити виконання вимог комісії, а саме – не допустити подальшої забудови в охоронній зоні та розробити План управління територією заповідника, як того вимагають правила ЮНЕСКО.
Власне, стосунки між Україною та ЮНЕСКО дехто з європейських та українських фахівців називає складними саме через руйнування історичного середовища Києва. При цьому європейська сторона рекомендує вивчити досвід міст, які мають багату історико-культурну спадщину, зберігають її і при цьому розвивають міську інфраструктуру без знищення старовини.
Культуролог, експерт Національної комісії у справах ЮНЕСКО Великобританії Террі Санделл пропонує: «З огляду на збереження духовної та культурної спадщини, Україна мала б вивчити досвід Барселони, інших міст Європи. Там міська влада разом із громадою контролює інвесторів, які будують об’єкти в історичному центрі міста або ж реставрують старовинні квартали. Іспанський уряд висуває жорсткі вимоги до забудовників».
Санделл на початку 2000-х років очолював представництво Британської ради у Києві, а отже, зі власного досвіду знає ситуацію з охороною пам’яток історії та культури в Україні, І, на його думку, в Україні влада, уряд, коли йдеться про забудову історичних кварталів міста, має ініціювати діалог між усіма зацікавленими сторонами», – каже експерт.
Київ – місто конфліктів
У Києві замість діалогу відчутне протистояння між владою, котра здебільшого підтримує інвестора-забудовника, та громадою, яка воліє зберегти обличчя міста. Керівники Київської міської держадміністрації лише під тиском громадськості були змушені через суд зупинити можливу забудову Пейзажної алеї і цілком реальне знищення Андріївського узвозу.
До речі, Конфедерація будівельників України оприлюднила «чорний список» інвесторів, які не виконали своїх зобов’язань перед клієнтами та містом. Серед них і компанії, які будують у центрі міста і не проводять громадських слухань, не спілкуються з місцевою спільнотою.
Один з ініціаторів громадської кампанії «Збережи старий Київ», журналіст Єгор Соболєв стверджує: непублічність більшості інвесторів, як і неповага до історії міста та потреб громади – це ознака корупції та ще радянського стилю управління.
«В Україні поганий історичний досвід, низький соціальний капітал, який насамперед вимірюється довірою одне до одного. Також у нас дуже погано організована держава, вона ще за радянськими стандартами працює», – зазначає Соболєв.
Українська держава демонструє нездатність захистити історію та традиції країни, дозволяючи нищити її пам’ятки і руйнувати цілі старовинні квартали, пов’язані з формуванням державності, зауважує Соболєв.
ЄС: унікальний досвід збереження старовини
Натомість держави Євросоюзу докладають зусиль для збереження й популяризації історії та культури своїх народів і, відповідно, до традицій міської культури, розповідає голова Комісії Київської міської ради з питань культури Олександр Бригинець. У розмові з Радіо Свобода він навів приклад Лейпцига, який цього року закінчує реставрацію старовинних будівель, знищених у роки Другої світової війни.
Бригинець, серед іншого, розповів: «Коли я вийшов прогулятися до старого міста, люди закривали від мене один будинок і просили: «Не дивіться туди, будь ласка! У нас лише цей один будинок в історичному центрі залишився не відреставрований! Бо ж господарі не мають грошей, і ми зараз шукаємо можливість їм допомогти, шукаємо для цього безвідсоткові кредити».
«Я собі подумав, – продовжує Бригинець, – Як би ж у Києві був лише один або сто таких історичних будинків, а у нас же їх сотні таких, не доведених до ладу! І неможливо навіть собі уявити такої ситуації, коли за нинішніх підходів до охорони пам’яток було б таке ставлення до реставрації чи реконструкції пам’яток або об’єктів історичної спадщини, яке є у Німеччині, інших країнах ЄС».
На думку Бригинця, руйнування київського історичного ландшафту ставить під загрозу перебування Святої Софії та Києво-Печерської Лаври у списку світової спадщини ЮНЕСКО, і грає на руку тим політичним силам, які відштовхують Україну від Євросоюзу.
Доки Київ співав, танцював, розважався з уболівальниками на Євро2012, у російському Санкт-Петербурзі Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розглядав питання про можливість внесення у Список 33 нових об’єктів, серед яких – київські Андріївська та Кирилівська церкви. За результатами сесії вписано 26 нових об’єктів, але українських серед них немає.
У липні наглядова рада Національного заповідника «Софія Київська» доручила новому керівництву заповідника забезпечити виконання вимог комісії, а саме – не допустити подальшої забудови в охоронній зоні та розробити План управління територією заповідника, як того вимагають правила ЮНЕСКО.
Власне, стосунки між Україною та ЮНЕСКО дехто з європейських та українських фахівців називає складними саме через руйнування історичного середовища Києва. При цьому європейська сторона рекомендує вивчити досвід міст, які мають багату історико-культурну спадщину, зберігають її і при цьому розвивають міську інфраструктуру без знищення старовини.
Україна мала би вивчити досвід Барселони, інших міст ЄвропиТеррі Санделл
Культуролог, експерт Національної комісії у справах ЮНЕСКО Великобританії Террі Санделл пропонує: «З огляду на збереження духовної та культурної спадщини, Україна мала б вивчити досвід Барселони, інших міст Європи. Там міська влада разом із громадою контролює інвесторів, які будують об’єкти в історичному центрі міста або ж реставрують старовинні квартали. Іспанський уряд висуває жорсткі вимоги до забудовників».
Санделл на початку 2000-х років очолював представництво Британської ради у Києві, а отже, зі власного досвіду знає ситуацію з охороною пам’яток історії та культури в Україні, І, на його думку, в Україні влада, уряд, коли йдеться про забудову історичних кварталів міста, має ініціювати діалог між усіма зацікавленими сторонами», – каже експерт.
Київ – місто конфліктів
У Києві замість діалогу відчутне протистояння між владою, котра здебільшого підтримує інвестора-забудовника, та громадою, яка воліє зберегти обличчя міста. Керівники Київської міської держадміністрації лише під тиском громадськості були змушені через суд зупинити можливу забудову Пейзажної алеї і цілком реальне знищення Андріївського узвозу.
До речі, Конфедерація будівельників України оприлюднила «чорний список» інвесторів, які не виконали своїх зобов’язань перед клієнтами та містом. Серед них і компанії, які будують у центрі міста і не проводять громадських слухань, не спілкуються з місцевою спільнотою.
Один з ініціаторів громадської кампанії «Збережи старий Київ», журналіст Єгор Соболєв стверджує: непублічність більшості інвесторів, як і неповага до історії міста та потреб громади – це ознака корупції та ще радянського стилю управління.
У нас дуже погано організована держава, вона ще за радянськими стандартами працюєЄгор Соболєв
«В Україні поганий історичний досвід, низький соціальний капітал, який насамперед вимірюється довірою одне до одного. Також у нас дуже погано організована держава, вона ще за радянськими стандартами працює», – зазначає Соболєв.
Українська держава демонструє нездатність захистити історію та традиції країни, дозволяючи нищити її пам’ятки і руйнувати цілі старовинні квартали, пов’язані з формуванням державності, зауважує Соболєв.
ЄС: унікальний досвід збереження старовини
Натомість держави Євросоюзу докладають зусиль для збереження й популяризації історії та культури своїх народів і, відповідно, до традицій міської культури, розповідає голова Комісії Київської міської ради з питань культури Олександр Бригинець. У розмові з Радіо Свобода він навів приклад Лейпцига, який цього року закінчує реставрацію старовинних будівель, знищених у роки Другої світової війни.
Бригинець, серед іншого, розповів: «Коли я вийшов прогулятися до старого міста, люди закривали від мене один будинок і просили: «Не дивіться туди, будь ласка! У нас лише цей один будинок в історичному центрі залишився не відреставрований! Бо ж господарі не мають грошей, і ми зараз шукаємо можливість їм допомогти, шукаємо для цього безвідсоткові кредити».
«Я собі подумав, – продовжує Бригинець, – Як би ж у Києві був лише один або сто таких історичних будинків, а у нас же їх сотні таких, не доведених до ладу! І неможливо навіть собі уявити такої ситуації, коли за нинішніх підходів до охорони пам’яток було б таке ставлення до реставрації чи реконструкції пам’яток або об’єктів історичної спадщини, яке є у Німеччині, інших країнах ЄС».
На думку Бригинця, руйнування київського історичного ландшафту ставить під загрозу перебування Святої Софії та Києво-Печерської Лаври у списку світової спадщини ЮНЕСКО, і грає на руку тим політичним силам, які відштовхують Україну від Євросоюзу.
