Варшава – Сотні кілометрів нових доріг та модернізованих доріг, капіталовкладення в охорону довкілля, в сільське господарство, бізнес і в прикордонні переходи – це далеко не всі результати діяльності європейських фондів, які діяли у Польщі, перш ніж ця країна стала членом ЄС. Ці фонди мали змінити Польщу, підготувати її до вступу в об’єднану Європу. А насамперед – вчили людей відповідальності за себе, громаду і справу, за яку бралися.
Збіґнєв Ґнятковський, речник представництва Європейської комісії у Польщі, говорить, що у 1990-і першорядним завданням європейських фондів була просвітницька діяльність. Спершу їхні завдання зосереджувалися на навчальних програмах і на так званій технічній підтримці.
Фактично, в 90-і роки ці фонди вчили поляків засад ефективної демократії на місцях та ринкової економіки. Вже в середині 90-х ЄС розпочав фінансувати більш конкретні проекти. Це була фінансова підтримка малих і середніх підприємств, а також інвестиції у польську інфраструктуру. Саме тоді у Польщі розпочали будувати мости та фрагменти доріг за європейські гроші, а згодом модернізувати прикордонні переходи. Чималі коштів ЄС вкладав у програми обміну молоддю та співпрацю прикордонних регіонів, наприклад польсько-німецьку.
Мільярди, якими треба було навчитися грамотно розпоряджатися
Як розповідає Ґнятковський, першою великою європейською програмою, що реалізовувалася в Польщі, була PHARE. Першими отримувачами допомоги з цього фонду були Польща та Угорщина, звідти й назва фонду: «Польща та Угорщина: допомога реконструювання економіки». Значні кошти з цієї програми були призначені на модернізацію сільського господарства країни.
«Гроші з програм, реалізованих у Польщі перед вступом до ЄС, передусім з програми PHARE, були спрямовані на модернізацію органів управління, заохочували до співпраці в дослідницьких проектах у сфері економіки, тоді ринкова економіка в Польщі щойно формувалася. Крім того гроші з цієї програми могли отримувати університети, наукові центри», – зазначає Збіґнєв Ґнятковський.
На перших порах євросоюзні гроші не завжди використовувалися ефективно. Не всі отримувачі вміли ними грамотно розпорядитися. Скажімо, в рамках так званої «Програми місцевих ініціатив» 9 невеликих міст отримали по 650 тисяч євро. Вісім із них вклали європейські гроші у створення фондів, які підтримували б діяльність місцевих фірм. І лише одне містечко Любавка на ці гроші відремонтувало старий центр. Виявилося, що саме такий спосіб використання грошей був найбільш вдалим. Інші отримувачі цих євросоюзних коштів не мало відповідного досвіду й, фактично, не використали цього шансу.
В цілому, наголошує Ґнятковський, ще до вступу в ЄС Польща отримала чималі гроші на конкретні цілі. «Назагал вважається, що перед вступом Польщі в ЄС вона отримала з європейських фондів майже 13 мільярдів євро. Це велика сума. Очевидно, що порівняно з тими грішми, які надходять до Польщі з євросоюзного бюджету тепер, це не такі аж великі гроші. Бо, наприклад, за один тільки минулий рік Польща отримала з бюджету ЄС приблизно 10 мільярдів євро», – сказав він.
Утім, наголошує Ґнятковський, у 1990-х, коли в Польщі відбувався непростий процес трансформації, мільярди з ЄС були для поляків відчутною підтримкою. За його словами, ці гроші відіграли важливу роль у модернізації країни.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
Збіґнєв Ґнятковський, речник представництва Європейської комісії у Польщі, говорить, що у 1990-і першорядним завданням європейських фондів була просвітницька діяльність. Спершу їхні завдання зосереджувалися на навчальних програмах і на так званій технічній підтримці.
Фактично, в 90-і роки ці фонди вчили поляків засад ефективної демократії на місцях та ринкової економіки. Вже в середині 90-х ЄС розпочав фінансувати більш конкретні проекти. Це була фінансова підтримка малих і середніх підприємств, а також інвестиції у польську інфраструктуру. Саме тоді у Польщі розпочали будувати мости та фрагменти доріг за європейські гроші, а згодом модернізувати прикордонні переходи. Чималі коштів ЄС вкладав у програми обміну молоддю та співпрацю прикордонних регіонів, наприклад польсько-німецьку.
Мільярди, якими треба було навчитися грамотно розпоряджатися
Як розповідає Ґнятковський, першою великою європейською програмою, що реалізовувалася в Польщі, була PHARE. Першими отримувачами допомоги з цього фонду були Польща та Угорщина, звідти й назва фонду: «Польща та Угорщина: допомога реконструювання економіки». Значні кошти з цієї програми були призначені на модернізацію сільського господарства країни.
«Гроші з програм, реалізованих у Польщі перед вступом до ЄС, передусім з програми PHARE, були спрямовані на модернізацію органів управління, заохочували до співпраці в дослідницьких проектах у сфері економіки, тоді ринкова економіка в Польщі щойно формувалася. Крім того гроші з цієї програми могли отримувати університети, наукові центри», – зазначає Збіґнєв Ґнятковський.
На перших порах євросоюзні гроші не завжди використовувалися ефективно. Не всі отримувачі вміли ними грамотно розпорядитися. Скажімо, в рамках так званої «Програми місцевих ініціатив» 9 невеликих міст отримали по 650 тисяч євро. Вісім із них вклали європейські гроші у створення фондів, які підтримували б діяльність місцевих фірм. І лише одне містечко Любавка на ці гроші відремонтувало старий центр. Виявилося, що саме такий спосіб використання грошей був найбільш вдалим. Інші отримувачі цих євросоюзних коштів не мало відповідного досвіду й, фактично, не використали цього шансу.
Перед вступом Польщі в ЄС вона отримала з європейських фондів майже 13 мільярдів євроЗбіґнєв Ґнятковський
Утім, наголошує Ґнятковський, у 1990-х, коли в Польщі відбувався непростий процес трансформації, мільярди з ЄС були для поляків відчутною підтримкою. За його словами, ці гроші відіграли важливу роль у модернізації країни.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
