Белград – Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун завершив тижневий візит до колишніх югославських республік. Він відвідав їхні столиці – Любляну, Загреб, Скоп’є, Белград, Приштину, Подґорицю та Сараєво. В перебігу візиту, зокрема, йшлося про процес євроінтеграції регіону.
Двадцять років тому Словенія, Хорватія, Македонія та Боснія і Герцеговина стали незалежними державами й членами ООН. Згодом розпалася й сербсько-чорногорська конфедерація, яка проголосила себе спадкоємицею Югославії. Після Сербії і Чорногорії незалежність проголосило й Косово.
Отож, на югославських руїнах виникло сім держав. Внаслідок війн та кризи зараз вони разом мають менше мешканців, ніж колишня Югославія. За винятком Словенії й Хорватії, країни мають значно нижчий рівень життя, ніж це було чверть століття тому.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун під час зустрічей з лідерами згаданих країн говорив, насамперед, про майбутнє.
У Словенії він висловив задоволення тим, що країна перша в регіоні стала членом Євросоюзу і є взірцем для сусідів із Південно-Східної Європи.
У розмові з президентом Хорватії Івом Йосиповичем Пан Ґі Мун зазначив, що 20 років тому миротворці ООН захищали країну, а зараз хорватські військові беруть участь у миротворчих місіях міжнародного співтовариства. Хорватія стане членом Євросоюзу наступного року.
Президент Сербії Томислав Николич попросив Пан Ґі Муна, щоб Організація Об’єднаних Націй стала посередником на переговорах між Сербією та Косовом і закликав ООН поважати територіальну цілісність Сербії. Гість дипломатично утримався від відповіді на заклик і зауважив, що статус колишньої сербської провінції врегульований резолюцією Ради безпеки ООН.
Підтримка діалогу та співжиття в регіоні
Згідно з нинішнім статусом Косова, Пан Ґі Мун із президентом та прем’єр-міністром Косова зустрівся не в урядових будинках, а на летовищі в Приштині. Після розмов із Атіфете Ях’яґою та Хашимом Тачі він сказав: «Сподіваюся, що лідери докладуть значних зусиль для нормалізації відносин із Белградом, включно з серйозною та щирою готовністю до діалогу. Цього я вимагав і від сербського керівництва».
Виступаючи в парламенті Македонії, Генеральний секретар ООН пообіцяв прискорити врегулювання її суперечки з Грецією через назву цієї держави. Греція називає Македонією свою північну провінцію й через це відмовляється визнати назву країни Македонії. Тому цю балканську державу прийняли до ООН під тимчасовою назвою: Колишня Югославська Республіка Македонія.
Після зустрічі з членами Президії Боснії і Герцеговини у Сараєві Генсекретар ООН закликав лідерів країни діяти в інтересах громадян і долати наслідки війни, зокрема міжнаціональну ворожнечу.
Пан Ґі Мун став першим очільником ООН, котрий відвідав Меморіальний центр у Сребрениці, де поховані останки 8 тисяч чоловіків та підлітків, розстріляних боснійськими сербами. Він сказав: «Стою тут з глибоким смутком і хвилюванням. Ніде на світі, мабуть, немає місця, яке Генеральному секретареві ООН було б важче відвідати».
Підсумовуючи візит, Пан Ґі Мун зазначив, що в регіоні є чимало політичних, економічних та суспільних проблем, але що він оптиміст, оскільки всі люди, з якими він зустрічався, бажають жити краще, бажають працювати, бажають жити разом.
Двадцять років тому Словенія, Хорватія, Македонія та Боснія і Герцеговина стали незалежними державами й членами ООН. Згодом розпалася й сербсько-чорногорська конфедерація, яка проголосила себе спадкоємицею Югославії. Після Сербії і Чорногорії незалежність проголосило й Косово.
Отож, на югославських руїнах виникло сім держав. Внаслідок війн та кризи зараз вони разом мають менше мешканців, ніж колишня Югославія. За винятком Словенії й Хорватії, країни мають значно нижчий рівень життя, ніж це було чверть століття тому.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун під час зустрічей з лідерами згаданих країн говорив, насамперед, про майбутнє.
У Словенії він висловив задоволення тим, що країна перша в регіоні стала членом Євросоюзу і є взірцем для сусідів із Південно-Східної Європи.
У розмові з президентом Хорватії Івом Йосиповичем Пан Ґі Мун зазначив, що 20 років тому миротворці ООН захищали країну, а зараз хорватські військові беруть участь у миротворчих місіях міжнародного співтовариства. Хорватія стане членом Євросоюзу наступного року.
Президент Сербії Томислав Николич попросив Пан Ґі Муна, щоб Організація Об’єднаних Націй стала посередником на переговорах між Сербією та Косовом і закликав ООН поважати територіальну цілісність Сербії. Гість дипломатично утримався від відповіді на заклик і зауважив, що статус колишньої сербської провінції врегульований резолюцією Ради безпеки ООН.
Підтримка діалогу та співжиття в регіоні
Згідно з нинішнім статусом Косова, Пан Ґі Мун із президентом та прем’єр-міністром Косова зустрівся не в урядових будинках, а на летовищі в Приштині. Після розмов із Атіфете Ях’яґою та Хашимом Тачі він сказав: «Сподіваюся, що лідери докладуть значних зусиль для нормалізації відносин із Белградом, включно з серйозною та щирою готовністю до діалогу. Цього я вимагав і від сербського керівництва».
Виступаючи в парламенті Македонії, Генеральний секретар ООН пообіцяв прискорити врегулювання її суперечки з Грецією через назву цієї держави. Греція називає Македонією свою північну провінцію й через це відмовляється визнати назву країни Македонії. Тому цю балканську державу прийняли до ООН під тимчасовою назвою: Колишня Югославська Республіка Македонія.
Після зустрічі з членами Президії Боснії і Герцеговини у Сараєві Генсекретар ООН закликав лідерів країни діяти в інтересах громадян і долати наслідки війни, зокрема міжнаціональну ворожнечу.
Пан Ґі Мун став першим очільником ООН, котрий відвідав Меморіальний центр у Сребрениці, де поховані останки 8 тисяч чоловіків та підлітків, розстріляних боснійськими сербами. Він сказав: «Стою тут з глибоким смутком і хвилюванням. Ніде на світі, мабуть, немає місця, яке Генеральному секретареві ООН було б важче відвідати».
Підсумовуючи візит, Пан Ґі Мун зазначив, що в регіоні є чимало політичних, економічних та суспільних проблем, але що він оптиміст, оскільки всі люди, з якими він зустрічався, бажають жити краще, бажають працювати, бажають жити разом.
