Прага – Олімпійські ігри мають залишатися в пам’яті як історія чесних перемог завдяки чудовій майстерності спортсменів. Але й на Олімпіадах (як зимових, так і літніх) не завжди все було «чисто». Згадаймо деякі з сумних та курйозних моментів Олімпіад та витівок спортсменів, які часто ставали горе-переможцями або викликали сміх.
На Олімпіадах не місце п’яним оргіям чи непристойним жестам спортсменів, чи технічним маніпуляціям із фехтувальною зброєю. Це само собою зрозуміло. Але чого лише не траплялося на Олімпіадах у минулому.
Гучний розголос супроводжував пиятики російських спортсменів два роки тому, на зимових Олімпійських іграх у канадському Ванкувері, де Росія отримала лише 14 медалей, тоді як розраховувала на 80. Там російські спортсмени «переплюнули» інші команди у диких за масштабами і гостинністю пиятиках, коли вночі на таких гучних вечорницях використовувалися навіть діючі моделі бензозаправок для розливання горілки і віскі. Російські богатирі поспішали тут «заправитись» перед ранковими змаганнями.
Після цього, мабуть, у травні 2012-го російська влада публічно оголосила, що команді Росії на Літній Олімпіаді в Лондоні буде заборонене вживання будь-якого алкоголю. Це стосується не лише спортсменів, але й усіх членів делегації, які супроводжують національну збірну Росії.
Заборони і покарання олімпійцям – не лише за пиятики
Деякі країни-учасниці Олімпіади в Лондоні занепокоєні не лише загрозою алкоголю для спортсменів. Так, олімпійський комітет Австралії заявив, що вже покарає двох своїх провідних плавців майбутньої Олімпіади в Лондоні та змусить їх повернутися додому відразу ж після запливів. Чому? Бо плавці Нік Д’Арсі та Кенрік Монк розмістили цими днями у мережі Facebook своє фото з потужними бойовими рушницями в руках. Офіційні особи з Австралії вважають, що таке – поганий приклад для наслідування.
Перелік неспортивних вибриків спортсменів на Олімпіадах завжди поповнювався чимось новим та неочікуваним. Так, іранський борець Араш Міресмаїлі в ніч перед своїм виступом в Афінах 2004 року так «повечеряв», що на ранок був дискваліфікований перед поєдинком із ізраїльським борцем за перевищення норми власної ваги. Сам іранський атлет виправдовував свої «надмірні апетити» не чимось іншим, як нібито протестом проти політики Ізраїлю, якого Іран не визнає.
Олімпіади «збагатилися» ще одним із курйозів фехтування на шаблях, коли радянський спортсмен із України Борис Оніщенко здивував свого британського суперника на помості Олімпіади 1976-го в Монреалі диво-шаблею, лампочка якої спалахувала, не торкаючись, як має бути за технікою та правилами, кольчуги противника. Судді виявили, що зброя Оніщенка була обладнана спеціальною кнопкою, після натискання якої лампочка спалахувала на користь українця, даючи йому виграшні бали. Після цього Оніщенка і всю команду фехтувальників із СРСР дискваліфікували.
Допінг і наркотики також мали місце на Олімпіадах
Канадського спринтера Бена Джонсона зробили ганебно знаменитим не лише попередні результати бігу на 100 метрів, але й тест-проба на допінг після його «золотого» фінішу на 100-метрівці під час Олімпіади 1988 року в Сеулі. Наслідок тесту для Джонсона був позитивний і він був не лише позбавлений медалі, але й дискваліфікований.
На зимових Олімпійських іграх 1998 року в японському Наґано канадського сноубордиста Росса Ребальяті позбавили золотої медалі за вживання марихуани, але через два дні медаль йому повернули, бо марихуана, виявляється, тоді не входила до переліку заборонених речовин для атлетів. Пізніше її все ж внесли до топ-переліку олімпійських заборон.
Шведський борець Ара Абрам’ян демонстративно кинув свою бронзову медаль перед подіумом для нагород у Пекіні у 2008 році на знак протесту проти несправедливого, на його погляд, суддівства під час півфіналу з італійським спортсменом. МОК дискваліфікував Абрам’яна і медаль йому не повернули. Пізніше дискваліфікацію зняли.
Не забутий для історії Олімпіад і жест у «пів руки» до радянських вболівальників польського стрибуна з жердиною Владислава Козакевича, який переміг на «напів-Олімпіаді» 1980 року в Москві.
Козакевич таким чином демонстрував своє торжество перед росіянином Костянтином Волковим, за якого вболівали трибуни в Москві. Пізніше посол СРСР у Варшаві Борис Арістов намагався офіційно позбавити Козакевича цього «золота», але влада Польщі пояснювала це тим, що в атлета невимушено зігнулася рука від спазму м’яза. За підсумками 1980 року Козакевич став кращим спортсменом Польщі. Потім він в еміграції виступав за Німеччину.
Всі ці скандали, курйози посіли своє місце в історії Олімпіад. Вони можливо не настільки надихаючі для учасників Олімпіади в Лондоні. Але історія цих змагань була б далеко не повною без них.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Charles Recknagel
На Олімпіадах не місце п’яним оргіям чи непристойним жестам спортсменів, чи технічним маніпуляціям із фехтувальною зброєю. Це само собою зрозуміло. Але чого лише не траплялося на Олімпіадах у минулому.
Гучний розголос супроводжував пиятики російських спортсменів два роки тому, на зимових Олімпійських іграх у канадському Ванкувері, де Росія отримала лише 14 медалей, тоді як розраховувала на 80. Там російські спортсмени «переплюнули» інші команди у диких за масштабами і гостинністю пиятиках, коли вночі на таких гучних вечорницях використовувалися навіть діючі моделі бензозаправок для розливання горілки і віскі. Російські богатирі поспішали тут «заправитись» перед ранковими змаганнями.
Після цього, мабуть, у травні 2012-го російська влада публічно оголосила, що команді Росії на Літній Олімпіаді в Лондоні буде заборонене вживання будь-якого алкоголю. Це стосується не лише спортсменів, але й усіх членів делегації, які супроводжують національну збірну Росії.
Заборони і покарання олімпійцям – не лише за пиятики
Деякі країни-учасниці Олімпіади в Лондоні занепокоєні не лише загрозою алкоголю для спортсменів. Так, олімпійський комітет Австралії заявив, що вже покарає двох своїх провідних плавців майбутньої Олімпіади в Лондоні та змусить їх повернутися додому відразу ж після запливів. Чому? Бо плавці Нік Д’Арсі та Кенрік Монк розмістили цими днями у мережі Facebook своє фото з потужними бойовими рушницями в руках. Офіційні особи з Австралії вважають, що таке – поганий приклад для наслідування.
Перелік неспортивних вибриків спортсменів на Олімпіадах завжди поповнювався чимось новим та неочікуваним. Так, іранський борець Араш Міресмаїлі в ніч перед своїм виступом в Афінах 2004 року так «повечеряв», що на ранок був дискваліфікований перед поєдинком із ізраїльським борцем за перевищення норми власної ваги. Сам іранський атлет виправдовував свої «надмірні апетити» не чимось іншим, як нібито протестом проти політики Ізраїлю, якого Іран не визнає.
Олімпіади «збагатилися» ще одним із курйозів фехтування на шаблях, коли радянський спортсмен із України Борис Оніщенко здивував свого британського суперника на помості Олімпіади 1976-го в Монреалі диво-шаблею, лампочка якої спалахувала, не торкаючись, як має бути за технікою та правилами, кольчуги противника. Судді виявили, що зброя Оніщенка була обладнана спеціальною кнопкою, після натискання якої лампочка спалахувала на користь українця, даючи йому виграшні бали. Після цього Оніщенка і всю команду фехтувальників із СРСР дискваліфікували.
Допінг і наркотики також мали місце на Олімпіадах
Канадського спринтера Бена Джонсона зробили ганебно знаменитим не лише попередні результати бігу на 100 метрів, але й тест-проба на допінг після його «золотого» фінішу на 100-метрівці під час Олімпіади 1988 року в Сеулі. Наслідок тесту для Джонсона був позитивний і він був не лише позбавлений медалі, але й дискваліфікований.
На зимових Олімпійських іграх 1998 року в японському Наґано канадського сноубордиста Росса Ребальяті позбавили золотої медалі за вживання марихуани, але через два дні медаль йому повернули, бо марихуана, виявляється, тоді не входила до переліку заборонених речовин для атлетів. Пізніше її все ж внесли до топ-переліку олімпійських заборон.
Шведський борець Ара Абрам’ян демонстративно кинув свою бронзову медаль перед подіумом для нагород у Пекіні у 2008 році на знак протесту проти несправедливого, на його погляд, суддівства під час півфіналу з італійським спортсменом. МОК дискваліфікував Абрам’яна і медаль йому не повернули. Пізніше дискваліфікацію зняли.
Не забутий для історії Олімпіад і жест у «пів руки» до радянських вболівальників польського стрибуна з жердиною Владислава Козакевича, який переміг на «напів-Олімпіаді» 1980 року в Москві.
Козакевич таким чином демонстрував своє торжество перед росіянином Костянтином Волковим, за якого вболівали трибуни в Москві. Пізніше посол СРСР у Варшаві Борис Арістов намагався офіційно позбавити Козакевича цього «золота», але влада Польщі пояснювала це тим, що в атлета невимушено зігнулася рука від спазму м’яза. За підсумками 1980 року Козакевич став кращим спортсменом Польщі. Потім він в еміграції виступав за Німеччину.
Всі ці скандали, курйози посіли своє місце в історії Олімпіад. Вони можливо не настільки надихаючі для учасників Олімпіади в Лондоні. Але історія цих змагань була б далеко не повною без них.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Charles Recknagel
