Ухвалений закон «Про засади державної мовної політики» вийде з парламенту і буде направлений Президентові України на підпис наприкінці липня, прогнозує один зі співавторів закону, народний депутат України Вадим Колесніченко (фракція Партії регіонів).
«Незалежно від того, як складеться ситуація, наприкінці цього місяця законопроект вийде з парламенту. А далі Президент сказав чітко й однозначно: для президента позиція захисту Конституції та прав людини є пріоритетною», – сказав Колесніченко журналістам у Севастополі, відповідаючи на запитання про подальшу долю закону.
За його твердженням, цей закон відповідає європейським стандартам, отримав позитивні коментарі від європейських інституцій. «Я вважаю, що немає підстав законопроект ветувати», – наголосив Колесніченко.
У зв’язку з «колізією Литвина» народний депутат повідомив, що найближчим часом буде позачергова сесія, оскільки Конституційний Суд дав роз’яснення про те, що обрання спікера та його відставка здійснюється простою більшістю.
«Сьогодні, коли є це рішення, завдання самому пану Литвину подумати: або він заграватиме зі своїми виборцями в Житомирській області, або він працюватиме в інтересах України та виконуватиме закони. Спікер зіграв у гру під назвою «звільніть мене», знаючи, що 300 голосів за тією нормою, яку закладено, неможливо набрати», – пояснив Колесніченко.
3 липня парламент ухвалив закон про мови, що спровокувало низку протестів в Україні. Голова Верховної Ради Володимир Литвин відмовився підписувати цей закон і написав заяву про відставку, проте депутати не стали її розглядати.
4 липня Верховна Рада України внесла зміни до регламенту щодо обрання, призначення та відкликання посадових осіб парламенту. Згідно з ухваленим законом, рішення про обрання голови парламенту України ухвалюється відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів від конституційного складу. 11 липня Литвин надіслав до Конституційного Суду лист з приводу звернення 51 народного депутата щодо конституційності положень чинного регламенту про порядок обрання спікера, в якому зазначає, що «порядок та процедура обрання Голови Верховної Ради є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролю».
Положення чинного регламенту Верховної Ради, що стосуються обрання її Голови шляхом таємного голосування Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України.
«Незалежно від того, як складеться ситуація, наприкінці цього місяця законопроект вийде з парламенту. А далі Президент сказав чітко й однозначно: для президента позиція захисту Конституції та прав людини є пріоритетною», – сказав Колесніченко журналістам у Севастополі, відповідаючи на запитання про подальшу долю закону.
За його твердженням, цей закон відповідає європейським стандартам, отримав позитивні коментарі від європейських інституцій. «Я вважаю, що немає підстав законопроект ветувати», – наголосив Колесніченко.
У зв’язку з «колізією Литвина» народний депутат повідомив, що найближчим часом буде позачергова сесія, оскільки Конституційний Суд дав роз’яснення про те, що обрання спікера та його відставка здійснюється простою більшістю.
«Сьогодні, коли є це рішення, завдання самому пану Литвину подумати: або він заграватиме зі своїми виборцями в Житомирській області, або він працюватиме в інтересах України та виконуватиме закони. Спікер зіграв у гру під назвою «звільніть мене», знаючи, що 300 голосів за тією нормою, яку закладено, неможливо набрати», – пояснив Колесніченко.
3 липня парламент ухвалив закон про мови, що спровокувало низку протестів в Україні. Голова Верховної Ради Володимир Литвин відмовився підписувати цей закон і написав заяву про відставку, проте депутати не стали її розглядати.
4 липня Верховна Рада України внесла зміни до регламенту щодо обрання, призначення та відкликання посадових осіб парламенту. Згідно з ухваленим законом, рішення про обрання голови парламенту України ухвалюється відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів від конституційного складу. 11 липня Литвин надіслав до Конституційного Суду лист з приводу звернення 51 народного депутата щодо конституційності положень чинного регламенту про порядок обрання спікера, в якому зазначає, що «порядок та процедура обрання Голови Верховної Ради є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролю».
Положення чинного регламенту Верховної Ради, що стосуються обрання її Голови шляхом таємного голосування Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України.
