Київ – У четвер в Києві підбили підсумки роботи Національного конвенту України щодо ЄС. Як відзначили учасники, серед головних результатів їхньої праці – вироблення рекомендацій для Президента, Верховної Ради та уряду України щодо розв’язання проблем, які стоять перед країною на її євроінтеграційному шляху; ознайомлення з досвідом держав, західних сусідок України, які нині є членами Євросоюзу.
Національний конвент – це майданчик для інтелектуальних дискусій між українськими та європейськими експертами щодо євроінтеграції України. Учасники Конвенту брали участь у розробці Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, шукали можливості захистити українських товаровиробників у процесі формування зони вільної торгівлі з Євросоюзом та вивчали євроінтеграційний досвідСловаччини, Польщі, Угорщини. Про це повідомив на нинішньому засіданні Конвенту його співголова, директор Національного Інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв.
За його словами, «українські фахівці спільно зі словацькими партнерами (Дослідницьким центром асоціації зовнішньої політики та Словацького агентства з міжнародного розвитку), за активної підтримки та участі МЗС України реалізовували цей унікальний проект, враховуючи досвід країн Центрально-Східної Європи». Як відзначив Єрмолаєв, за два роки діяльності Національного конвенту широке коло його учасників стало «драйверами», лідерами діалогу щодо перспектив і можливостей участі України у глибокій європейські інтеграції.
Держсекретар МЗС Словаччини Петер Буріан у своєму виступі наголосив, що «словацький шлях» до Євросоюзу пройшов через корупційні та політичні скандали у Братиславі, протидії вступові Словаччини до Євросоюзу з боку як окремих членів ЄС, так і Росії.
«Росіяни, точніше «Газпром», усіляко перешкоджали нам в євроінтеграції, адже словацька промисловість має високий рівень залежності від російських енергоджерел. До того ж, у словацькому політичному середовищі були сильні позиції у лівих, проросійських сил. Тому своє членство в ЄС Словаччина оформила тільки 2004 року», – зазначив Петер Буріан.
Чи розуміє ЄС Україну?
Учасники Конвенту визнали: нині процес української євроінтеграції загальмований, хоча вже існує Угода про асоціацію між Україною та ЄС, досягнуто конкретних результатів у процесі лібералізації візового режиму для українців. Так вважає учасник Конвенту – посол України у Німеччині Павло Климкін. Саме він очолював українську делегацію на переговорах із ЄС щодо укладення Угоди про асоціацію.
Нині Климкін зробив доволі песимістичний висновок щодо євроінтеграції України. «ЄС не знає, що робити з Україною, – каже він. – Власне, Євросоюз не знав, що робити з Україною декілька років тому, не знає, що робити зараз, і не знає, що робитиме з Україною через певний час. Це пов’язано зі складним політичним консенсусом всередині Євросоюзу, з невпевненістю щодо майбутнього і шляхів розвитку ЄС. Ми маємо якимось чином миритися з цими реаліями».
Але миритися аж ніяк не означає «сісти, склавши руки», наголошує Климкін. Київ має активніше брати участь у європейському житті, у першу чергу у системі регіональної безпеки, торговельно-економічної співпраці, наукових програмах тощо. Варто продовжити і роботу Конвенту, учасники якого можуть запропонувати чимало корисних розробок і пропозицій, вважає дипломат.
Поради експертів Конвенту
Координатор проекту «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко зазначила, що Національний конвент підтримав ініціативи української громадськості у візовому діалозі між Києвом і Брюсселем, у розробці нової міграційної політики України тощо. Але без демократичних змін усередині країни будь-які позитивні зрушення у стосунках із Євросоюзом не вплинуть на українську євроінтеграцію у цілому, визнає експерт.
Директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак додає: «Європейська інтеграція – це справа не лише влади, це мрія українського суспільства. Задля її здійснення ми всі маємо об’єднати зусилля для повернення України до здійснення у повсякденному житті таких засадничих європейських принципів, як верховенство права, незалежність судів та ЗМІ...».
Із Іриною Сушко згодні її колеги – незалежні експерти з України, Угорщини та Словаччини: без повернення до демократичного розвитку українська держава залишатиметься поміж Європою та Євразією.
Національний конвент – це майданчик для інтелектуальних дискусій між українськими та європейськими експертами щодо євроінтеграції України. Учасники Конвенту брали участь у розробці Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, шукали можливості захистити українських товаровиробників у процесі формування зони вільної торгівлі з Євросоюзом та вивчали євроінтеграційний досвідСловаччини, Польщі, Угорщини. Про це повідомив на нинішньому засіданні Конвенту його співголова, директор Національного Інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв.
За його словами, «українські фахівці спільно зі словацькими партнерами (Дослідницьким центром асоціації зовнішньої політики та Словацького агентства з міжнародного розвитку), за активної підтримки та участі МЗС України реалізовували цей унікальний проект, враховуючи досвід країн Центрально-Східної Європи». Як відзначив Єрмолаєв, за два роки діяльності Національного конвенту широке коло його учасників стало «драйверами», лідерами діалогу щодо перспектив і можливостей участі України у глибокій європейські інтеграції.
Держсекретар МЗС Словаччини Петер Буріан у своєму виступі наголосив, що «словацький шлях» до Євросоюзу пройшов через корупційні та політичні скандали у Братиславі, протидії вступові Словаччини до Євросоюзу з боку як окремих членів ЄС, так і Росії.
У словацькому політичному середовищі були сильні позиції у лівих, проросійських силПетер Буріан
«Росіяни, точніше «Газпром», усіляко перешкоджали нам в євроінтеграції, адже словацька промисловість має високий рівень залежності від російських енергоджерел. До того ж, у словацькому політичному середовищі були сильні позиції у лівих, проросійських сил. Тому своє членство в ЄС Словаччина оформила тільки 2004 року», – зазначив Петер Буріан.
Чи розуміє ЄС Україну?
Учасники Конвенту визнали: нині процес української євроінтеграції загальмований, хоча вже існує Угода про асоціацію між Україною та ЄС, досягнуто конкретних результатів у процесі лібералізації візового режиму для українців. Так вважає учасник Конвенту – посол України у Німеччині Павло Климкін. Саме він очолював українську делегацію на переговорах із ЄС щодо укладення Угоди про асоціацію.
Євросоюз не знав, що робити з Україною декілька років тому, не знає, що робити зараз, і не знає, що робитиме з Україною через певний часПавло Клімкін
Нині Климкін зробив доволі песимістичний висновок щодо євроінтеграції України. «ЄС не знає, що робити з Україною, – каже він. – Власне, Євросоюз не знав, що робити з Україною декілька років тому, не знає, що робити зараз, і не знає, що робитиме з Україною через певний час. Це пов’язано зі складним політичним консенсусом всередині Євросоюзу, з невпевненістю щодо майбутнього і шляхів розвитку ЄС. Ми маємо якимось чином миритися з цими реаліями».
Але миритися аж ніяк не означає «сісти, склавши руки», наголошує Климкін. Київ має активніше брати участь у європейському житті, у першу чергу у системі регіональної безпеки, торговельно-економічної співпраці, наукових програмах тощо. Варто продовжити і роботу Конвенту, учасники якого можуть запропонувати чимало корисних розробок і пропозицій, вважає дипломат.
Поради експертів Конвенту
Координатор проекту «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко зазначила, що Національний конвент підтримав ініціативи української громадськості у візовому діалозі між Києвом і Брюсселем, у розробці нової міграційної політики України тощо. Але без демократичних змін усередині країни будь-які позитивні зрушення у стосунках із Євросоюзом не вплинуть на українську євроінтеграцію у цілому, визнає експерт.
Європейська інтеграція – це справа не лише влади, це мрія українського суспільстваВіктор Чумак
Директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак додає: «Європейська інтеграція – це справа не лише влади, це мрія українського суспільства. Задля її здійснення ми всі маємо об’єднати зусилля для повернення України до здійснення у повсякденному житті таких засадничих європейських принципів, як верховенство права, незалежність судів та ЗМІ...».
Із Іриною Сушко згодні її колеги – незалежні експерти з України, Угорщини та Словаччини: без повернення до демократичного розвитку українська держава залишатиметься поміж Європою та Євразією.
