Брюссель – Деякі вирішальні політичні обіцянки європейських лідерів щодо порятунку єврозони від кризи можуть так і залишитися тільки на папері. Міністри фінансів держав цього багатонаціонального грошового союзу у понеділок надвечір зібралися у Брюсселі. Саме розбіжності, що виникли невдовзі після останнього антикризового саміту ЄС, є основною темою їхніх дискусій. Крім того, представники урядів намагаються знайти відповідь на запитання: хто далі обійматиме стратегічні посади голів Єврогрупи і Європейського центрального банку і хто керуватиме Європейським стабілізаційним фондом.
Попри обнадійливі рішення європейських керівників на останньому саміті у Брюсселі, світові інвестори і далі недовірливо сприймають єврозону, зокрема такі її країни як Іспанія та Італія. Нині іспанські фінанси, точніше, план допомоги банкам цієї держави, – це головна тема дискусій так званої Єврогрупи, тобто, клубу міністрів фінансів 17 країн єврозони. Іспанія у понеділок знову опинилася на перших шпальтах європейських економічних видань через рекордно високі відсоткові ставки, що їх Мадрид змушений платити за іноземні кредити.
Згідно із домовленістю між головами держав та урядів ЄС, іспанські банки та фінансові установи інших проблемних країн монетарного союзу мали б згодом скористатися можливістю прямої рекапіталізації з європейського фонду допомоги. Проте минулого тижня Фінляндія та Нідерланди піддали сумніву цей крок, а також рішення про можливість скуповувати боргові облігації ослаблених європейських держав на вторинному ринку.
Італійський прем’єр-міністр Маріо Монті, який на саміті був ініціатором цих пропозицій, виступив із критикою. «Не можна односторонньо розбивати те, що було ухвалене колективно», – заявив він.
Запевненням євроміністрів ринки вірять?
Перед зустріччю у Брюсселі ірландський міністр фінансів Майкл Нунан резюмував тематику зустрічі Єврогрупи. «Головна тема – Іспанія, за якою йдуть Греція та Кіпр. Після цього буде розгляд звіту саміту голів держав та урядів Євросоюзу», – зазначив Нунан.
«У контексті цього я матиму можливість запитати й про зобов’язання, взяті єврозоною перед Ірландією», – додає міністр, країна якого також перебуває у числі ослаблених кризою держав монетарного союзу.
Міністри фінансів намагалися запевнити журналістів, що іспанська ситуація, попри розбіжності, буде успішно залагоджена так само, як і грецька. Механізм фінансової стабільності, запропонований Єврокомісією й підтриманий на самітах голів країн-членів, сподіваються задіяти до кінця цього року, кажуть деякі представники урядів. Водночас, інші міністри єврозони зауважували, що діяти й ухвалювати рішення треба без зволікань та відступів.
Хто обійме стратегічні посади?
Інше важливе й делікатне питання, що стоїть перед міністрами єврозони: хто стане наступним головою Єврогрупи? Від 2005 року цим об’єднанням керує люксембурзький прем’єр-міністр Жан-Клод Юнкер, але його мандат завершується через тиждень. Великі країни, на кшталт Німеччини чи Франції, вже давно придивляються до цієї посади, тим більше, що з огляду на нинішню кризу, вона стала стратегічно важливою. У Брюсселі шукають ще двох осіб на інші стратегічні посади:голову Європейського центрального банку та керівника створеного на тлі кризи Європейського стабілізаційного механізму.
Деякі джерела стверджують, що Франція та Німеччина вже погодилися на компроміс: перші два роки Єврогрупою керуватиме німецький міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле, а на решту два роки мандат головування перейде до його французького колеги П’єра Московісі.
Однак у понеділок міністр фінансів Франції відкинув такі чутки. «З цього приводу Франція не висувала жодної вимоги, – заявив він. – Сьогодні ми повинні ухвалити рішення, бо на наступних зустрічах нам потрібен голова, а мандат Жан-Клода Юнкера завершується. Сама ж Франція хотіла б продовження його терміну, якщо він на це буде згодний».
За словами міністра Московісі, рішення останнього саміту – це надійна стратегія довготривалого розвитку єврозони, вони мають бути якомога швидше втілені.
Попри обнадійливі рішення європейських керівників на останньому саміті у Брюсселі, світові інвестори і далі недовірливо сприймають єврозону, зокрема такі її країни як Іспанія та Італія. Нині іспанські фінанси, точніше, план допомоги банкам цієї держави, – це головна тема дискусій так званої Єврогрупи, тобто, клубу міністрів фінансів 17 країн єврозони. Іспанія у понеділок знову опинилася на перших шпальтах європейських економічних видань через рекордно високі відсоткові ставки, що їх Мадрид змушений платити за іноземні кредити.
Згідно із домовленістю між головами держав та урядів ЄС, іспанські банки та фінансові установи інших проблемних країн монетарного союзу мали б згодом скористатися можливістю прямої рекапіталізації з європейського фонду допомоги. Проте минулого тижня Фінляндія та Нідерланди піддали сумніву цей крок, а також рішення про можливість скуповувати боргові облігації ослаблених європейських держав на вторинному ринку.
Італійський прем’єр-міністр Маріо Монті, який на саміті був ініціатором цих пропозицій, виступив із критикою. «Не можна односторонньо розбивати те, що було ухвалене колективно», – заявив він.
Запевненням євроміністрів ринки вірять?
Перед зустріччю у Брюсселі ірландський міністр фінансів Майкл Нунан резюмував тематику зустрічі Єврогрупи. «Головна тема – Іспанія, за якою йдуть Греція та Кіпр. Після цього буде розгляд звіту саміту голів держав та урядів Євросоюзу», – зазначив Нунан.
«У контексті цього я матиму можливість запитати й про зобов’язання, взяті єврозоною перед Ірландією», – додає міністр, країна якого також перебуває у числі ослаблених кризою держав монетарного союзу.
Міністри фінансів намагалися запевнити журналістів, що іспанська ситуація, попри розбіжності, буде успішно залагоджена так само, як і грецька. Механізм фінансової стабільності, запропонований Єврокомісією й підтриманий на самітах голів країн-членів, сподіваються задіяти до кінця цього року, кажуть деякі представники урядів. Водночас, інші міністри єврозони зауважували, що діяти й ухвалювати рішення треба без зволікань та відступів.
Хто обійме стратегічні посади?
Інше важливе й делікатне питання, що стоїть перед міністрами єврозони: хто стане наступним головою Єврогрупи? Від 2005 року цим об’єднанням керує люксембурзький прем’єр-міністр Жан-Клод Юнкер, але його мандат завершується через тиждень. Великі країни, на кшталт Німеччини чи Франції, вже давно придивляються до цієї посади, тим більше, що з огляду на нинішню кризу, вона стала стратегічно важливою. У Брюсселі шукають ще двох осіб на інші стратегічні посади:голову Європейського центрального банку та керівника створеного на тлі кризи Європейського стабілізаційного механізму.
Деякі джерела стверджують, що Франція та Німеччина вже погодилися на компроміс: перші два роки Єврогрупою керуватиме німецький міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле, а на решту два роки мандат головування перейде до його французького колеги П’єра Московісі.
Однак у понеділок міністр фінансів Франції відкинув такі чутки. «З цього приводу Франція не висувала жодної вимоги, – заявив він. – Сьогодні ми повинні ухвалити рішення, бо на наступних зустрічах нам потрібен голова, а мандат Жан-Клода Юнкера завершується. Сама ж Франція хотіла б продовження його терміну, якщо він на це буде згодний».
За словами міністра Московісі, рішення останнього саміту – це надійна стратегія довготривалого розвитку єврозони, вони мають бути якомога швидше втілені.
