Польський закон можуть змінити задля українських дітей

Варшава – Наприкінці минулого тижня у Польщі закінчився шкільний навчальний рік. Завершився він і для учнів української суботньої школи у Варшаві – дітей громадян як Польщі, так і України. Та чи збереться ця школа в повному складі 1 вересня? Польські чиновники говорять, що згідно з законом, іноземці не можуть навчатися в освітній установі, яку повністю фінансує польська сторона. Щоб зберегти українську школу, батьки звернулися по допомогу до польських політиків.

П’ять років у Варшаві діє так званий міжшкільний пункт навчання української мови. Українці Варшави називають його суботньою школою. Щосуботи з різних кінців та передмість польської столиці сюди приїздять діти з українських родин. У різні роки рідну мову, літературу, культуру тут вивчали від 50 до 70 учнів.

Українська школа діє при польській державній, тож її діяльність фінансує держава. Рік тому у суботньої школи почалися проблеми.

Батьки не хочуть ділити дітей за кольором паспорта

Представники місцевого самоврядування звернули увагу на те, що в пункті навчання української мови окрім українців, які є громадянами Польщі, навчаються й іноземці – діти з паспортами української держави. Вчителів та батьківський комітет попередили, що це неприпустимо, бо суперечить польському законодавству.

Якщо громадяни України хочуть вивчати свою рідну мову, переконували чиновники, то про це мусить подбати українська держава, а не польська. Інакше кажучи, Польща може безкоштовно надавати приміщення для навчання, та забезпечити навчальний процес для своїх громадян мусить України. Це означало б, що дітей треба поділити на дві групи – так би мовити, за кольором паспорта.

Утім, батьки учнів з такою постановкою питання не погодилися. Позицію українських родин пояснив Петро Курак, заступник голову батьківського комітету. Він каже, що спільне навчання дуже важливе для дітех з двох країн. Діти емігрантів, говорить Курак, швидше пристосовуються до польських умов завдяки спілкуванню зі своїми ровесниками – громадянами Польщі. З іншого боку, наголошує представник батьківського комітету, таке спілкування корисне й для дітей з української меншини Польщі.

«Для дітей, які народилися в Польщі, а відчувають себе українцями, дуже важливий контакт із чистою українською мовою. Це не тільки інтеграція дітей, а також інтеграція батьків, підтримування зв’язку з Україною, з її культурою», – зазначає Петро Курак.

За його словами, долі українців з Польщі та з України настільки тісно переплетені, що він просто не уявляє, як варшавських школярів можна розділити.

«Ми не хочемо розділяти цих дітей, тому що ці діти роками дружили, сиділи за однією партою, – наголошує він. – Іноді навіть у родинах ми маємо такі ситуації, що одна дитина – громадянин України, а друга – Польщі. Як батьки можуть сказати своїй доні, що вона може йти в школу, а її брат не може?»

Дітям емігрантів такі самі права, як дітям нацменшин?

Шукаючи виходу з кризової ситуації, батьківський комітет суботньої школи звернувся до низки урядових та неурядових організацій. Справою, зокрема, зайнялася парламентська комісія з питань національних меншин, яка запропонувала внести зміни в закон про освіту. Голова цієї комісії Мирон Сич запропонував забезпечити дітям емігрантів такі самі права на вивчення рідної мови, як ті, що їх мають діти національних меншин. Проте аналітики парламенту не схвалили цієї законодавчої ініціативи, мотивуючи тим, що нововведення перевантажить польський державний бюджет. Невдача не знеохотила варшавських українців. Завдяки їхній наполегливості справою зацікавилися впливові польські політики.

Марцін Свенціцький, депутат Сейму з партії «Громадянська платформа» із розумінням поставився до проблем української школи. Він звернувся із запитом щодо інтерпретації чинного закону до польського міністерства освіти. Свенціцький переконаний, що ситуацію, яка склалася навколо пункту навчання української мови, можна вирішити шляхом змін у законодавстві.

«Ми хочемо цей закон змінити, щоб діти, охоплені обов’язком навчання у школі, незалежно від їхнього громадянства, мали право на вивчення рідної мови та культури», – зазначив польський депутат.

Свенціцький вважає, що до закону, який блокує спільне навчання українських дітей, вдасться внести зміни, та він не впевнений, що це можна зробити до осені. У свою чергу батьки варшавських учнів запевняють, що навіть якщо до 1 вересня політики не впораються зі зміною законодавства, діти все одно навчатимуться разом. Батьківський комітет сподівається на активнішу допомогу з боку української держави.