Брюссель – Першого липня Кіпр, маленька острівна держава, розпочала шестимісячне головування в Європейському Союзі. Перед нею стоїть надзвичайно складне завдання: при тому, що кіпріоти щойно звернулися по допомогу до Брюсселя та МВФ для порятунку своїх банків, їм ще й доведеться керувати наведенням ладу у хаотичному світі фінансів єврозони та всієї об’єднаної Європи. Радіо Свобода поцікавилося, якими будуть головні пріоритети піврічного головування Кіпру в Євросоюзі.
Саме цього тижня, коли Кіпр розпочинає керівництво Радою ЄС, до цієї невеликої держави Середземномор’я мають прибути експерти від Єврокомісії, Європейського центрального банку та Міжнародного валютного фонду. Мета – оцінити глибину проблеми місцевої фінансової системи і, з огляду на це кіпріотам висунуть умови, на яких їм зможуть надати кредити.
Тим часом, на думку економічних аналітиків, керівникам уряду в Нікосії не залишиться нічого іншого, як погодитися на вимоги суворих заощаджень. Хоча відомо, що паралельно з цим Кіпр намагається отримати позику від Росії, а це, вочевидь, дещо посилить позиції кіпріотів у переговорах із європейськими кредиторами.
Однак, протягом наступних шести місяців Кіпр обіцяє докласти зусиль не лише на ниві оздоровлення домашніх банків, ослаблених «грецькою кризою». Як повідомив у понеділок у Брюсселі заступник міністра із європейських справ цієї країни Андреас Маврояніс, Кіпр хоче дати світові сигнал, що Євросоюз за його головування намагатиметься «рухатися в бік покращення, ставати актуальнішим для своїх громадян. У співдружності має бути більше солідарності та соціальної згуртованості».
Великі пріоритети малої країни
Основні пріоритети Кіпріотського головування стосуються, по-перше, реформування європейської системи для протистосяння кризі. По-друге, будуть здійснені заходи для перетворень у бік ефективнішої економіки ЄС, основаної на сталому зростанні. По-третє, на думку кіпріотів, об’єднана Європа має бути уважнішою до своїх громадян та популяризувати принципи солідарності.
Нарешті, у сфері зовнішньополітичній Кіпр, природно, звертатиме особливу увагу на південь. Сирійська криза, трансформація країн так званої «арабської весни», покращення сусідських стосунків на Середземномор’ї та розвиток партнерства і торговельної політики, – такі будуть його основні пріоритети. Водночас не забуватимуть кіпріоти й про східних сусідів, зокрема Україну, сказав Радіо Свобода Андреас Маврояніс.
«Східноєвропейський вимір нашої політики сусідства, безумовно, залишається дуже важливим, – пояснює він. – Зокрема, ми продовжимо взятий Євросоюзом напрямок на підписання угоди про асоціацію й поглиблену зону вільної торгівлі з Україною. Наразі результатів цього процесу досягти непросто, але треба далі працювати. Політичні обставини змінюються, тож зупинятися не слід. Україна – важливий і близький партнер ЄС. (Кіпр) має бажання працювати у цьому напрямку», – зазначив заступник міністра із європейських справ Кіпру.
Представник кіпріотського уряду додав, що у будь-якому разі має надію на досягнення результатів у відносинах між ЄС та офіційним Києвом і для цього готовий використати всі можливості.
Саме цього тижня, коли Кіпр розпочинає керівництво Радою ЄС, до цієї невеликої держави Середземномор’я мають прибути експерти від Єврокомісії, Європейського центрального банку та Міжнародного валютного фонду. Мета – оцінити глибину проблеми місцевої фінансової системи і, з огляду на це кіпріотам висунуть умови, на яких їм зможуть надати кредити.
Тим часом, на думку економічних аналітиків, керівникам уряду в Нікосії не залишиться нічого іншого, як погодитися на вимоги суворих заощаджень. Хоча відомо, що паралельно з цим Кіпр намагається отримати позику від Росії, а це, вочевидь, дещо посилить позиції кіпріотів у переговорах із європейськими кредиторами.
Однак, протягом наступних шести місяців Кіпр обіцяє докласти зусиль не лише на ниві оздоровлення домашніх банків, ослаблених «грецькою кризою». Як повідомив у понеділок у Брюсселі заступник міністра із європейських справ цієї країни Андреас Маврояніс, Кіпр хоче дати світові сигнал, що Євросоюз за його головування намагатиметься «рухатися в бік покращення, ставати актуальнішим для своїх громадян. У співдружності має бути більше солідарності та соціальної згуртованості».
Великі пріоритети малої країни
Основні пріоритети Кіпріотського головування стосуються, по-перше, реформування європейської системи для протистосяння кризі. По-друге, будуть здійснені заходи для перетворень у бік ефективнішої економіки ЄС, основаної на сталому зростанні. По-третє, на думку кіпріотів, об’єднана Європа має бути уважнішою до своїх громадян та популяризувати принципи солідарності.
Нарешті, у сфері зовнішньополітичній Кіпр, природно, звертатиме особливу увагу на південь. Сирійська криза, трансформація країн так званої «арабської весни», покращення сусідських стосунків на Середземномор’ї та розвиток партнерства і торговельної політики, – такі будуть його основні пріоритети. Водночас не забуватимуть кіпріоти й про східних сусідів, зокрема Україну, сказав Радіо Свобода Андреас Маврояніс.
Ми продовжимо взятий Євросоюзом напрямок на підписання угоди про асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі з УкраїноюАндреас Маврояніс
«Східноєвропейський вимір нашої політики сусідства, безумовно, залишається дуже важливим, – пояснює він. – Зокрема, ми продовжимо взятий Євросоюзом напрямок на підписання угоди про асоціацію й поглиблену зону вільної торгівлі з Україною. Наразі результатів цього процесу досягти непросто, але треба далі працювати. Політичні обставини змінюються, тож зупинятися не слід. Україна – важливий і близький партнер ЄС. (Кіпр) має бажання працювати у цьому напрямку», – зазначив заступник міністра із європейських справ Кіпру.
Представник кіпріотського уряду додав, що у будь-якому разі має надію на досягнення результатів у відносинах між ЄС та офіційним Києвом і для цього готовий використати всі можливості.
