Прага – Міністри фінансів Німеччини, Франції, Італії та Іспанії проводять у вівторок у Парижі переговори про те, як рятувати ситуацію в єврозоні, яка виникла на тлі боргової кризи. Сама зустріч відбувається напередодні саміту лідерів 17 країн ЄС, які зустрінуться пізніше цього тижня у Брюсселі, щоб знайти вихід із нової кризи у зоні євро. Напередодні по допомогу до ЄС звернулася Іспанія, і міжнародне агентство Moody’s знизило рейтинг 28 іспанських банків. Із таким же проханням про фінансову допомогу звернувся до ЄС і Кіпр. Німеччина та Франція мають розходження щодо необхідних кроків на шляху подолання цієї кризи.
Саміт лідерів ЄС наприкінці тижня стане вже 20-м від початку погіршення ситуації в Греції у 2010 році. У вівторок євро знову знизилося щодо долара, і це відбувається на тлі сумнівів у дієвості очікуваних від саміту лідерів єврозони рішень.
Після наростання тривоги щодо Іспанії, яка потребує значної допомоги у понад 100 мільярдів євро, до проблемних країн додав свої страхи Кіпр, який також звернувся по допомогу до Брюсселя. Кіпріоти кажуть, що на ситуацію у них впливає загальна тривожна ситуація в Європі.
«Всі занепокоєні цією ситуацією, – зауважує кіпріот Анріс Яннаку. – Три роки тому справи у нас ішли відмінно, всі це визнавали. А що сталося нині? Я вважаю, що це також і зовнішні фактори, не лише внутрішні явища».
Кіпр став 5-ю країною єврозони – після Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії, яка звертається з проханням про фінансову допомогу до ЄС у критичній ситуації.
Уряд Кіпру не визначив масштаби допомоги, якої він потребує. ЗМІ острова кажуть, що Нікосії знадобиться до 10 мільярдів євро, що складає чи не половину розмірів економіки Кіпру. Прохання про допомогу надійшло від кіпріотів якраз напередодні підготовки Кіпру до головування в ЄС із 1 липня.
Німеччина й надалі наполягає на суворій економії в зоні євро
Під час нещодавнього саміту «двадцятки» в Мексиці експерти наголошували, що масштаби кризи євро настільки серйозні, що навіть пакет МВФ у понад 400 мільярдів доларів не здатен радикально допомогти у подоланні кризи. Лише Іспанія потребує понад 100 мільярдів, Італії також необхідна допомога, але значно більша.
«Ця криза, – як заявив у вівторок із Брюсселя голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу,– найбільша загроза всьому, чого ми досягли у європейському будівництві за останні 60 років. У протистоянні з цією неминучою реальністю зупинка неможлива. Необхідні лише великі прориви вперед. Це, як виглядає, не просто. Це потребує амбіцій, бачення майбутнього, та чіткого визначення далекосяжних реформ».
Напередодні прем’єр-міністр Іспанії Мар’яно Рахой закликав лідерів ЄС розвіяти сумніви стосовно майбутнього валюти євро. Але падіння ринків у вівторок показало протилежне. Відсутність на саміті лідерів єврозони представників Греції, нібито з причин хвороби, ще більше ускладнює перспективу саміту.
Міністри фінансів Німеччини і Франції обговорюють у вівторок у Парижі питання випуску єдиних облігацій єврозони, у чому сторони не можуть дійти згоди. Франція на чолі з Франсуа Олландом важає, що необхідно стимулювати економіку новими засобами, а Німеччина й надалі стоїть за жорстку економію.
Новий грецький уряд висловив бажання щодо перегляду термінів погашення зобов’язань перед міжнародними кредиторами, бо до цього спонукають Афіни наслідки останніх виборів. Але Німеччина заявляє, що ніяких рішень щодо полегшення ситуації з Грецією на саміті 28-29 червня не очікується.
Саміт лідерів ЄС наприкінці тижня стане вже 20-м від початку погіршення ситуації в Греції у 2010 році. У вівторок євро знову знизилося щодо долара, і це відбувається на тлі сумнівів у дієвості очікуваних від саміту лідерів єврозони рішень.
Після наростання тривоги щодо Іспанії, яка потребує значної допомоги у понад 100 мільярдів євро, до проблемних країн додав свої страхи Кіпр, який також звернувся по допомогу до Брюсселя. Кіпріоти кажуть, що на ситуацію у них впливає загальна тривожна ситуація в Європі.
«Всі занепокоєні цією ситуацією, – зауважує кіпріот Анріс Яннаку. – Три роки тому справи у нас ішли відмінно, всі це визнавали. А що сталося нині? Я вважаю, що це також і зовнішні фактори, не лише внутрішні явища».
Кіпр став 5-ю країною єврозони – після Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії, яка звертається з проханням про фінансову допомогу до ЄС у критичній ситуації.
Уряд Кіпру не визначив масштаби допомоги, якої він потребує. ЗМІ острова кажуть, що Нікосії знадобиться до 10 мільярдів євро, що складає чи не половину розмірів економіки Кіпру. Прохання про допомогу надійшло від кіпріотів якраз напередодні підготовки Кіпру до головування в ЄС із 1 липня.
Німеччина й надалі наполягає на суворій економії в зоні євро
Під час нещодавнього саміту «двадцятки» в Мексиці експерти наголошували, що масштаби кризи євро настільки серйозні, що навіть пакет МВФ у понад 400 мільярдів доларів не здатен радикально допомогти у подоланні кризи. Лише Іспанія потребує понад 100 мільярдів, Італії також необхідна допомога, але значно більша.
«Ця криза, – як заявив у вівторок із Брюсселя голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу,– найбільша загроза всьому, чого ми досягли у європейському будівництві за останні 60 років. У протистоянні з цією неминучою реальністю зупинка неможлива. Необхідні лише великі прориви вперед. Це, як виглядає, не просто. Це потребує амбіцій, бачення майбутнього, та чіткого визначення далекосяжних реформ».
Напередодні прем’єр-міністр Іспанії Мар’яно Рахой закликав лідерів ЄС розвіяти сумніви стосовно майбутнього валюти євро. Але падіння ринків у вівторок показало протилежне. Відсутність на саміті лідерів єврозони представників Греції, нібито з причин хвороби, ще більше ускладнює перспективу саміту.
Міністри фінансів Німеччини і Франції обговорюють у вівторок у Парижі питання випуску єдиних облігацій єврозони, у чому сторони не можуть дійти згоди. Франція на чолі з Франсуа Олландом важає, що необхідно стимулювати економіку новими засобами, а Німеччина й надалі стоїть за жорстку економію.
Новий грецький уряд висловив бажання щодо перегляду термінів погашення зобов’язань перед міжнародними кредиторами, бо до цього спонукають Афіни наслідки останніх виборів. Але Німеччина заявляє, що ніяких рішень щодо полегшення ситуації з Грецією на саміті 28-29 червня не очікується.
