У Львові вшанували науковця Мацюка, якого у Росії називали фальсифікатором

Львів – Цей чоловік за життя їздив Україною і шукав замки, монастирі, храми, фортеці, городища і знайшов їх понад чотири тисячі. Орест Мацюк був директором львівського історичного архіву з 1991 і до 1999 року, дня смерті, найкращим фахівцем з історії паперу та українського книгодрукування. 24 червня йому мало б виповнитись 80. У Львові вшанували пам’ять про цю людину, присвятивши виставку в історичному архіві.

Наприкінці 1960-х років наукова стаття Ореста Мацюка «Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова?» спричинила величезний скандал. Дослідник на основі віднайдених у львівському архіві документів довів, що у Львові друкарні були в 1460 році, тобто ще до приїзду у місто Івана Федорова (Федоровича) у 1572 році. Відтак Орест Мацюк перекреслив усі наукові твердження радянських дослідників, які Івана Федоровича вважали першодрукарем, по суті, доводив, що друкарство в Україну прийшло не з Москви, а з Заходу.

Науковець знайшов невідомі архіви – інвентар книг Словітського монастиря, в якому є перелік львівських і київських друкарень дофедорівського періоду, а також документ XVIII століття про те, що Степан Дропан у XV столітті подарував Львівському Онуфріївському монастиреві друкарню і був першим українським друкарем.

На виставці у Центральному державному історичному архіві України у Львові, присвяченій науковцю, представлені документи, які розповідають про життя Ореста Мацюка, який народився 24 червня 1932 року, його працю в архіві, публікації, а це дослідження про виробництво паперу і з філігранології (історична наука про водяні знаки на давніх паперах).

«Мацюк опирався лише на достовірні архівні джерела»

Ніхто з науковців після смерті Ореста Мацюка, а минуло майже 14 років, серйозно не займався темою дофедорівського книгодрукування в Україні, зазначає керівник відділу публікацій та інформації документів Центрального державного історичного архіву України у Львові Ігор Смольський.

«Перша публікація на цю тему Ореста Мацюка була у 1968 році, потім в 1972 році. Розвідка будувалась лише на документах архіву. Російські історики називали Ореста Мацюка львівським архівістом-фальсифікатором, бо його публікації розвіювали міфи радянського часу. Але Орест Мацюк опирався лише на достовірні архівні джерела», – каже Ігор Смольський.

Окрім давнього паперу, Орест Мацюк захоплювався замками, фортецями, городищами, церквами, костелами; шукав легенди і перекази, мандруючи українськими містами і селами. Він написав ґрунтовну дослідницько-пізнавальну книжку «Замки і фортеці Західної України», яка донині користується популярністю.

Виставка започатковує низку заходів, присвячених колишньому директору львівського історичного архіву, науковцю, який знав ціну кожному давньому паперу.