На російському кораблі, що так і не дістався сирійських берегів, дійсно була зброя. Підтвердження надійшло від міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Проте головний російський дипломат заперечив, що вона могла використовуватися проти цивільного населення.
В інтерв’ю радіостанції «Ехо Москви» міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтвердив, що корабель «Алаїд», який був змушений нещодавно повернутися до російських берегів, віз російську зброю до Сирії.
«Корабель віз системи протиповітряної оборони, як ми і повідомляли раніше. Вони можуть використовуватися лише для відвернення зовнішньої агресії, а не проти мирних демонстрантів.На ньому були три відремонтовані вертольоти», – заявив російський міністр.
Російський корабель повернув додому на півшляху через те, що британська страхова компанія скасувала страховку у зв’язку з повідомленнями, що корабель перевозить до Сирії бойові вертольоти. А це, за словами компанії, було порушенням контракту.
Як пояснив Лавров, вертольоти були «власністю сирійської сторони», а Москва лише повертала їх після ремонту в рамках контракту, підписаного декілька років тому. Тож винною в інциденті Лавров вважає британську компанію, яка, за його словами, не дотрималася контрактних зобов’язань.
Також голова російської дипломатії зауважив, що Захід даремно очікує відходу президента Сирії Башара Асада від влади. Бо «щонайменше половина сирійців за нього проголосувала», пояснює Лавров.
Не так важлива зброя, як порт
Оглядачі зауважують, що Росії йдеться в цій ситуації не стільки про продаж зброї до Сирії, скільки про забезпечення своїх геополітичних інтересів, зокрема утриманні позицій у сирійському порту Тартус. Цей глибоководний порт був радянською базою для кораблів та підводних човнів від часу підписання угоди з Дамаском у 1971 році. Після розвалу Радянського Союзу Сирія була винна Росії понад 13 мільярдів доларів за поставки зброї. Але в 2005 році Росія списала Сирії 73 відсотки з суми цього боргу в обмін на можливість далі використовувати порт Тартус як свою базу в Середземному морі.
Через контроль Туреччини над Босфором, Росія не має вільного виходу з Севастополя, який є найбільшою російською базою за кордоном. Тож Тартус має для Росії стратегічне значення, він є єдиним глибоководним і незамерзаючим портом, де можуть зупинятися російські ядерні підводні човни. Наявність цього порту підтримує російську великодержавну політику і збільшує її вагу в близькосхідній політиці.
В інтерв’ю радіостанції «Ехо Москви» міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтвердив, що корабель «Алаїд», який був змушений нещодавно повернутися до російських берегів, віз російську зброю до Сирії.
«Корабель віз системи протиповітряної оборони, як ми і повідомляли раніше. Вони можуть використовуватися лише для відвернення зовнішньої агресії, а не проти мирних демонстрантів.На ньому були три відремонтовані вертольоти», – заявив російський міністр.
Російський корабель повернув додому на півшляху через те, що британська страхова компанія скасувала страховку у зв’язку з повідомленнями, що корабель перевозить до Сирії бойові вертольоти. А це, за словами компанії, було порушенням контракту.
Як пояснив Лавров, вертольоти були «власністю сирійської сторони», а Москва лише повертала їх після ремонту в рамках контракту, підписаного декілька років тому. Тож винною в інциденті Лавров вважає британську компанію, яка, за його словами, не дотрималася контрактних зобов’язань.
Також голова російської дипломатії зауважив, що Захід даремно очікує відходу президента Сирії Башара Асада від влади. Бо «щонайменше половина сирійців за нього проголосувала», пояснює Лавров.
Не так важлива зброя, як порт
Оглядачі зауважують, що Росії йдеться в цій ситуації не стільки про продаж зброї до Сирії, скільки про забезпечення своїх геополітичних інтересів, зокрема утриманні позицій у сирійському порту Тартус. Цей глибоководний порт був радянською базою для кораблів та підводних човнів від часу підписання угоди з Дамаском у 1971 році. Після розвалу Радянського Союзу Сирія була винна Росії понад 13 мільярдів доларів за поставки зброї. Але в 2005 році Росія списала Сирії 73 відсотки з суми цього боргу в обмін на можливість далі використовувати порт Тартус як свою базу в Середземному морі.
Через контроль Туреччини над Босфором, Росія не має вільного виходу з Севастополя, який є найбільшою російською базою за кордоном. Тож Тартус має для Росії стратегічне значення, він є єдиним глибоководним і незамерзаючим портом, де можуть зупинятися російські ядерні підводні човни. Наявність цього порту підтримує російську великодержавну політику і збільшує її вагу в близькосхідній політиці.
