Мінськ – Президент Олександр Лукашенко призначив чергові парламентські вибори в Білорусі на 23 вересня. Але білоруська опозиція досі не має спільної думки про те, чи брати участь у кампанії, яку в Білорусі називають виборами, чи бойкотувати її.
У Білорусі від 1996 року немає Верховної Ради. Її розпустив президент Лукашенко. Чинний парламент – двопалатні Національні збори – фактично має декоративну функцію. У ньому немає політичних фракцій, немає дебатів, немає навіть своєї бухгалтерії – гроші депутатам нараховують в адміністрації президента. За чинної Конституції, верхню палату – Раду республіки – частково призначає своїм указом президент. Нижню Палату представників формально обирає народ у 110 мажоритарних округах, але, як переконані в опозиції, цю палату теж призначає Лукашенко, лише не указом, а через механізм контрольованих ним виборів.
Жодний опозиціонер до білоруського парламенту давно не потрапляв, здебільшого там представлена маловідома номенклатура середньої ланки або колишні голови облвиконкомів пенсійного віку, яких обирають «спікерами» палат.
За таких умов колишній депутат Верховної Ради, лідер Консервативно-християнської партії Юрій Беленький закликає співгромадян взагалі не ходити на виборчі дільниці.
«У Білорусі немає виборів, як немає і парламенту, і в цій ситуації є один вихід для білорусів, позбавлених конституційного права обирати органи влади, – відвернутися від тих, хто узурпував владу та чинить беззаконня, цілком ігнорувати цей захід», – зазначає Юрій Беленький.
За його словами, бойкот має бути активний, повинна бути агітація за бойкот та контроль і спостереження за виборчою кампанією. До активного бойкоту готові приєднатися кілька опозиційних партій та рухів.
«У бойкоті ми абсолютно не бачимо сенсу»
Інша частина опозиції не проти того, щоб взяти участь у виборах, але вимагає від влади виконання кількох умов – звільнення всіх політв’язнів, а також включення опозиційних представників до дільничих та інших виборчих комісій. Серед таких партій Білоруський народний фронт (БНФ), голова якого Олексій Янукевич сам збирається стати кандидатом у депутати Палати представників.
«Ми за те, щоб використати ці вибори і отримати максимальну підтримку від людей, – каже він. – Ми це обговорили в партії і вирішили, що повинні висувати наших кандидатів, але з умовами. У бойкоті ми абсолютно не бачимо сенсу», – наголошує.
Олексій Янукевич не має ілюзій щодо можливості виграти у виборах, коли голоси рахує виконавча «вертикаль» президента Олександра Лукашенка. Якщо їхні головні вимоги влада не виконає, то БНФ обіцяє за тиждень до дня виборів зняти своїх кандидатів.
Ще одна частина опозиції не хоче ані участі у парламентських виборах, ані активного їх бойкоту, бо вважає, що в умовах Білорусі є сенс брати участь лише у президентських виборах, до них і треба готуватися. Такі сили вже обрали для себе гасло: «За вільні вибори без Лукашенка». Але як домогтися виконання цієї умови, ніхто не знає.
Більшість опозиційних кандидатів на минулих виборах президента Білорусі 2010 року було заарештовано ще в день голосування. Один із них Микола Статкевич досі перебуває за ґратами. Чи виникне в когось з опозиції бажання у 2015 році повторити цей шлях, досить сумнівно. Але і не брати участі в електоральних кампаніях опозиціонери не можуть, тому що це значитиме для них політичну смерть. На питання: «що робити?» білоруська опозиція так і не знайшла спільної відповіді. Зате всі переконані, що ані участь у виборах на умовах Лукашенка, ані їх бойкот нічого не дадуть.
У Білорусі від 1996 року немає Верховної Ради. Її розпустив президент Лукашенко. Чинний парламент – двопалатні Національні збори – фактично має декоративну функцію. У ньому немає політичних фракцій, немає дебатів, немає навіть своєї бухгалтерії – гроші депутатам нараховують в адміністрації президента. За чинної Конституції, верхню палату – Раду республіки – частково призначає своїм указом президент. Нижню Палату представників формально обирає народ у 110 мажоритарних округах, але, як переконані в опозиції, цю палату теж призначає Лукашенко, лише не указом, а через механізм контрольованих ним виборів.
Жодний опозиціонер до білоруського парламенту давно не потрапляв, здебільшого там представлена маловідома номенклатура середньої ланки або колишні голови облвиконкомів пенсійного віку, яких обирають «спікерами» палат.
За таких умов колишній депутат Верховної Ради, лідер Консервативно-християнської партії Юрій Беленький закликає співгромадян взагалі не ходити на виборчі дільниці.
«У Білорусі немає виборів, як немає і парламенту, і в цій ситуації є один вихід для білорусів, позбавлених конституційного права обирати органи влади, – відвернутися від тих, хто узурпував владу та чинить беззаконня, цілком ігнорувати цей захід», – зазначає Юрій Беленький.
За його словами, бойкот має бути активний, повинна бути агітація за бойкот та контроль і спостереження за виборчою кампанією. До активного бойкоту готові приєднатися кілька опозиційних партій та рухів.
«У бойкоті ми абсолютно не бачимо сенсу»
Інша частина опозиції не проти того, щоб взяти участь у виборах, але вимагає від влади виконання кількох умов – звільнення всіх політв’язнів, а також включення опозиційних представників до дільничих та інших виборчих комісій. Серед таких партій Білоруський народний фронт (БНФ), голова якого Олексій Янукевич сам збирається стати кандидатом у депутати Палати представників.
Ми за те, щоб використати ці вибори і отримати максимальну підтримку від людейОлексій Янукевич
«Ми за те, щоб використати ці вибори і отримати максимальну підтримку від людей, – каже він. – Ми це обговорили в партії і вирішили, що повинні висувати наших кандидатів, але з умовами. У бойкоті ми абсолютно не бачимо сенсу», – наголошує.
Олексій Янукевич не має ілюзій щодо можливості виграти у виборах, коли голоси рахує виконавча «вертикаль» президента Олександра Лукашенка. Якщо їхні головні вимоги влада не виконає, то БНФ обіцяє за тиждень до дня виборів зняти своїх кандидатів.
Ще одна частина опозиції не хоче ані участі у парламентських виборах, ані активного їх бойкоту, бо вважає, що в умовах Білорусі є сенс брати участь лише у президентських виборах, до них і треба готуватися. Такі сили вже обрали для себе гасло: «За вільні вибори без Лукашенка». Але як домогтися виконання цієї умови, ніхто не знає.
Більшість опозиційних кандидатів на минулих виборах президента Білорусі 2010 року було заарештовано ще в день голосування. Один із них Микола Статкевич досі перебуває за ґратами. Чи виникне в когось з опозиції бажання у 2015 році повторити цей шлях, досить сумнівно. Але і не брати участі в електоральних кампаніях опозиціонери не можуть, тому що це значитиме для них політичну смерть. На питання: «що робити?» білоруська опозиція так і не знайшла спільної відповіді. Зате всі переконані, що ані участь у виборах на умовах Лукашенка, ані їх бойкот нічого не дадуть.
