Брюссель – У комітеті із закордонних справ Європейського парламенту у понеділок обговорювали ситуацію в Україні з огляду на перспективи підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Парламентарі порівнювали свої позиції з позицією Європейської служби зовнішніх дій, яка відповідає за дипломатичні відносини Євросоюзу. Підсумок такий: і одні, і другі згодні, що угоди не підпишуть доти, доки в Україні не наведуть лад із системою судів, проведуть чесні вибори та переконають ЄС у незворотності реформ.
Угода про політичну асоціацію та економічну інтеграцію з Україною чекатиме завершення осінніх парламентських виборів та наведення ладу в українській судочинній системі.
Ґуннар Віґанд, виконувач обов’язків директора департаменту Європейської служби зовнішніх дій із питань Росії, «Східного партнерства» та Центральної Азії на відкритті засідання стисло окреслив стан справ в українсько-європейських стосунках. Євросоюз уважно стежить за ситуацією та констатує, що політичний клімат України погіршується, а судочинство функціонує із системними проблемами.
«Для того, щоб угода про асоціацію запрацювала, – заявив він, – ми очікуємо від України, по-перше, конкретної стратегії для виправлення наслідків вибіркового правосуддя, включно зі справою Юлії Тимошенко, та запобігання новим подібним порушенням. Друге, приготування та проведення парламентських виборів має бути в рамках міжнародних стандартів. І третє, слід завершити багато відкладених реформ, щодо яких ми домовилися ще декілька років тому та які ми підсумували в українсько-європейському плані асоціації».
Робота над угодою з ЄС триває
Тим часом, робота над підготовкою до підписання парафованої у березні угоди про асоціацію триває, каже європейський дипломат. Це відбудеться за згоди Ради Євросоюзу та Європарламенту, які й визначать, чи відповідає Україна необхідним критеріям.
Доповідач із питань відносин України та ЄС, польський дипломат Рішард Леґутко намагався визначити, який важіль слід використати Європарламенту для прискорення процесу підписання амбіційної угоди з Україною. Адже, каже він, ніхто не заперечить, що для Євросоюзу відносини з Україною мають стратегічний характер.
Ґуннар Віґанд на це зауважує: Європарламент вже активно використовує такий важіль, як активну участь багатьох депутатів у вирішенні проблем України. Зокрема, він нагадує про місію колишнього президента Польщі Александра Квасневського та екс-спікера Європарламенту Пата Кокса, які займаються моніторингом судових розглядів над колишніми українськими урядовцями.
«Наступний важіль – це підписання та ратифікація угоди, процеси, які відбудуться за участі Європарламенту, і українські керівники це добре усвідомлюють», – зауважив Ґуннар Віґанд.
Як мати справу з державою без політичної свободи? – євродепутат
Критичні зауваження висловлював німецький євродепутат Мікаель Ґалер. Він каже, що це добре, що в Україні вже підтримали новий Кримінально-процесуальний кодекс, але яка від цього користь, якщо судді ним досі не користуються. Його колега Вернер Шульц, який нещодавно мав зустріч із Юлією Тимошенко, передав від неї подяку Європарламенту та риторично запитав: «чи можемо ми мати справу з країною, де немає політичної свободи?»
Євродепутат від Нідерландів Маріє Корнеліссен звернула увагу на інший аспект демократичних свобод України – свободу зібрань сексуальних меншин, з огляду на скасування гей-параду, що планувався у травні в Києві.
«Виглядає на те, що Україна не хоче гарантувати права на (проведення гейпарадів) та зібрання, – каже євродепутат. – Там не хотіли захистити групи з 80 мирних громадян перед декількома сотнями агресивно налаштованих екстремістів. До того ж, в українському парламенті наразі обговорюють закон націлений проти пропаганди сексменшин».
Ґуннар Віґанд, коментуючи це, погодився, що в українському суспільстві бракує поваги до меншин, проте, у плані дій для переходу до безвізового режиму між Україною та ЄС є положення, що забороняє будь-яку дискримінацію, зауважив європейський урядовець.
Угода про політичну асоціацію та економічну інтеграцію з Україною чекатиме завершення осінніх парламентських виборів та наведення ладу в українській судочинній системі.
Ґуннар Віґанд, виконувач обов’язків директора департаменту Європейської служби зовнішніх дій із питань Росії, «Східного партнерства» та Центральної Азії на відкритті засідання стисло окреслив стан справ в українсько-європейських стосунках. Євросоюз уважно стежить за ситуацією та констатує, що політичний клімат України погіршується, а судочинство функціонує із системними проблемами.
Ми очікуємо від України конкретної стратегії для виправлення наслідків вибіркового правосуддя, включно зі справою Юлії ТимошенкоҐуннар Віґанд
«Для того, щоб угода про асоціацію запрацювала, – заявив він, – ми очікуємо від України, по-перше, конкретної стратегії для виправлення наслідків вибіркового правосуддя, включно зі справою Юлії Тимошенко, та запобігання новим подібним порушенням. Друге, приготування та проведення парламентських виборів має бути в рамках міжнародних стандартів. І третє, слід завершити багато відкладених реформ, щодо яких ми домовилися ще декілька років тому та які ми підсумували в українсько-європейському плані асоціації».
Робота над угодою з ЄС триває
Тим часом, робота над підготовкою до підписання парафованої у березні угоди про асоціацію триває, каже європейський дипломат. Це відбудеться за згоди Ради Євросоюзу та Європарламенту, які й визначать, чи відповідає Україна необхідним критеріям.
Доповідач із питань відносин України та ЄС, польський дипломат Рішард Леґутко намагався визначити, який важіль слід використати Європарламенту для прискорення процесу підписання амбіційної угоди з Україною. Адже, каже він, ніхто не заперечить, що для Євросоюзу відносини з Україною мають стратегічний характер.
Ґуннар Віґанд на це зауважує: Європарламент вже активно використовує такий важіль, як активну участь багатьох депутатів у вирішенні проблем України. Зокрема, він нагадує про місію колишнього президента Польщі Александра Квасневського та екс-спікера Європарламенту Пата Кокса, які займаються моніторингом судових розглядів над колишніми українськими урядовцями.
«Наступний важіль – це підписання та ратифікація угоди, процеси, які відбудуться за участі Європарламенту, і українські керівники це добре усвідомлюють», – зауважив Ґуннар Віґанд.
Як мати справу з державою без політичної свободи? – євродепутат
Критичні зауваження висловлював німецький євродепутат Мікаель Ґалер. Він каже, що це добре, що в Україні вже підтримали новий Кримінально-процесуальний кодекс, але яка від цього користь, якщо судді ним досі не користуються. Його колега Вернер Шульц, який нещодавно мав зустріч із Юлією Тимошенко, передав від неї подяку Європарламенту та риторично запитав: «чи можемо ми мати справу з країною, де немає політичної свободи?»
Євродепутат від Нідерландів Маріє Корнеліссен звернула увагу на інший аспект демократичних свобод України – свободу зібрань сексуальних меншин, з огляду на скасування гей-параду, що планувався у травні в Києві.
«Виглядає на те, що Україна не хоче гарантувати права на (проведення гейпарадів) та зібрання, – каже євродепутат. – Там не хотіли захистити групи з 80 мирних громадян перед декількома сотнями агресивно налаштованих екстремістів. До того ж, в українському парламенті наразі обговорюють закон націлений проти пропаганди сексменшин».
Ґуннар Віґанд, коментуючи це, погодився, що в українському суспільстві бракує поваги до меншин, проте, у плані дій для переходу до безвізового режиму між Україною та ЄС є положення, що забороняє будь-яку дискримінацію, зауважив європейський урядовець.
