Брюссель – Фондові ринки зітхнули з полегшенням, коли дізналися, що партнери по єврозоні зробили черговий жест для порятунку іспанських банків, пообіцявши допомогу в розмірі 100 мільярдів євро. Раніше подібні позики під невисокі відсотки вже надали Греції, Ірландії та Португалії. Тим часом, з огляду на наближення грецьких виборів, європейські економісти спокою єврозоні не пророкують. До того ж, вони далеко не впевнені у тому, що іспанська позика буде останньою.
Ось вже три роки, як Європейський Союз, зокрема зона із 17 країн, де в обігу є євро, гарячково бореться із фінансовою та економічною кризою й відбиває атаки світових ринків. Лідери цих країн подекуди збираються на саміти, які вони майже щоразу називають «історичними», але їхнє рішення, виглядає, не вносять спокою до розбурханого світу європейських фінансів.
От і цього разу, після Греції, Португалії та Ірландії, допомоги у порятунку своїх банків від дефолту попросила Іспанія. Міністри фінансів єврозони доволі швидко домовилися надати їй зі спеціального Європейського стабілізаційного фонду 100 мільярдів. І, природньо, з Брюсселя зазвучали вже знайомі заяви.
«Це попереджувальна і вирішальна акція, яка свідчить про те, що Євросоюз та Іспанія готові вдатися до всіх необхідних кроків, щоб забезпечити фінансову стабільність Європи», – зазначає єврокомісар із валютної та економічної політики ЄС Оллі Рен.
Порятунок іспанських банків – це спроба виграти час
Але ця фінансова стабільність, кволі ознаки якої з’явилися у понеділок зранку одразу після відкриття торгів на світових ринках, може бути тільки черговим швидкоплинним епізодом. Як кажуть європейські експерти, нинішній порятунок Іспанії – це лише намагання виграти трохи часу та вселити хоч якусь довіру інвесторам за тиждень до парламентських виборів у Греції. Якщо наступної неділі там переможуть ліві партії, то греки спробують відмовитися від взятих раніше зобов’язань перед міжнародними кредиторами, що вимагають бюджетних скорочень.
Тим часом, щоб визначити точнішу суму, необхідну для рекапіталізації 90 відсотків банківської системи Іспанії, у цій державі проводиться аудит, зокрема, експертів із Європейської комісії. Взамін, уряд прем’єр-міністра Мар’яна Рахоя зобов’язаний реформувати цей сектор та скоротити зовнішні борги та дефіцит бюджету. Та найскладніший виклик, перед яким постали лідери цієї країни, – це безробіття, яке поглинуло майже 25 відсотків працездатного населення Іспанії.
Європейські експерти скептично налаштовані щодо нинішнього рішення кредитувати рекапіталізацію банків Іспанії. Одні вважають, що без їх ґрунтовного реформування це стане тільки зайвою тратою грошей. Інші налаштовані суворіше: треба залишити іспанців самих давати собі раду – це послужить уроком іншим, вважають вони.
Мільярди банкам і обурливі відсотки пенсіонерам та університетам – експерт
Французький економіст П’єр Ларутру, коментуючи порятунок банківської системи Іспанії, зауважив: «Через тиждень-два ми далі будемо чути, що в Іспанії чи в Італії поглиблюється рецесія, що люди виходять на вулиці на масові акції протесту».
«Чому? Бо коли треба якихось 6 мільярдів для допомоги університетам чи для фінансування пенсій – цих коштів немає, або ж їх позичають під 7-10 відсотків. А коли треба для банків. то знаходять сотні мільярдів під дуже низькі відсотки. Це – обурливо», – наголошує паризький експерт.
У понеділок зранку Єврокомісія заявила, що кредит Іспанії нададуть приблизно під 3-4 відсотки річних. Водночас, вісті про рецесію в Італії – єдиній проблемній державі, яка ще не зверталася по допомогу – надійшли вже сьогодні. Статистичний інститут цієї країни щойно заявив про те, що ВВП Італії продовжив скорочення через спад споживання та зменшення інвестицій.
Ось вже три роки, як Європейський Союз, зокрема зона із 17 країн, де в обігу є євро, гарячково бореться із фінансовою та економічною кризою й відбиває атаки світових ринків. Лідери цих країн подекуди збираються на саміти, які вони майже щоразу називають «історичними», але їхнє рішення, виглядає, не вносять спокою до розбурханого світу європейських фінансів.
От і цього разу, після Греції, Португалії та Ірландії, допомоги у порятунку своїх банків від дефолту попросила Іспанія. Міністри фінансів єврозони доволі швидко домовилися надати їй зі спеціального Європейського стабілізаційного фонду 100 мільярдів. І, природньо, з Брюсселя зазвучали вже знайомі заяви.
«Це попереджувальна і вирішальна акція, яка свідчить про те, що Євросоюз та Іспанія готові вдатися до всіх необхідних кроків, щоб забезпечити фінансову стабільність Європи», – зазначає єврокомісар із валютної та економічної політики ЄС Оллі Рен.
Порятунок іспанських банків – це спроба виграти час
Але ця фінансова стабільність, кволі ознаки якої з’явилися у понеділок зранку одразу після відкриття торгів на світових ринках, може бути тільки черговим швидкоплинним епізодом. Як кажуть європейські експерти, нинішній порятунок Іспанії – це лише намагання виграти трохи часу та вселити хоч якусь довіру інвесторам за тиждень до парламентських виборів у Греції. Якщо наступної неділі там переможуть ліві партії, то греки спробують відмовитися від взятих раніше зобов’язань перед міжнародними кредиторами, що вимагають бюджетних скорочень.
Тим часом, щоб визначити точнішу суму, необхідну для рекапіталізації 90 відсотків банківської системи Іспанії, у цій державі проводиться аудит, зокрема, експертів із Європейської комісії. Взамін, уряд прем’єр-міністра Мар’яна Рахоя зобов’язаний реформувати цей сектор та скоротити зовнішні борги та дефіцит бюджету. Та найскладніший виклик, перед яким постали лідери цієї країни, – це безробіття, яке поглинуло майже 25 відсотків працездатного населення Іспанії.
Європейські експерти скептично налаштовані щодо нинішнього рішення кредитувати рекапіталізацію банків Іспанії. Одні вважають, що без їх ґрунтовного реформування це стане тільки зайвою тратою грошей. Інші налаштовані суворіше: треба залишити іспанців самих давати собі раду – це послужить уроком іншим, вважають вони.
Мільярди банкам і обурливі відсотки пенсіонерам та університетам – експерт
Французький економіст П’єр Ларутру, коментуючи порятунок банківської системи Іспанії, зауважив: «Через тиждень-два ми далі будемо чути, що в Іспанії чи в Італії поглиблюється рецесія, що люди виходять на вулиці на масові акції протесту».
«Чому? Бо коли треба якихось 6 мільярдів для допомоги університетам чи для фінансування пенсій – цих коштів немає, або ж їх позичають під 7-10 відсотків. А коли треба для банків. то знаходять сотні мільярдів під дуже низькі відсотки. Це – обурливо», – наголошує паризький експерт.
У понеділок зранку Єврокомісія заявила, що кредит Іспанії нададуть приблизно під 3-4 відсотки річних. Водночас, вісті про рецесію в Італії – єдиній проблемній державі, яка ще не зверталася по допомогу – надійшли вже сьогодні. Статистичний інститут цієї країни щойно заявив про те, що ВВП Італії продовжив скорочення через спад споживання та зменшення інвестицій.