Київ – В Україні деякі західні банки можуть згорнути свою діяльність – у разі, якщо влада не гарантуватиме рівноправності кредиторів і позичальників. Такі припущення роблять в Асоціації українських банків. Там також вважають, що нішу, яку звільнять банки з іноземним капіталом, цілком можуть зайняти російські банки, що збільшить залежність України від північного сусіда.
Більшість фінансових проблем України спричинені помилковою політикою влади щодо допуску і функціонування банків з іноземним капіталом, стверджують в Асоціації українських банків. Оскільки кредитування відбувається переважно в іноземній валюті, валютні ризики, які мали б впасти на позичальника, бумерангом повертаються до банків. Особливо західних, де частка іноземного капіталу – більше половини. Такі фінустанови особливо гостро постраждали внаслідок обвалу курсу під час кризи 2008-2009 років.
В Асоціації українських банків вважають, що від подібних кредитних перипетій страждають, в першу чергу, пересічні юридичні й фізичні особи. Великі позичальники, які взяли в кредит близько мільярда, не збираються повертати його, бо пов’язані з окремими посадовцями силових структур. Як наслідок, всі фінансові проблеми відбиваються на малому бізнесі – для того, щоб повернути ті втрати, яких банк зазнав від крупних компаній, він починає тиснути на малих клієнтів великими відсотками і штрафами.
Російські банки прийдуть на місця європейських – Сугоняко
Президент Асоціації українських банків Олексадр Сугоняко вважає цілком реальним згортання діяльності європейських банків в Україні через таку дискредитацію і не виключає, що саме російські банки заповнять прогалини, які утворяться. «Вони справді краще знають специфіку, вони будуть адаптуватись, і їх позиції будуть укріплюватись, якщо західні банки будуть іти звідси. Ну і природно, залежність України зростатиме від нашого східного сусіда», – припускає він.
У європейських банках натомість радять не поспішати драматизувати ситуацію. Олена Павловська, прес-аташе австрійського ERSTE-банку, наголосила Радіо Свобода, що проблем з кредитуванням і заборгованостей банк не має: «У зв’язку з тим, що в нас дуже серйозний підхід до всіх можливих ризиків і до оцінки можливостей позичальника, у нас всі нові кредити є благополучними і вертаються вчасно».
Якщо економіка ефективна, то позика не несе ніякої загрози
Старший радник «Альфа-банку» в Україні Роман Шпек пов’язує проблеми банків із іноземними власниками з труднощами, яких ці власники зазнають за межами України. За словами Шпека, українське законодавство нині не регулює діяльність іноземних банків. Тому й виходить, каже економіст, що Україна потрапляє в залежність. Окрім того, за його словами, загалом економіка України є недостатньо реформованою, а ціни на товари – завищеними. Тож їх доводиться компенсувати за рахунок позик Росії чи Світового банку.
«Основна проблема України – слабка кредитоспроможність вітчизняної економіки і
неконкурентноздатність. На цьому етапі ми повинні бути вдячні кожному з кредиторів, який готовий зичити нам кошти і потрібно більше тверезого розсуду і підходів, для того, щоб зіштовхнутись з мертвої точки», – наголошує економіст.
Прикладом для наслідування, на думку Романа Шпека, є Чехія, де за рахунок реформування банківського сектору і законодавства кредитні операції вдалося спрямувати на власний економічний розвиток і, таким чином, покращити економічну ситуацію в країні.
Більшість фінансових проблем України спричинені помилковою політикою влади щодо допуску і функціонування банків з іноземним капіталом, стверджують в Асоціації українських банків. Оскільки кредитування відбувається переважно в іноземній валюті, валютні ризики, які мали б впасти на позичальника, бумерангом повертаються до банків. Особливо західних, де частка іноземного капіталу – більше половини. Такі фінустанови особливо гостро постраждали внаслідок обвалу курсу під час кризи 2008-2009 років.
В Асоціації українських банків вважають, що від подібних кредитних перипетій страждають, в першу чергу, пересічні юридичні й фізичні особи. Великі позичальники, які взяли в кредит близько мільярда, не збираються повертати його, бо пов’язані з окремими посадовцями силових структур. Як наслідок, всі фінансові проблеми відбиваються на малому бізнесі – для того, щоб повернути ті втрати, яких банк зазнав від крупних компаній, він починає тиснути на малих клієнтів великими відсотками і штрафами.
Російські банки прийдуть на місця європейських – Сугоняко
Президент Асоціації українських банків Олексадр Сугоняко вважає цілком реальним згортання діяльності європейських банків в Україні через таку дискредитацію і не виключає, що саме російські банки заповнять прогалини, які утворяться. «Вони справді краще знають специфіку, вони будуть адаптуватись, і їх позиції будуть укріплюватись, якщо західні банки будуть іти звідси. Ну і природно, залежність України зростатиме від нашого східного сусіда», – припускає він.
У європейських банках натомість радять не поспішати драматизувати ситуацію. Олена Павловська, прес-аташе австрійського ERSTE-банку, наголосила Радіо Свобода, що проблем з кредитуванням і заборгованостей банк не має: «У зв’язку з тим, що в нас дуже серйозний підхід до всіх можливих ризиків і до оцінки можливостей позичальника, у нас всі нові кредити є благополучними і вертаються вчасно».
Якщо економіка ефективна, то позика не несе ніякої загрози
Старший радник «Альфа-банку» в Україні Роман Шпек пов’язує проблеми банків із іноземними власниками з труднощами, яких ці власники зазнають за межами України. За словами Шпека, українське законодавство нині не регулює діяльність іноземних банків. Тому й виходить, каже економіст, що Україна потрапляє в залежність. Окрім того, за його словами, загалом економіка України є недостатньо реформованою, а ціни на товари – завищеними. Тож їх доводиться компенсувати за рахунок позик Росії чи Світового банку.
«Основна проблема України – слабка кредитоспроможність вітчизняної економіки і
Основна проблема України – слабка кредитоспроможність вітчизняної економіки і неконкурентноздатністьРоман Шпек
неконкурентноздатність. На цьому етапі ми повинні бути вдячні кожному з кредиторів, який готовий зичити нам кошти і потрібно більше тверезого розсуду і підходів, для того, щоб зіштовхнутись з мертвої точки», – наголошує економіст.
Прикладом для наслідування, на думку Романа Шпека, є Чехія, де за рахунок реформування банківського сектору і законодавства кредитні операції вдалося спрямувати на власний економічний розвиток і, таким чином, покращити економічну ситуацію в країні.
