Корупція в Україні має системний характер – Transparency International

Брюссель – Міжнародна організація Transparency International сьогодні вперше опублікувала звіт «Наскільки корумпованою є Європа». Експерти стверджують, що непрозорість, відсутність звітності влади перед громадянами, сплетіння політики та бізнесу значною мірою сприяли кризі, яку наразі переживають деякі країни єврозони. Щоправда, навіть у таких «проблемних» державах, як Греція, Ірландія чи Італія, корупція не має такого системного характеру і не має такого толерантного до себе ставлення громадян, як в Україні.

Характерно, що гангрена корупції, згідно із вивченням трьох сотень державних установ «піддослідних» європейських держав, найбільше вразила тих, де наразі борються із надмірними зовнішніми боргами. Греція, на яку найчастіше вказують пальцем, у цьому контексті виявилася, так би мовити, «на висоті». За даними грецького осередку Transparency International, там щороку недораховують 12 мільярдів європодатків. Найбільш вражені корупцією грецька державна влада, мас-медіа та світ бізнесу. Зачароване коло змов, клієнтизму та конфліктів інтересів підсилюють занепад роботи цих трьох сфер.

Останній звіт щодо Греції свідчить: «Громадяни живуть в атмосфері «узаконеної корупції», опираючись на законодавство, яке заохочує цей процес».

Керуючий директор Transparency International Кобус Де Свардт заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що «ніхто не стверджуватиме, що недостатня прозорість призвела до фінансової кризи». І одразу додає, що «саме непрозорість та хиби державної звітності стали головними факторами, що долучилися до приходу цієї кризи. Це ж є й головною вадою боротьби з фінансовою кризою. Наприклад, в Ірландії, Португалії чи Греції протягом трьох років відбувся масовий розпродаж державного майна. Там надзвичайно не вистачає прозорості у питаннях бюджету та державних закупівель».

Корупційні скандали та відставки

Рівно рік тому Єврокомісія ухвалила антикорупційну директиву. За цей час, майже по всій об’єднаній Європі розгорілися корупційні скандали. Деякі політичні лідери Франції та Італії постали перед судом, був змушений піти з посади німецький президент, а уряди Словаччини, Латвії та Румунії подали у відставку. За оцінками представника відділу Єврокомісії з боротьби з організованою злочинністю та корупцією Сабін Званепол, по європейській економіці корупція б’є дуже сильно.

«За нашими найточнішими підрахунками, щороку корупція у Євросоюзі коштує платникам податків, державам, вам і мені 120 мільярдів євро, – каже вона. – Це величезні гроші й на тлі нинішнього економічно-фінансового контексту це перша і найважливіша річ, якій слід приділити увагу».

Гіркі уроки минулих приєднань нових держав до ЄС, зокрема, Болгарії та Румунії, не минули даремно, додає брюссельська представниця відділу з боротьби з корупцією та злочинністю. Нині Єврокомісія переглядає методи вступу нових членів. Таким чином, уміле держуправління, боротьба з корупцією, ефективність і незалежність судів – всі ці речі мають бути впорядковані вже на ранніх стадіях, що передують вступу до співдружності.

Європарламентар від Нідерландів Корнеліс де Йонґ, який був організатором презентації звіту Transparency International, також нагадав, що корупційні скандали мали місце і в його установі. Йдеться про журналістський експеримент, коли депутатам пропонували гроші, ніби від лобістської організації для ухвалення зручного закону, від яких, зрештою, не відмовилися європарламентарі від Румунії, Австрії та Словенії.

Системна українська корупція й мовчазна згода громадян

Стан корупції в Україні є справді загрозливим, вважає Світлана Савицька, регіональний координатор Transparency International по країнах СНД.

«За нашими даними, корупція в Україні носить системний характер. Найкорумпованіші сектори – політичні партії, гілка законодавчої влади, держслужбовці, судова система і міліція. Загалом, в українському суспільстві дуже високий рівень толерантності щодо корупції», – наголошує представниця Transparency International.