Сімферополь – У Криму розпочався «високий» курортний сезон. Українські туристи, які влітку є основними відвідувачами автономії, не завжди почуваються там бажаними гостями. Торік Крим відвідали понад 4 мільйони українців, цього року місцева влада очікує ще більше. Однак знайти меню українською мовою у закладах громадського харчування практично неможливо. Так само непросто відшукати у кримських музеях україномовних екскурсоводів. Високопосадовці натомість проблеми в туристичній сфері автономії не бачать.
Один із ресторанів української кухні на Південному узбережжі Криму. Антураж у закладі – псевдоукраїнський, а музичний супровід – виключно російськомовний. Меню принесли російською мовою. У відповідь на прохання дати українською, офіціантка здивована: «Для чого воно вам?! У нас все лише російською». Не знайти україномовного меню і в решті півтора десятка кафешок і ресторанчиків, які зустрічаються по трасі з Ялти до Алушти.
Якщо залізничний вокзал Сімферополя, який перебуває у державній власності, зустрічає гостей півострова двома мовами, в тому числі оголошеннями і вказівниками українською, то на сусідніх тролейбусній та автобусній станціях української мови вже не побачити і не почути. Вони, як і Міжнародний аеропорт «Сімферополь» – в комунальній чи республіканській власності. Можливо тому майже всі вказівники на сімферопольському летовищі – переважно російською мовою, інколи вони дублюються англійською і вкрай рідко – українською.
Крім того, що українська мова – державна і на території АРК, а також тут живе велика україномовна меншина, українська мова – рідна та зручніша для значної кількості туристів, які приїжджають на відпочинок на півострів. Торік з 6 мільйонів гостей Криму понад 70% були українськими громадянами. І привозили сюди вони не лише свою картоплю і сало – це такий поширений в Криму стереотип про українських туристів – але й чималі кошти. Тим не менш, україномовні меню в кримських закладах громадського харчування – така ж екзотика, як і адекватне співвідношення ціни та якості обслуговування в розпал сезону, а україномовні екскурсії навіть в державних музеях – відсутні.
Ірина, яка приїхала на відпочинок з родиною з Києва, каже, що дискомфорту в російськомовному Криму майже не відчуває, але хотіла б, щоб до неї та витрачених нею тут грошей ставилися з більшою повагою. «Звичайно ж, ми розуміємо російську мову, але було б набагато приємніше, якби в ресторанах пропонували меню і російською, і українською мовами, якби екскурсії ми могли б вибрати українською мовою, якби не фиркали у спину, почувши від нас українські слова. Тоді б ми відчували себе на відпочинку комфортніше і прагнули знову сюди повернутися. Ми ж живемо все-таки в Україні», – наголошує Ірина.
Урядовець: проблем немає, хоча трохи є…
Тим часом міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв такої проблеми в туристичній сфері автономії не бачить: «Якщо буде потреба у суспільства в тому, щоб українська мова була більш присутня в туристичній галузі, то це вирішується не за допомогою держави. Зараз у суспільства для цього є все необхідне – і обслуговуючий персонал, який приїхав з материкових регіонів, у тому числі із Західної України, і туристи звідти ж. Тому проблеми, в яку владі необхідно втручатися, на мій погляд, насправді немає». За словами міністра, конкуренцію і ринок створюють попит і пропозиція. Буде попит на українську мову в туристичній сфері Криму – з’явиться і пропозиція.
Водночас, Олександр Лієв визнав, що попит українських мас-медій на україномовну інформацію з курортного Криму досі не задоволений. Офіційний сайт Міністерства туризму і курортів АРК, а також «Офіційний туристичний портал Криму» та урядовий Курортно-інформаційний центр автономії подають всю інформацію виключно російською мовою. Міністр сказав, що це «зауваження справедливе», але пояснив відсутність іншомовних версій браком ресурсів. Водночас він пообіцяв, що Міністерство курортів і туризму автономії вживе заходів, щоб українські споживачі, зокрема, мас-медіа, змогли отримувати цю офіційну інформацію і державною мовою.
Один із ресторанів української кухні на Південному узбережжі Криму. Антураж у закладі – псевдоукраїнський, а музичний супровід – виключно російськомовний. Меню принесли російською мовою. У відповідь на прохання дати українською, офіціантка здивована: «Для чого воно вам?! У нас все лише російською». Не знайти україномовного меню і в решті півтора десятка кафешок і ресторанчиків, які зустрічаються по трасі з Ялти до Алушти.
Якщо залізничний вокзал Сімферополя, який перебуває у державній власності, зустрічає гостей півострова двома мовами, в тому числі оголошеннями і вказівниками українською, то на сусідніх тролейбусній та автобусній станціях української мови вже не побачити і не почути. Вони, як і Міжнародний аеропорт «Сімферополь» – в комунальній чи республіканській власності. Можливо тому майже всі вказівники на сімферопольському летовищі – переважно російською мовою, інколи вони дублюються англійською і вкрай рідко – українською.
Крім того, що українська мова – державна і на території АРК, а також тут живе велика україномовна меншина, українська мова – рідна та зручніша для значної кількості туристів, які приїжджають на відпочинок на півострів. Торік з 6 мільйонів гостей Криму понад 70% були українськими громадянами. І привозили сюди вони не лише свою картоплю і сало – це такий поширений в Криму стереотип про українських туристів – але й чималі кошти. Тим не менш, україномовні меню в кримських закладах громадського харчування – така ж екзотика, як і адекватне співвідношення ціни та якості обслуговування в розпал сезону, а україномовні екскурсії навіть в державних музеях – відсутні.
Ірина, яка приїхала на відпочинок з родиною з Києва, каже, що дискомфорту в російськомовному Криму майже не відчуває, але хотіла б, щоб до неї та витрачених нею тут грошей ставилися з більшою повагою. «Звичайно ж, ми розуміємо російську мову, але було б набагато приємніше, якби в ресторанах пропонували меню і російською, і українською мовами, якби екскурсії ми могли б вибрати українською мовою, якби не фиркали у спину, почувши від нас українські слова. Тоді б ми відчували себе на відпочинку комфортніше і прагнули знову сюди повернутися. Ми ж живемо все-таки в Україні», – наголошує Ірина.
Урядовець: проблем немає, хоча трохи є…
Тим часом міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв такої проблеми в туристичній сфері автономії не бачить: «Якщо буде потреба у суспільства в тому, щоб українська мова була більш присутня в туристичній галузі, то це вирішується не за допомогою держави. Зараз у суспільства для цього є все необхідне – і обслуговуючий персонал, який приїхав з материкових регіонів, у тому числі із Західної України, і туристи звідти ж. Тому проблеми, в яку владі необхідно втручатися, на мій погляд, насправді немає». За словами міністра, конкуренцію і ринок створюють попит і пропозиція. Буде попит на українську мову в туристичній сфері Криму – з’явиться і пропозиція.
Водночас, Олександр Лієв визнав, що попит українських мас-медій на україномовну інформацію з курортного Криму досі не задоволений. Офіційний сайт Міністерства туризму і курортів АРК, а також «Офіційний туристичний портал Криму» та урядовий Курортно-інформаційний центр автономії подають всю інформацію виключно російською мовою. Міністр сказав, що це «зауваження справедливе», але пояснив відсутність іншомовних версій браком ресурсів. Водночас він пообіцяв, що Міністерство курортів і туризму автономії вживе заходів, щоб українські споживачі, зокрема, мас-медіа, змогли отримувати цю офіційну інформацію і державною мовою.
