Брюссель – Перший саміт Євросоюзу та Росії після повернення у крісло президента Володимира Путіна відбувся у російському Санкт-Петербурзі. Однак зустріч Путіна з європейськими лідерами, схоже, не знаменувала собою ніяких проривів ні у вимогах тиску на президента Сирії Башара Асада, ні у двосторонніх енергетичних угодах, ні у прагненні Кремля до скасування візового режиму з Європейським Союзом.
Нинішні декларації і з боку Брюсселя, і з боку Москви щодо поглиблення партнерства та взаємного задоволення результатами саміту, залишаються тільки зовнішніми дипломатичними прийомами. Насправді, зустріч на високому рівні у Петербурзі не виправдала надій ні росіян, ні об’єднаної Європи.
Зокрема, не вдалося переконати Володимира Путіна відмовитися накладати вето у Раді безпеки ООН на економічні санкції та можливість військового втручання щодо режиму диктатора Сирії Башара Асада. Хоча представники співдружності, у тому числі і голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, намагався якось вплинути на лідера Росії.
«Європейський Союз та Росія можуть мати деякі розбіжності в оцінках, але ми повністю згідні, що «план Кофі Аннана» загалом надає найкращу можливість розірвати зачароване коло насилля в Сирії, уникнути громадянської війни та знайти мирне довгострокове рішення», – закликав Герман Ван Ромпей і додав: «нам треба об’єднати зусилля щодо розв’язання сирійської кризи».
Сирія – це російська військова база і вигідний клієнт – аналітики
Однак, господар Кремля у цьому питанні не поступився ні на крок. Як пояснюють аналітики, надто важливим союзником є Сирія для Росії, яка завдяки цій країні має доступ своїх військово-морських сил до Середземномор’я. Крім цього, Дамаск залишається важливим клієнтом російської промисловості озброєнь, хоча Кремль і заперечує, що продає зброю режимові Асада.
Тим часом Володимир Путін закликав звільнити партнерство між Росією та ЄС від стереотипів. Зокрема, він активно та винахідливо критикував так званий «третій енергетичний пакет», нещодавно ухвалений у співдружності. Цей документ, поміж іншим, не дає можливості російському енергетичному монополісту – «Газпрому» – встановлювати контроль над газогонами, якими блакитне паливо постачається до європейського споживача.
Інша «больова точка» європейсько-російських відносин – торгівля. Саме цей розділ головним чином блокує нову стратегічну угоду, щодо якої вже давно ведуть переговори Брюссель та Москва. Євросоюз виступає за приєднання Росії до СОТ, але й хоче, щоб влада цієї країни пригальмувала корупцію та поглибила верховенство права. Володимир Путін, тим часом, відповідає, що вимоги європейців виходять за рамки принципів, зафіксованих Світовою організацією торгівлі.
Візи перенесли на наступний саміт
Натомість, ігноруючи зауваження представників Брюсселя щодо порушень прав людини, та гноблення громадянського суспільства, російський лідер Володимир Путін повертав розмову до іншої традиційної теми щорічних самітів – скасування віз.
«Очевидно, що візові бар’єри – це гальмо для гуманітарних контактів та розвитку торгівлі», – наголосив російський Президент.
Він переконував, що побоювання «з приводу напливу трудових мігрантів із Росії надто перебільшені. Всі (а це саме стосується й кримінальних елементів), хто хоче – всі вже там, у Європі, їздять собі без жодних віз туди і назад, використовуючи наявні інструменти. Потерпають від цього візового режиму, зазвичай, законослухняні бізнесмени, журналісти і просто громадяни».
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та голова Європейської ради Герман Ван Ромпей погоджуються щодо шкідливості візових перешкод для людських стосунків і торгівлі. Однак, ЄС зауважує, що скасування віз – це тривала технічна процедура і здійснити її можливо тільки за умови, якщо Росія відповідатиме цілій низці критеріїв і на це буде згода кожної з країн Шенгенського простору. А відтак, візове питання відклали до наступного саміту Росія – ЄС, що відбудеться наприкінці цього року.
Нинішні декларації і з боку Брюсселя, і з боку Москви щодо поглиблення партнерства та взаємного задоволення результатами саміту, залишаються тільки зовнішніми дипломатичними прийомами. Насправді, зустріч на високому рівні у Петербурзі не виправдала надій ні росіян, ні об’єднаної Європи.
Зокрема, не вдалося переконати Володимира Путіна відмовитися накладати вето у Раді безпеки ООН на економічні санкції та можливість військового втручання щодо режиму диктатора Сирії Башара Асада. Хоча представники співдружності, у тому числі і голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, намагався якось вплинути на лідера Росії.
«Європейський Союз та Росія можуть мати деякі розбіжності в оцінках, але ми повністю згідні, що «план Кофі Аннана» загалом надає найкращу можливість розірвати зачароване коло насилля в Сирії, уникнути громадянської війни та знайти мирне довгострокове рішення», – закликав Герман Ван Ромпей і додав: «нам треба об’єднати зусилля щодо розв’язання сирійської кризи».
Сирія – це російська військова база і вигідний клієнт – аналітики
Однак, господар Кремля у цьому питанні не поступився ні на крок. Як пояснюють аналітики, надто важливим союзником є Сирія для Росії, яка завдяки цій країні має доступ своїх військово-морських сил до Середземномор’я. Крім цього, Дамаск залишається важливим клієнтом російської промисловості озброєнь, хоча Кремль і заперечує, що продає зброю режимові Асада.
Тим часом Володимир Путін закликав звільнити партнерство між Росією та ЄС від стереотипів. Зокрема, він активно та винахідливо критикував так званий «третій енергетичний пакет», нещодавно ухвалений у співдружності. Цей документ, поміж іншим, не дає можливості російському енергетичному монополісту – «Газпрому» – встановлювати контроль над газогонами, якими блакитне паливо постачається до європейського споживача.
Інша «больова точка» європейсько-російських відносин – торгівля. Саме цей розділ головним чином блокує нову стратегічну угоду, щодо якої вже давно ведуть переговори Брюссель та Москва. Євросоюз виступає за приєднання Росії до СОТ, але й хоче, щоб влада цієї країни пригальмувала корупцію та поглибила верховенство права. Володимир Путін, тим часом, відповідає, що вимоги європейців виходять за рамки принципів, зафіксованих Світовою організацією торгівлі.
Візи перенесли на наступний саміт
Натомість, ігноруючи зауваження представників Брюсселя щодо порушень прав людини, та гноблення громадянського суспільства, російський лідер Володимир Путін повертав розмову до іншої традиційної теми щорічних самітів – скасування віз.
«Очевидно, що візові бар’єри – це гальмо для гуманітарних контактів та розвитку торгівлі», – наголосив російський Президент.
Він переконував, що побоювання «з приводу напливу трудових мігрантів із Росії надто перебільшені. Всі (а це саме стосується й кримінальних елементів), хто хоче – всі вже там, у Європі, їздять собі без жодних віз туди і назад, використовуючи наявні інструменти. Потерпають від цього візового режиму, зазвичай, законослухняні бізнесмени, журналісти і просто громадяни».
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та голова Європейської ради Герман Ван Ромпей погоджуються щодо шкідливості візових перешкод для людських стосунків і торгівлі. Однак, ЄС зауважує, що скасування віз – це тривала технічна процедура і здійснити її можливо тільки за умови, якщо Росія відповідатиме цілій низці критеріїв і на це буде згода кожної з країн Шенгенського простору. А відтак, візове питання відклали до наступного саміту Росія – ЄС, що відбудеться наприкінці цього року.