Сімферополь – Із настанням літа в Криму розпочався «високий» туристичний сезон. До його початку кримські урядовці приурочили відзначення ювілею «початку туризму до Криму». Тож цьогорічний туристичний сезон в автономії пройде під егідою 225-ї річниці подорожі до Криму російської імператриці Катерини Другої, яка, за версією місцевих урядовців, і стала родоначальницею кримського туризму, ставши першою VIP-мандрівницею, яка відвідала півострів. Кримські історики та експерти сумніваються у справедливості цих тверджень і в доцільності пропагувати кримські курорти, використовуючи ім’я імператриці з неоднозначною репутацією.
Наприкінці травня низка державних установ провела у Сімферополі серію заходів на честь 225-ї річниці подорожі до Криму російської імператриці Катерини Другої. Конференції і різноманітні виставки та інші офіційні заходи мали на меті показати, що цей візит став початком кримського туризму, а імператриця – була першою VIP-туристкою.
19 травня (за старим стилем) 1787 року Катерина Друга зі свитою і гостями прибула до Криму, а 31 травня покинула півострів, відвідавши Перекоп, Севастополь, Бахчисарай, Ак-Мечеть, Карасубазар, Феодосію і Старий Крим. Разом із російською імператрицею подорожували австро-угорський імператор Йосип Другий і група дипломатів з Іспанії, Франції та Великобританії.
Директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін каже, що це був «перший організований туристичний вояж в історії Криму». За його словами, спеціально для імператриці в Криму створили туристичну інфраструктуру, будували дорожні палаци, покращували шляхи сполучення, випустили спеціальний путівник. Його ідею про те, що туризм почався з приїзду Катерини Другої підтримали в кримському уряді.
Чому б Сагайдачного не зробити «першим туристом» у Криму – історик?
Тим часом частина експертів та істориків скептично розцінили цю тезу. Кандидат історичних наук, автор багатьох книг та історичних телепередач Гульнара Бекирова назвала таку ідею «доволі дивною».
«Кримській півострів ніколи не був обділений увагою мандрівників, – каже вона. – На наше щастя, серед них були не лише ті, хто безмовно захоплювався його красою, але й ті, хто навіть фіксував Крим у своїх мандрівних записках і мемуарах в різні періоди історії. І серед цих мандрівників – автори з різних країн та епох». Гульнара Бекирова називає їх – арабський мандрівник 14-го століття Ібн-Баттута, новгородець Афінасій Нікітін, італієць Марко Поло, польський дворянин Мартин Броневський, турецький мандрівник Евлія Челебі, французи Гійом де Боплан, П’єр Шевальє та інші.
Гульнара Бекирова каже, що деякі з них були дипломатами і навіть шпигунами, але й Катерина теж не приїхала до Криму на відпочинок, а саме з політичною метою.
Із Гульнарою Бекировою погоджується історик Андрій Іванець. «Здоровий глузд радить нам не плутати Божий дар з яєчнею, а критерії історичної правди все ж-таки вимагають відрізняти політичні заходи та геополітичні ігри від туризму, який є формою проведення дозвілля з розважальною, культурною чи оздоровчою метою», – зауважує історик.
Андрій Іванець вважає, що мандрівка Катерини Другої до Криму настільки ж туристична, як і приїзд до Відня 1938 року Адольфа Гітлера. І в такому випадку можна було б вести відлік зародження туризму в Криму з візиту групи «екскурсантів» на чолі з гетьманом Сагайдачним до Феодосії-Кафи у 1616 році. Андрій Іванець переконаний, що поїздка Катерини Другої на Кримський півострів мала на меті легітимізацію його анексії і до туризму це не має жодного відношення.
Андрій Мальгін визнає, що теза про початок кримського туризму від візиту російської імператриці – «досить умовна» і не зовсім «суворо наукова». За його словами, це була «настільки яскрава подорож», з якої починається інтерес «освіченої Російської Імперії» до Криму, що просто необхідно було її використати для привернення уваги до Криму сьогодні.
«Хоча, звичайно, якщо підходити суворо науково, то відлік слід вести від створення першого турагентства в Англії. Ця ж дата пропонувалася не у цілком науковому контексті, а скоріш у такому, ігровому», – зазначив Андрій Мальгін.
Вчений: відзначати ювілей секс-туризму – принизливо
Голова Кримської філії Наукового товариства Тараса Шевченка Петро Вольвач вважає «дуже невдалим» і навіть «компрометуючим» рішення святкувати ювілей кримського туризму у прив’язці з візитом Катерини Другої. Він переконаний, що її погана морально-етична репутація дозволяє відзначати лише 225-річчя секс-туризму – явища, що стало серйозною проблемою для нинішнього Криму.
Петро Вольвач наводить нещодавню інформацію кримського главку міліції про те, що правоохоронці затримали в Ялті сутенера, який організовував секс-тури для гостей із Туреччини.
Попри зауваження Андрія Мальгіна про те, що на той час «весела Катерина» вже була у віці і хвора, та й немає якихось свідчень про її «кримські пригоди», Петро Вольвач вважає, що відзначати такий ювілей «не лише дивно, але й принизливо».
Наприкінці травня низка державних установ провела у Сімферополі серію заходів на честь 225-ї річниці подорожі до Криму російської імператриці Катерини Другої. Конференції і різноманітні виставки та інші офіційні заходи мали на меті показати, що цей візит став початком кримського туризму, а імператриця – була першою VIP-туристкою.
19 травня (за старим стилем) 1787 року Катерина Друга зі свитою і гостями прибула до Криму, а 31 травня покинула півострів, відвідавши Перекоп, Севастополь, Бахчисарай, Ак-Мечеть, Карасубазар, Феодосію і Старий Крим. Разом із російською імператрицею подорожували австро-угорський імператор Йосип Другий і група дипломатів з Іспанії, Франції та Великобританії.
Директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін каже, що це був «перший організований туристичний вояж в історії Криму». За його словами, спеціально для імператриці в Криму створили туристичну інфраструктуру, будували дорожні палаци, покращували шляхи сполучення, випустили спеціальний путівник. Його ідею про те, що туризм почався з приїзду Катерини Другої підтримали в кримському уряді.
Чому б Сагайдачного не зробити «першим туристом» у Криму – історик?
Тим часом частина експертів та істориків скептично розцінили цю тезу. Кандидат історичних наук, автор багатьох книг та історичних телепередач Гульнара Бекирова назвала таку ідею «доволі дивною».
«Кримській півострів ніколи не був обділений увагою мандрівників, – каже вона. – На наше щастя, серед них були не лише ті, хто безмовно захоплювався його красою, але й ті, хто навіть фіксував Крим у своїх мандрівних записках і мемуарах в різні періоди історії. І серед цих мандрівників – автори з різних країн та епох». Гульнара Бекирова називає їх – арабський мандрівник 14-го століття Ібн-Баттута, новгородець Афінасій Нікітін, італієць Марко Поло, польський дворянин Мартин Броневський, турецький мандрівник Евлія Челебі, французи Гійом де Боплан, П’єр Шевальє та інші.
Гульнара Бекирова каже, що деякі з них були дипломатами і навіть шпигунами, але й Катерина теж не приїхала до Криму на відпочинок, а саме з політичною метою.
Із Гульнарою Бекировою погоджується історик Андрій Іванець. «Здоровий глузд радить нам не плутати Божий дар з яєчнею, а критерії історичної правди все ж-таки вимагають відрізняти політичні заходи та геополітичні ігри від туризму, який є формою проведення дозвілля з розважальною, культурною чи оздоровчою метою», – зауважує історик.
Андрій Іванець вважає, що мандрівка Катерини Другої до Криму настільки ж туристична, як і приїзд до Відня 1938 року Адольфа Гітлера. І в такому випадку можна було б вести відлік зародження туризму в Криму з візиту групи «екскурсантів» на чолі з гетьманом Сагайдачним до Феодосії-Кафи у 1616 році. Андрій Іванець переконаний, що поїздка Катерини Другої на Кримський півострів мала на меті легітимізацію його анексії і до туризму це не має жодного відношення.
Андрій Мальгін визнає, що теза про початок кримського туризму від візиту російської імператриці – «досить умовна» і не зовсім «суворо наукова». За його словами, це була «настільки яскрава подорож», з якої починається інтерес «освіченої Російської Імперії» до Криму, що просто необхідно було її використати для привернення уваги до Криму сьогодні.
«Хоча, звичайно, якщо підходити суворо науково, то відлік слід вести від створення першого турагентства в Англії. Ця ж дата пропонувалася не у цілком науковому контексті, а скоріш у такому, ігровому», – зазначив Андрій Мальгін.
Вчений: відзначати ювілей секс-туризму – принизливо
Голова Кримської філії Наукового товариства Тараса Шевченка Петро Вольвач вважає «дуже невдалим» і навіть «компрометуючим» рішення святкувати ювілей кримського туризму у прив’язці з візитом Катерини Другої. Він переконаний, що її погана морально-етична репутація дозволяє відзначати лише 225-річчя секс-туризму – явища, що стало серйозною проблемою для нинішнього Криму.
Петро Вольвач наводить нещодавню інформацію кримського главку міліції про те, що правоохоронці затримали в Ялті сутенера, який організовував секс-тури для гостей із Туреччини.
Попри зауваження Андрія Мальгіна про те, що на той час «весела Катерина» вже була у віці і хвора, та й немає якихось свідчень про її «кримські пригоди», Петро Вольвач вважає, що відзначати такий ювілей «не лише дивно, але й принизливо».
