Лондон – Ірландія 31 травня голосує на референдумі, де громадяни мусять визначитися, чи підтримують вони участь своєї країни в європейській угоді, що передбачає жорсткий контроль над національними бюджетами.
Ірландія – одна з країн єврозони, яка зазнала найбільшого удару в результаті економічної кризи в Європі.
Ірландців називають «найтерплячішими європейцями», але й в Ірландії лунають заперечення.
«Фіскальний пакт не зміцнить євро», – стверджували представники кампанії, агітуючи ірландців голосувати на референдумі «проти».
«Насправді, перетворення політики бюджетної економії на закон додасть більшої нестабільності політичній ситуації у Європі», – наголошують опоненти.
Активність на подібних референдумах зазвичай досить низька.
Звичайно, що кампанію голосування «за» на референдумі очолює уряд, який і підписує подібні міжнародні зобов’язання.
«Голосування «за» на референдумі 31 травня всім у світі і у єврозоні та у Євросоюзі дає зрозуміти, що Ірландія хоче залишатися ключовим учасником. Ми будемо мати доступ до страхового фонду. Хоча ми і сподіваємося, що у нас не буде потреби до нього звертатися», – заявляв напередодні керівник ірландського уряду прем’єр-міністр Енда Кенні.
Право голосувати зараз мають три мільйони ірландців.
Попередні опитування громадської думки дають підстави припускати, що більшість на референдумі таки проголосує «за». Але точно передбачити результати ніхто не брався.
Чому референдум?
Чому саме ірландців просять висловитися щодо угоди, підписаної 25 країнами Євросоюзу, з яких лише 17 – члени єврозони?
Національного референдуму вимагає конституція Ірландської Республіки, яка передбачає національне волевиявлення кожного разу, коли країна залучається, наприклад, до міжнародних угод, які підпорядковують Ірландію зовнішнім діям чи правилам.
Чимало ірландців хотіли б більшої певності щодо шляху, обраного керівниками Євросоюзу
«Сувора економія не спрацьовує», – стверджують опоненти теперішньої політики Євросоюзу, які наполягають, що скорочення бюджетних видатків, можливо, і зменшує дефіцит на перших порах, але призводить до економічного занепаду й безробіття, що, у свою чергу, не покращує, а погіршує фінансову ситуацію.
Власне ці економічні суперечки настільки глибокі, що і серед фахівців – економістів та політиків – думки розходяться.
Проте чимало ірландців згодні з очевидним – упродовж понад десятиліття надто багато з них навчилися брати великі позики і жити заможно.
Ірландія має цілі мертві містечка з новозведеними, але не завершеними будинками, які будувалися на позичені гроші.
Для багатьох настає час платити якраз тоді, коли зникають робочі місця і зменшуються прибутки.
Ірландія – одна з країн єврозони, яка зазнала найбільшого удару в результаті економічної кризи в Європі.
Ірландців називають «найтерплячішими європейцями», але й в Ірландії лунають заперечення.
«Фіскальний пакт не зміцнить євро», – стверджували представники кампанії, агітуючи ірландців голосувати на референдумі «проти».
«Насправді, перетворення політики бюджетної економії на закон додасть більшої нестабільності політичній ситуації у Європі», – наголошують опоненти.
Активність на подібних референдумах зазвичай досить низька.
Звичайно, що кампанію голосування «за» на референдумі очолює уряд, який і підписує подібні міжнародні зобов’язання.
«Голосування «за» на референдумі 31 травня всім у світі і у єврозоні та у Євросоюзі дає зрозуміти, що Ірландія хоче залишатися ключовим учасником. Ми будемо мати доступ до страхового фонду. Хоча ми і сподіваємося, що у нас не буде потреби до нього звертатися», – заявляв напередодні керівник ірландського уряду прем’єр-міністр Енда Кенні.
Право голосувати зараз мають три мільйони ірландців.
Попередні опитування громадської думки дають підстави припускати, що більшість на референдумі таки проголосує «за». Але точно передбачити результати ніхто не брався.
Чому референдум?
Чому саме ірландців просять висловитися щодо угоди, підписаної 25 країнами Євросоюзу, з яких лише 17 – члени єврозони?
Національного референдуму вимагає конституція Ірландської Республіки, яка передбачає національне волевиявлення кожного разу, коли країна залучається, наприклад, до міжнародних угод, які підпорядковують Ірландію зовнішнім діям чи правилам.
Чимало ірландців хотіли б більшої певності щодо шляху, обраного керівниками Євросоюзу
«Сувора економія не спрацьовує», – стверджують опоненти теперішньої політики Євросоюзу, які наполягають, що скорочення бюджетних видатків, можливо, і зменшує дефіцит на перших порах, але призводить до економічного занепаду й безробіття, що, у свою чергу, не покращує, а погіршує фінансову ситуацію.
Власне ці економічні суперечки настільки глибокі, що і серед фахівців – економістів та політиків – думки розходяться.
Проте чимало ірландців згодні з очевидним – упродовж понад десятиліття надто багато з них навчилися брати великі позики і жити заможно.
Ірландія має цілі мертві містечка з новозведеними, але не завершеними будинками, які будувалися на позичені гроші.
Для багатьох настає час платити якраз тоді, коли зникають робочі місця і зменшуються прибутки.
