Київ – Об’єднана опозиція відкриє списки до свого з’їзду, призначеного на 30 липня. Про це заявили учора лідери «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» і «Фронту змін» Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк. Водночас політологи зауважують, що опозиціонерам бракує конкретних справ у боротьбі за симпатії виборців.
Оприлюднити списки не тільки по мажоритарних округах, а й по партіях пообіцяли лідери об’єднаної опозиції . Перший заступник голови партії «Батьківщина» Олександр Турчинов наголосив, що списки відкриють задовго до з’їзду, щоб люди встигли оцінити кандидатів.
Наразі, за його словами, немає труднощів із формуванням спільного списку по мажоритарці. Причому кандидатури узгоджують навіть із тими, хто не увійшов до об’єднаної опозиції, але працює у Комітеті опору диктатурі.
З’їзд об’єднаної опозиції відбудеться 30 липня, тоді й затвердять
спільну виборчу програму. До того, як пояснив лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк, програму обговорять на 11 круглих столах у всіх регіонах країни.
Три основні завдання
Політолог Віктор Небоженко називає позитивом у діях об’єднаної опозиції те, що вперше в Україні опоненти влади згуртувалися не за регіональною ознакою. Хоча досі компроміс давався опозиції дуже складно. Але поки, на його думку, опозиція затягує із вирішенням трьох основних завдань.
«З’їзд – це вже не так важливо, бо насправді опозиція навчилася робити великі європейські з’їзди. Головне – список депутатів (по мажоритарці та загальний список), головне – програма, і головне – штаб: хто поведе людей у бій. Ось три завдання. І в цьому сенсі мене засмучує, що все це відкладається на дуже тривалий термін. Люди повинні знати раніше. У опозиції, на відміну від влади, немає широко розгалужених комунікацій», – констатує Віктор Небоженко.
Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що об’єднаній опозиції вдасться закріпити незначну перевагу над партією влади лише, якщо її об’єднання не буде короткотерміновим.
«Щоб не втратити цю невелику психологічну перевагу, об’єднаній опозиції треба запропонувати конкретніші речі. Зокрема, гідних кандидатів по мажоритарці, зокрема, прийнятний список, в якому не буде людей із сумнівною репутацією. І взагалі запропонувати розумну й продуману передвиборну кампанію», – наголошує Олександр Черненко.
Мінуси єдиного списку
Як зазначає соціолог Ірина Бекешкіна, у «Фронту змін» Арсенія Яценюка і «Батьківщини» Юлії Тимошенко є чимало спільного. Але не все однозначно свідчить на користь єдиного списку.
«Хоча переважно виборці «Фронту змін» і «Батьківщини» позитивно ставляться до лідерів цих політичних сил, але і там, і там є по 20 відсотків, які не довіряють. Приблизно 20% виборців «Фронту змін» не довіряють Юлії Тимошенко і навпаки, таке ж становище із виборцями «Батьківщини», – зауважує Ірина Бекешкіна.
За даними соціологів групи «Рейтинг», якби парламентські вибори відбулися на початку травня цього року, переміг би спільний список «Батьківщини» та «Фронт змін». За цими даними, чверть із тих, хто взяв би учать у виборах, проголосували б за такий список. А за Партію регіонів – лише на три відсотки менше. Решта політичних сил здобули б не більше ніж 10 відсотків.
Оприлюднити списки не тільки по мажоритарних округах, а й по партіях пообіцяли лідери об’єднаної опозиції . Перший заступник голови партії «Батьківщина» Олександр Турчинов наголосив, що списки відкриють задовго до з’їзду, щоб люди встигли оцінити кандидатів.
Наразі, за його словами, немає труднощів із формуванням спільного списку по мажоритарці. Причому кандидатури узгоджують навіть із тими, хто не увійшов до об’єднаної опозиції, але працює у Комітеті опору диктатурі.
З’їзд об’єднаної опозиції відбудеться 30 липня, тоді й затвердять
спільну виборчу програму. До того, як пояснив лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк, програму обговорять на 11 круглих столах у всіх регіонах країни.
Три основні завдання
Політолог Віктор Небоженко називає позитивом у діях об’єднаної опозиції те, що вперше в Україні опоненти влади згуртувалися не за регіональною ознакою. Хоча досі компроміс давався опозиції дуже складно. Але поки, на його думку, опозиція затягує із вирішенням трьох основних завдань.
Головне – список депутатів (по мажоритарці та загальний список), головне – програма, і головне – штаб: хто поведе людей у бійВіктор Небоженко
«З’їзд – це вже не так важливо, бо насправді опозиція навчилася робити великі європейські з’їзди. Головне – список депутатів (по мажоритарці та загальний список), головне – програма, і головне – штаб: хто поведе людей у бій. Ось три завдання. І в цьому сенсі мене засмучує, що все це відкладається на дуже тривалий термін. Люди повинні знати раніше. У опозиції, на відміну від влади, немає широко розгалужених комунікацій», – констатує Віктор Небоженко.
Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що об’єднаній опозиції вдасться закріпити незначну перевагу над партією влади лише, якщо її об’єднання не буде короткотерміновим.
Щоб не втратити психологічну перевагу, об’єднаній опозиції треба запропонувати конкретніші речіОлександр Черненко
«Щоб не втратити цю невелику психологічну перевагу, об’єднаній опозиції треба запропонувати конкретніші речі. Зокрема, гідних кандидатів по мажоритарці, зокрема, прийнятний список, в якому не буде людей із сумнівною репутацією. І взагалі запропонувати розумну й продуману передвиборну кампанію», – наголошує Олександр Черненко.
Мінуси єдиного списку
Як зазначає соціолог Ірина Бекешкіна, у «Фронту змін» Арсенія Яценюка і «Батьківщини» Юлії Тимошенко є чимало спільного. Але не все однозначно свідчить на користь єдиного списку.
«Хоча переважно виборці «Фронту змін» і «Батьківщини» позитивно ставляться до лідерів цих політичних сил, але і там, і там є по 20 відсотків, які не довіряють. Приблизно 20% виборців «Фронту змін» не довіряють Юлії Тимошенко і навпаки, таке ж становище із виборцями «Батьківщини», – зауважує Ірина Бекешкіна.
За даними соціологів групи «Рейтинг», якби парламентські вибори відбулися на початку травня цього року, переміг би спільний список «Батьківщини» та «Фронт змін». За цими даними, чверть із тих, хто взяв би учать у виборах, проголосували б за такий список. А за Партію регіонів – лише на три відсотки менше. Решта політичних сил здобули б не більше ніж 10 відсотків.
